Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2025 року № 520/29099/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 , нарахування та виплати в належному розмірі грошового забезпечення (основних та додаткових видів), в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 року, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до строку проходження військової служби часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) перерахувати та здійснити доплату грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 з урахуванням часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах та з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) перерахувати ОСОБА_1 , грошове забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати - грошову допомогу на оздоровлення) за 2022, 2023 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт (згідно додатків до постанови КМУ № 704) відповідно, та доплату різницю, з врахуванням вже виплачених сум за період з 15.03.2022 по 12.05.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити виплату одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту, ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 , нарахування та виплати в належному розмірі грошового забезпечення (основних та додаткових видів), в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 року, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до строку проходження військової служби часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах та яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 15.03.2022 по 23.07.2024 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
23.07.2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача було виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати грошового забезпечення у не належному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 , нарахування та виплати в належному розмірі грошового забезпечення (основних та додаткових видів) та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати ОСОБА_1 , грошове забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати - грошову допомогу на оздоровлення) за 2022, 2023 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт (згідно додатків до постанови КМУ № 704) відповідно, та доплату різницю, з врахуванням вже виплачених сум за період з 15.03.2022 по 12.05.2023 року, суд зазначає наступне.
Так, позивач посилався на те, що з 2020 року грошове забезпечення щомісячно та в кожному наступному році повинно було розраховуватись виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового. Вказано, що за період з 15.03.2022 року до 12.05.2023 року наявні правові підстави для здійснення перерахунку йому щомісячного грошового забезпечення, а також виплачених не в повному розмірі одноразових грошових виплат (грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.
Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 р. за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Отже, з 29.01.2020 р. - дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Разом з цим, слід зазначити, що з 30.01.2020 р. знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2023 року по справі № 380/18850/21, розглядаючи аналогічні спірні правовідносини, зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) положень пункту 4 постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою № 103.
Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
При цьому, Верховний Суд в постанові від 13 грудня 2022 року по справі №240/12647/21 зазначив, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. Вказано, що в свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Закон України № 1082-IX таких застережень щодо застосування, як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Також, Верховний Суд в постанові від 04.04.2023 року по справі № 120/5264/22 вказав, що Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020, 2021 та 2022 роки, відповідно, не містять.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене та позицію Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а, у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21, у постанові від 13 грудня 2022 року по справі №240/12647/21, у постанові від 06.02.2023 по справі №160/2775/22 та у постанові від 04.04.2023 року по справі № 120/5264/22, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 , нарахування та виплати в належному розмірі грошового забезпечення (основних та додаткових видів), в період з 15.03.2022 по 12.05.2023 року та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати ОСОБА_1 , грошове забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати - грошову допомогу на оздоровлення) за 2022, 2023 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт (згідно додатків до постанови КМУ № 704) відповідно, та доплатити різницю, з врахуванням вже виплачених сум за період з 15.03.2022 по 12.05.2023 року.
Щодо позовних в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 року, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до строку проходження військової служби часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати та здійснити доплату грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 з урахуванням часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах та з урахуванням вже виплачених сум, суд зазначає наступне.
Позивач посилався на те, що за час його служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 не здійснювались виплати за вислугу років в органах внутрішніх справ та на посаді судді.
Так, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №182 від 23.07.2024 визначено, що загальна вислуга років позивача станом на 23 липня 2024 року складає 04 роки 01 місяць 24 дні.
Згідно з п.1, п.2, п.3 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі по тексту - Порядок №260) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб".
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» №393 від 17.07.1992 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:
служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу, Державному бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду;
час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу.
Так, копія трудової книжки позивача містить дані про проходження служби в органах внутрішніх справ та періоди роботи в судових органах.
Таким чином, проходження служби в органах внутрішніх справ та період роботи в судових органах мали бути зараховані до вислуги років позивача.
На підтвердження вказаних обставин також свідчить наказ начальника Військово-юридичного Інституту національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №208 від 24.07.2024 року, згідно якого вислуга позивача у Збройних Силах України станом на 24 липня 2024 року становить: календарна - 31 рік 09 місяців 25 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 31 рік 09 місяців 25 днів.
Отже, позивачу протиправно не зараховано час проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ та час роботи в судових органах до вислуги років, що призвело до зменшення розміру грошового забезпечення позивача.
За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 року, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до строку проходження військової служби часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати та здійснити доплату грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 з урахуванням часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах та з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити виплату одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту, ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Так, 24.05.2023 року, ОСОБА_1 , уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу на строк - «до оголошення демобілізації».
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом №216/ВФЗ від 06.02.2025 повідомив, що порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, визначений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, у свою чергу Розділом XXII освітлюється питання виплатим одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту. Вказано, що у свою чергу пунктом 1 Розділу XXII, передбачено, що набуття права на одноразову грошову допомогу виникає у разі підписання визначеним колом осіб контракту із визначеним строком на 1 рік і більше. Зазначено, що згідно пункту 1 витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.05.2023 №226 контракт укладено із ОСОБА_2 строком до оголошення демобілізації.
Суд враховує, що відповідно до п.1 розділу ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше; особам, які підписали контракт строком на 5 років і більше, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов'язків за цими посадами.
При цьому, згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р. № 704 (далі по тексту - Постанова №704) визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Так, відповідно до пп.8 п.6 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р. № 704 визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Також, згідно п.18 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 перший контракт про проходження військової служби укладається з особами, які приймаються на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану, у тому числі з військовослужбовцями строкової військової служби та військовослужбовцями військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до оголошення демобілізації або на строки, визначені частиною другою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За таких обставин, позивач уклав перший контракт про проходження військової служби та мав право на виплату одноразової грошової допомоги після укладення такого контракту.
Проте, відповідачем не надано доказів виплати позивачу вказаної одноразової грошової допомоги.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити виплату одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту, ОСОБА_1 .
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 , нарахування та виплати в належному розмірі грошового забезпечення (основних та додаткових видів), в період з 15.03.2022 по 12.05.2023 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати - грошову допомогу на оздоровлення) за 2022, 2023 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт (згідно додатків до постанови КМУ № 704) відповідно, та доплатити різницю, з врахуванням вже виплачених сум за період з 15.03.2022 по 12.05.2023 року.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 року, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до строку проходження військової служби часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та здійснити доплату грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15.03.2022 по 23.07.2024 з урахуванням часу проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ та часу роботи в судових органах та з урахуванням вже виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виплату одноразової грошової допомоги після підписання першого контракту, ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.