Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 лютого 2025 року справа №520/4481/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 та «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197 без застосування граничного розміру збільшення 1 500 грн в результаті такого перерахунку та обмеження його пенсії максимальним розміром та щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки від 23.10.2020 №ФХ-111566 наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її індексації відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 та «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197, не застосовуючи граничний розмір збільшення 1 500 грн в результаті такого перерахунку, з щомісячною доплатою у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 без обмеження граничним (максимальним) розміром.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач протиправно, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, припинив виплату щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713.
Крім того вказав, що при нарахуванні індексації з 01.03.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 позивачу протиправно не виплачену нараховану індексацію та обмежено максимальний розмір пенсії.
Водночас, відповідачем відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 з 01.03.2023 основний розмір пенсії позивача було проіндексовано з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197, однак виплата пенсії здійснюється без врахування зазначеного підвищення та обмежена максимальним розміром.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності, обмеження пенсії позивача стосується лише індексації з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.07.2023. Також, відповідач зазначив, що приписами статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №140/3802/21 обмеження максимального розміру пенсії має загальний характер і стосується у тому числі пенсій, призначених у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 у справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) визнано поширення приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI на дію Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, а відтак визнано з провадження обмеження розміру пенсії військовослужбовця у відставці максимальною сумою до виплати у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак, у спірних правовідносинах відповідач діяв згідно чинного законодавства. Також відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2022 та визначено основний розмір пенсії з урахуванням індексації у межах максимального розміру пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 та «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Позивачу відповідачем з липня 2021 проведено перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №713 та встановлено доплату у розмірі 2 000,00 грн.
З програми «Спеціалізоване діловодство суду» суд встановив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 у справі №520/15356/20, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який зазначений ІНФОРМАЦІЯ_2 в довідці від 23.10.2020 року №ФХ-111566, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019 року з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення суду від 12.03.2021 у справі №520/15356/20 відповідач з 01.04.2019 здійснив перерахунок пенсії позивача.
Крім того, після проведення вказаного перерахунку пенсії, позивачу відповідачем припинено виплату щомісячної доплати до пенсій у розмірі 2 000,00 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713.
У подальшому, у зв'язку із проведенням перерахунків згідно змін в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням зафіксованого розміру станом на 01.03.2022.
Тобто, позивачу розраховано індексацію відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №118 та Постанови Кабінету Міністрів України №168, проте остаточний розмір пенсії визначений без урахування такої індексації.
Не погоджуючись з припинення спірної виплати та з невиплатою індексації та обмеженням максимальним розміром його пенсії, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Предметом спору у цій справі є:
- наявність або відсутність правових підстав для припинення доплати у розмірі 2000,00 грн, яка передбачена Постанови Кабінету Міністрів України №713 з 01.07.2021;
- наявність або відсутність правових підстав для виплати індексації та обмеженням максимальним розміром його пенсії з 01.03.2022;
- наявність або відсутність правових підстав для виплати індексації та обмеженням максимальним розміром його пенсії з 01.03.2023.
Щодо виплати доплати у розмірі 2 000,00 грн, яка передбачена Постанови Кабінету Міністрів України №713, суд зазначає наступне.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон України №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Приписами частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону України №2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Положеннями пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №713) установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату у сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою Кабінету Міністрів України №713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату у сумі 2 000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000,00 грн. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону України №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови Кабінету Міністрів України №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відтак, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.04.2019 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 та від 18.04.2023 у справі №560/6528/22.
Відповідач не довів, що припиняючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у сумі 2 000,00 грн, діяв відповідно до закону.
Положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При прийнятті рішення суд враховує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 у справі №520/15356/20, позивачу проведено перерахунок пенсії у справі саме - з 01.04.2019 без нарахування доплати до пенсії згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №713, що підтверджується наявними у справі перерахунками, у зв'язку з чим позивач має право на нарахування спірної виплати з 01.07.2021.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні позивачу з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2 000,00 грн.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, допущено протиправну бездіяльність, як пасивну форму поведінки у спірних правовідносинах. Отже позовні вимоги у частині визнання протиправними дії відповідача задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд для ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо індексації пенсії з 01.03.2022, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №118) установлено, що з 01.03.2022:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
- у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 Постанови №118 з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 до 28.02.2022 за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач з 01.03.2022, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №118 провів індексацію основного розміру пенсії позивача, а розмір пенсії визначив у сумі 30 449,12 грн, виходячи з розрахунку: 26 709,75 грн основного розміру з урахуванням 3 739,37 грн нарахованої індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №118.
При цьому, доказів виплати позивачу з 01.03.2022 індексації, нарахованої на суму основного розміру пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №118 відповідач суду не надав.
Відтак у спірному випадку, як встановлено судом, відповідач провів з 01.03.2022 індексацію пенсії, однак її не виплатив.
Щодо позовних вимог у частині нарахування та виплати позивачу відповідачем індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 з 01.03.2023, суд зазначає наступне.
У положеннях статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Водночас, суд зазначає, що приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за від 24.02.2023 №168 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №168) встановлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 (Офіційний вісник України, 2019, №19, стаття 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 (Офіційний вісник України, 2022, №18, стаття 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 (Офіційний вісник України, 2021, №57, стаття 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2022 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.03.2023 відповідач на виконання постанови «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 провів індексацію основного розміру пенсії позивача.
При цьому, доказів виплати позивачу з 01.03.2023 індексації, нарахованої на суму основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №168, відповідач суду не надав.
Тобто, відповідач провів індексацію пенсії, однак її не виплатив.
Суд звертає увагу, що відповідно до Постанови КМУ №168 Кабінет Міністрів України запровадив тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, а саме розмір підвищення пенсії за результатами індексації обмежено 1 500 грн.
Як свідчать матеріали справи, з 01.01.2023 позивачу проведено індексацію пенсії, однак її не виплачено, на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови КМУ № 168.
З огляду на зазначені обставини, суд доходить висновку, що індексація пенсії позивача з 01.01.2023 проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 Постанови КМУ №168 не може перевищувати 1500 грн.
При цьому, норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 Постанови КМУ №168, не може перевищувати 1 500 гривень, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів.
Виключень щодо неврахування пункту 10 Постанови КМУ №168 під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначене положення чинне та не суперечить вимогам закону, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.
У постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23 Верховний Суд зазначив, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, як положеннями статті 42 Закону України №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону України №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Відтак положеннями Постанови КМУ №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1 500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови.
Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1 500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1 500 грн, у зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена ГУ ПФУ із дотриманням вимог чинного законодавства.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом також у постановах від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 20.06.2024 у справі №420/23990/23, від 21.06.2024 у справі №620/13042/23.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що встановлення граничної величини індексації пенсії саме по собі не є порушенням права позивача на належний соціальний захист, оскільки пов'язане з фінансовими можливостями держави в умовах воєнного стану.
Також, відсутні підстави для ототожнення, передбаченої пунктом 10 Постанови КМУ №168, граничної величини розміру індексації пенсії з механізмом обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим частиною сьомою статті 43 Закону України №2262-ХІІ.
Враховуючи те, що пенсія позивача проіндексована в розмірі 1 500 грн, що відповідає пункту 10 Постанови КМУ №168, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого пунктами 1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1 500,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого пунктами 1-7 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, максимальним розміром 1 500,00 грн пенсії з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого пунктами 1-7 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, максимальним розміром 1 500,00 грн не підлягають задоволенню.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Механізм обчислення пенсій особам відповідно до Закону України №2262-ХІІ здійснюється відповідно до статті 43 вказаного Закону, до якої неодноразово вносились зміни.
Зокрема, відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI викладено частину п'яту статті 43 Закону України №2262-ХІІ у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У той же час, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII (далі по тексту - Закон України №911-VIII) частину п'яту статті 43 Закону України №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 гривень».
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10 740,00 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII статтю 43 Закону України №2262-ХІІ після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відтак, положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року» замінено словами і цифрами «по 31.12.2017».
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону України №2262-ХІІ, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі по тексту - Закон України №1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
При цьому, Законом України №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини сьомої статті 43 Закону України №2262-ХІІ не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Крім того, суд зауважує, що передбачені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності у даній частині з 01.10.2011.
Відповідно до Закону України №3668-VI, у редакції Закону України №911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону України №3668-VI, статті 43 Закону України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 вказав, що положення статті 2 Закону України №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом України №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону України №3668-VI.
За висновком Верховного Суду, оскільки норми Закону України №3668-VI та Закону України №2262-XII неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, відповідні положення цих законів України «явно суперечать один одному».
Системно аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 06.11.2018 у справі №812/292/18 та від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 щодо необхідності трактування норм законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, на користь особи, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 висловив правову позицію, за якою застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України №3668-VI, тому обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії особі, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України №2262-ХІІ, є протиправним.
Як установлено судом, позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та з 1998 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України №2262-ХІІ.
Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 дійшов висновку про незастосовність Закону України №3668-VІ у частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону України №2262-ХІІ у відповідний період.
Таким чином, відповідач з 01.03.2022 та з 01.03.2023 здійснив нарахування індексацій, передбачених Постановами Кабінету Міністрів України №118 та №168, однак обмежив розмір пенсії до виплати.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як наслідок, суд для належного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії її максимальним розміром, а тому необхідно зобов'язати відповідача виплатити з 01.03.2022 та з 01.03.2023 позивачу пенсію з врахуванням індексацій, встановлених відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №118 та №168 без обмеження максимальним розміром.
Суд також зазначає, що відсотковий розмір грошового забезпечення (90%) позивача був предметом розгляду у справі від 10.08.2022 №520/3920/22. Рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 10.09.2022.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату пенсії позивачу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з вказаним рішенням суду у адміністративної справі №520/3920/22.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 3875,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0.03457316567.1 від 08.02.2024 та платіжною інструкцією №0.0.3498729473.1 від 28.02.2024, копії яких наявні у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є три вимоги немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 3633,60 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 2906,88 грн (1211,20 грн. * 0,8).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 2906,88 грн.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися з заявою про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.03.2022, з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, з урахуванням раніше виплачених сум та без обмеження максимальним розміром.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 без обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.03.2023, з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 без обмеження максимальним розміром.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 2906,88 грн (дві тисячі дев'ятсот шість гривень 88 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 26.02.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА