Справа № 420/5663/25
26 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
-зобов'язати відповідача виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення 25690 грн.;
-зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за 4 місяці у сумі 79648 грн. за 4-х місячну затримку з 20.10.2024 по 20.02.2025 виплати при звільненні.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- зміст позовних вимог викладений неконкретно;
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу відповідно до частини п'ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить зобов'язати відповідача виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення 25690 грн. та зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за 4 місяці у сумі 79648 грн. за 4-х місячну затримку з 20.10.2024 по 20.02.2025 виплати при звільненні.
Тобто, заявлено вимоги, які фактично мають бути похідними, проте, зі змісту позовних вимог не вбачається оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності відповідача.
При цьому, відсутність належним чином викладених вимог свідчить, що предмет спору не визначений.
Так, зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Суд звертає увагу, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем, серед іншого, заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача суми середнього заробітку за весь час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні, за яку має бути сплачено судовий збір.
Проте, позивачем не наданий документ про сплату судового збору.
Відповідно до ст.117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, висновки якого, в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати). Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 620/3884/18, від 05.09.2019 у справі № 813/1247/17.
За вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід сплачувати судовий збір, що підтверджується правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ, якій підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. або документ, який посвідчує право на звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в двох примірниках у разі подання в паперовому вигляді); 2) оригіналу документа про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в 5-денний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ХУРСА