Справа № 500/375/25
26 лютого 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.12.2024 № 192050004803 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 06.12.2024 ОСОБА_1 до страхового стажу відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 1986 року по 1990 рік (1986 рік - 08 місяців 02 дні, 1987 рік - 01 рік, 1988 рік - 01 рік, 1989 рік - 01 рік, 1990 рік - 09 місяців 05 днів) в колгоспі "Прикарпаття" відповідно до довідки від 15.04.2024 № 109, виданої Саранчуківською сільською радою Тернопільської області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити з 06.12.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 06.12.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
13.12.2024 позивач отримав лист до якого долучено рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.12.2024 № 192050004803 про відмову у призначенні пенсії за віком.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.12.2024 № 192050004803 зазначено, що пенсійний вік позивача становить 60 років 03 місяці 05 днів; страховий стаж позивача - 22 роки 08 місяців 27 днів. Вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі "Прикарпаття" за 1986-1990 роки згідно довідки від 15.04.2024 № 109, виданої Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, в якій зазначено участь в громадському господарстві в людино-годинах та відсутня інформація щодо тривалості робочого дня та тривалості робочого тижня.
Враховуючи зазначене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
З такими діями відповідача щодо не зарахування йому до страхового стажу для призначення пенсії періодів роботи в колгоспі "Прикарпаття" за 1986-1990 роки відповідно до довідки від 15.04.2024 № 109, виданої Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, та, як наслідок відмови у призначенні пенсії по віку, позивач не згодний, вважає такі дії протиправними та вказує, що ним було подано довідку № 109 згідно якої він у 1986 році виробив 1696 л. год., у 1987 році - 2282 л. год., у 1988 році - 2207 л. год., у 1989 році - 1890 л. год., у 1990 році - 1971 л. год.
Ухвалою судді від 29.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07.02.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Якщо в колективному господарстві облік трудової участі провадився у людино - годинах, для обчислення страхового стажу за фактичною тривалістю людино-години переводяться у дні.
Робочий день - це встановлена законом норма робочого часу протягом доби, яка лежить в основі його правового регулювання. Тривалість робочого дня залежить від кількості робочих днів на тиждень. При шестиденному робочому тижні тривалість робочого дня встановлюється законом, а при п'ятиденному - визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності.
Тобто тривалість робочого дня залежить від кількості робочих днів на тиждень, графіка змінності тощо. Питання переведення відпрацьованих працівником людино-годин у вихододні (трудодні) розглядається з урахуванням інформації щодо тривалості робочого дня на підприємстві, в установі чи організації, де працювала особа.
Вказує, що згідно долучених до заяви від 06.12.2024 документів та даних наявних в реєстрі застрахованих осіб страховий стаж позивача складає 22 роки 8 місяців 27 днів (стаж враховано по 30.09.2024).
Зазначає, що за наданими документами Головним управлінням до страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі "Прикарпаття" з 1986 по 1990 рік згідно архівної довідки від 15.04.2024 № 109, виданої Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, оскільки участь в громадському господарстві у довідці зазначено в людино-годинах. Долучена до звернення архівна довідка від 17.09.2024 № 03-05/154, видана архівним відділом Тернопільської районної військової адміністрації містить інформацію тільки про затверджений у колгоспі мінімум людино-днів на відповідний рік.
Вказує, що за відсутності у вищезазначених документах інформації щодо тривалості робочого дня та тривалості робочого тижня, вирішити питання переведення відпрацьованих ОСОБА_1 людино-годин у вихододні для врахування до страхового стажу неможливо.
Зазначає, що згідно архівної довідки від 17.09.2024 № 03-05/154, наданої архівним відділом Тернопільської районної військової адміністрації, протоколом зборів уповноважених членів колгоспу затверджувався відповідний мінімум людино-днів для кожної категорії працівників. У документах, наданих до заяви про призначення пенсії від 06.12.2024, посада на якій працював ОСОБА_1 у колгоспі "Прикарпаття" не зазначена.
Вказує, що вік заявника на дату звернення (06.12.2024) становить 60 років 3 місяці 5 днів, страховий стаж за розрахунком Управління - 22 роки 08 місяців 27 днів, тобто, права на призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 не має, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №192050004803 від 12.12.2024 про відмову в призначенні пенсії прийнято правомірно.
24.02.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі "Прикарпаття" за 1986-1990 роки за довідкою від 15.04.2024 №109, виданою Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, в якій зазначено участь в громадському господарстві в людино-годинах та відсутня інформація щодо тривалості робочого дня та тривалості робочого тижня.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 досягнувши шести десятирічного віку, 06.12.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності, вказану заяву та додані до неї документи були передані на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Розглянувши подану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області 12.12.2024 прийняло рішення № 192050004803 про відмову у призначенні пенсії за віком.
13.12.2024 позивач отримав лист до якого долучено рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.12.2024 № 192050004803 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
Як слідує зі змісту вказаного рішення, страховий стаж позивача становить 22 роки 08 місяців 27 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі "Прикарпаття" за 1986-1990 роки згідно довідки від 15.04.2024 № 109, виданої Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, в якій зазначено участь в громадському господарстві в людино-годинах та відсутня інформація щодо тривалості робочого дня та тривалості робочого тижня.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
Стаття 115 Закону №1058-IV визначає пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Так, за змістом пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Системний аналіз наведеної вище норми надає суду підстави для висновку, що право на призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.
На час звернення до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV вік позивача становив 60 років. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови було лише відсутність необхідного страхового стажу.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі "Прикарпаття" за 1986-1990 роки за довідкою від 15.04.2024 №109, виданою Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, в якій зазначено участь в громадському господарстві в людино-годинах та відсутня інформація щодо тривалості робочого дня та тривалості робочого тижня.
Щодо наведеного суд зазначає наступне.
У частині 1 ст. 50 Кодексу законів про працю Української РСР, затвердженого Законом Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 10 грудня 1971 року 322-VIII (у редакції на 1981 рік та 1985 рік), було встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 41 годин на тиждень.
Відповідно до частини 1 ст. 52 Кодексу законів про працю Української РСР для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Згідно із довідкою від 16.12.2024 № 281 Саранчуківської сільської ради позивач працював в колгоспі "Прикарпаття" з 1986 року по 1990 рік електриком.
Згідно архівної довідки Архівного відділу №1 Тернопільської районної військової адміністрації від 17.09.2024 № 03-05/154 в колгоспі "Прикарпаття":
у 1986 році затверджено мінімум людино-днів для чоловіків - 240 л/д, для механізаторів - 250 л/д, для тваринників - 270 л/д.;
у 1987 році затверджено мінімум людино-днів для чоловіків - 240 л/д, для механізаторів - 250 л/д, для тваринників - 270 л/д.;
у 1988 році затверджено мінімум людино-днів для чоловіків різноробочих - 220 л/д, для механізаторів - 250 л/д, для тваринників - 250 л/д., в підсобних цехах - 306 л/д.;
у 1989 році затверджено мінімум людино-днів для чоловіків різноробочих - 220 л/д, для механізаторів - 250 л/д, для тваринників - 250 л/д., в підсобних цехах - 250 л/д.;
у 1990 році затверджено мінімум для чоловіків різноробочих - 220 в/д, в підсобних промислах - 250 в/д.
Відповідно до довідки №109 позивач відпрацював:
у 1986 році 1696 людино-годин, що при нормі 41 година в тиждень становить (1696 людино-годин/41 год.) 41 тиждень, а при нормі 5 робочих днів в тиждень становить (41х5) 205 людино-днів;
у 1987 році 2282 людино-годин, що при нормі 41 година в тиждень становить (2282 людино-годин/41 год.) 55 тижнів, а при нормі 5 робочих днів в тиждень становить (55х5) 275 людино-днів;
у 1988 році 2207 людино-годин, що при нормі 41 година в тиждень становить (2207 людино-годин/41 год.) 53 тижні, а при нормі 5 робочих днів в тиждень становить (53х5) 265 людино-днів;
у 1989 році 1890 людино-годин, що при нормі 41 година в тиждень становить (1890 людино-годин/41 год.) 46 тижнів, а при нормі 5 робочих днів в тиждень становить (46х5) 230 людино-днів;
у 1990 році - 1971 людино-годин, що при нормі 41 година в тиждень становить (1971 людино-годин/41 годину) 48 тижнів, а при нормі 5 робочих днів в тиждень становить (48х5) 240 людино-днів.
Отже, у 1986 році при нормі 240 людино-днів позивач відпрацював 08 місяців 02 дні, у 1987 році при нормі 240 людино-днів позивач відпрацював 01 рік, у 1988 році при нормі 220 людино-днів позивач відпрацював 01 рік, у 1989 році при нормі 220 людино-днів відпрацював 01 рік, у 1990 році при нормі 220 вихододнів позивач відпрацював 01 рік, що в загальному складає 04 роки 05 місяців 07 днів (08 місяців 02 дні+01 рік+01 рік+ 01 рік+09 місяців 05 днів).
Таким чином, враховуючи зазначені вихідні дані відповідач мав можливість здійснити обрахунок страхового стажу позивача та зарахувати відповідні періоди.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідачами не заперечується наявність у позивача статусу особи, а також досягнення віку для призначення пенсії за пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Спір стосується тільки наявності необхідного страхового стажу.
Оскільки, як встановлено судом, вказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до страхового його стажу, то слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі "Прикарпаття" за 1986-1990 роки за довідкою від 15.04.2024 №109, виданою Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, що становить 04 роки 05 місяців 07 днів.
Оскільки на момент звернення за призначенням пенсії 06.12.2024 страховий стаж позивача складав більше ніж необхідних 25 років (з урахування стажу зарахованого відповідачем самостійно - 22 роки 8 місяців 27 днів), суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії від 12.12.2024 №192050004803 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення - з 06.12.2024.
Щодо визначення суб'єкта, якого зобов'язано вчинити певні ді, то суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії від 12.12.2024 №192050004803.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі "Прикарпаття" за 1986-1990 роки згідно довідки від 15.04.2024 №109, виданої Саранчуківською сільською радою Тернопільської області, що становить 04 роки 05 місяців 07 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 06.12.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький р-н, Луганська обл., 93404, код ЄДРПОУ 21782461);
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.