Справа № 420/19732/24
26 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду звернувся адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року з основним розміром пенсії 74% грошового забезпечення;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду № 420/13204/20 від 02.02.2021, з основним розміром 74% грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що що позивач є отримувачем пенсії, призначеної відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. Відповідно до постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 р. позивачу нараховано індексацію пенсії з 01.03.2024 р., в розмірі 1500,00 грн., проте без врахування доплати у сумі 2000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 з 01.07.2021 року та з обмеженням перерахованої пенсії її максимальним розміром. На звернення позивача до відповідача щодо нарахування та виплати з 01.03.2024 року пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 та щомісячної доплати згідно Постанови КМУ №713 від 14 липня 2021 року з основним розміром пенсії 74% грошового забезпечення, пенсійний орган відмовив позивачеві у виплаті проіндексованої пенсії. фактично до виплати з 01.03.2024 позивачеві нараховано пенсію у розмірі 25 464,57 грн., тобто в межах розміру пенсії встановленого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі 420/21191/23 від 18.10.2023, оскільки відсутні зобов'язання щодо подальшого перегляду розміру виплачуваної пенсії. Позивач вважає, що під час проведення перерахунку з 01.03.2024 р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" відповідачем протиправно встановлено обмеження максимальним розміром, що стало підставою звернення до суду з цим позовом.
10.07.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, зокрема, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України № 2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак, законних підстав для виплати пенсії Позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства. Щодо доплати в розмір 2000 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 р. зазначає, що зазначає, що на підставі рішення суду по справі № 420/13204/20 Позивачу 07.04.2021 проведено перерахунок пенсії, тому оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 10143,00 грн, а після перерахунку - 19885,25 грн, тому щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 відсутня. Окремо звертає увагу, що з позовом Позивач звернувся в 2024 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.07.2021 року, а тому Позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав, тому позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ж ухвалою, зобов'язано ГГоловне управління Пенсійного фонду України в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, докази вчинення або невчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, що підтверджується перерахунками пенсії за пенсійною справою № ЮО109206-Міноборони (а.с. 13).
05.04.2024 р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою в якій просив перерахувати (нарахувати) та виплачувати пенсію з 01.03.2024 року, застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 р. Мо 185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та нарахувати та виплачувати заявнику з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про долатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження пенсії заявника максимальним розміром, застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії.(а.с. 8)
02.05.2024 р. ГУ ПФУ листом №14223-11478/Я-02/8-1500/24 повідомило, що Постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713) установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 щомісячну доплату 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. У разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пупкту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р, щомісячна доплата, встановлена абзацом першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. На підставі рішення суду по справі № 420/13204/20 ОСОБА_1 07.04.2021 проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 10143,00 грн, а після перерахунку - 19885.25 грн, тому щомісячна доплата згідно з Постановою №713 відсутня. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих переть населения у 2024 році" з 01.03.2024 ОСОБА_1 нарахована індексація пенсії в сумі 1500,00 грн. Оскільки рішенням суду по справам № 420/21191/23 було встановлено з 01.03.2023 провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 25464,57 грн, та надано копії перерахунків пенсії за пенсійною справою № ЮО109206-Міноборони. (а.с.9-10)
Згідно сформованого пенсійним органом 08.03.2024 року Перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за пенсійною справою № ЮО109206-Міноборони, сума перерахованої з 01.03.2024 року пенсії з надбавками складає 26 964,57 грн., з урахуванням максимального розміру - 25464,57 грн. При цьому, сума пенсії з надбавками в розмірі 26 964,57 грн., включає, серед іншого, індексацію базового ОСНП 2024 в сумі 1500,00 грн. згідно Постанови КМУ від 23.02.2024 № 185. Разом з тим, щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 відсутня. Підстава перерахунку - рішення суду. ( а.с. 12 зв.с.)
Вважаючи дії відповідача щодо обмеження виплати нарахованої пенсії максимальним розміром та не нарахування доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. ( частина перша статті 1 цього Закону).
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)
Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, врегульовані статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.
При настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ( частина перша статті 51 Закону № 2262-ХІІ)
Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. ( частина друга статті 51 Закону № 2262-ХІІ)
14 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» № 713 (далі - Постанова № 713), пунктом 1 якої установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 (пункт 1 Постанови № 713)
23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» ( далі - постанова КМУ № 185) абзацом першим пункту 2 якої установлено,розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону № 2262-ХІІ.
Шодо правомірності дій пенсійного органу в частині обмеження пенсії позивача, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, максимальним розміром відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI, то суд враховує наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011. ( далі - Закон №3668-VI).
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).
Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а саме з 20 грудня 2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону 2262-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Повертаючись до обставин даної справи, судом встановлено, що пенсійним органом 08.03.2024 року під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 року здійснено нарахування індексації 1500,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, проте застосовано обмеження максимального розміру пенсії позивача, а саме, при перерахованій з 01.03.2024 р. сумі пенсії з надбавками 26964,587 грн, сума пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру складає 25464,57 грн. (а.с.13)
Вказані обставини не заперечуються відповідачем, пояснюючи це тим, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/21191/23 з 01.03.2023 р. був проведений перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, внасліок якого розмір пенсії склав 25 464,57 грн.
Як вбачається з даних КП “ДСС», то рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року по справі № 420/21191/23, що набрало законної сили 20.11.2023 р. , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2023 р. виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , проіндексованого на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з основним розміром 74% грошового забезпечення без обмеження його максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, пенсійним органом застосовано обмеження максимального розміру пенсії позивача сумою 25 464,57 грн., визначеною за результатами перерахунку його пенсії позивача підставі вказаного судового рішення.
Суд не погоджується з такою позицією пенсійного органу, оскільки рішення суду передбачає виплату позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, не лише на якусь дату, а й у надалі, проводячи пенсійні виплати, які в певний момент були обмежені максимальним розміром.
Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habeture" - "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.
Підсумовуючи вищевказане, обмеження Головним управління ПФУ в Одеській області з 01.03.2024 р. максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, з урахуванням нарахованих вищевказаних доплат та індексації є протиправним.
Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки в межах даного спірного питання права позивача порушені не виплатою перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром, суд, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у виплаті перерахованої з 01.03.2024 р. без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області виплатити позивачу, перераховану з 01.03.2024 р. пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році"та раніше виплачених сум.
Щодо спірного питання, яке за позицією позивача полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», то суд вказує про таке.
Питання застосування Постанови № 713 вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом у постановах від 02 березня 2023 року по справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року по справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року по справі № 560/6528/22, від 26 квітня 2023 року по справі №380/4510/2201 від 01 травня 2023 року по справі № 300/2963/22.
Зокрема, у постанові від 08.11.2022 по справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Повертаючись до обставин даної справи, то за позицією пенсійного органу, викладеною у листі від 10.04.2024 року, не нарахування позивачу щомісячної доплати згідно Постанови № 713 пов'язано з тим, що на підставі рішення суду по справі № 420/13204/20 ОСОБА_1 07.04.2021 проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсії збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року по справі № 420/13204/20, яке набрало законної сили 27.04.2021 р. зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 8 вересня 2020 року №ЮО 109206, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 05.03.2019 по день проведення перерахунку.
Тобто, внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання вказаного рішення суду, відповідач застосував абзац третій пункту 1 Постанови № 713.
Суд не погоджується з вказаною позицією відповідача, оскільки відповідно до вищевказаних правових висновків Верховного Суду з означеного спірного питання, перерахунок пенсії, проведений пенсійним органом на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 року пенсійний орган протиправно позбавив позивача права на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.
При цьому, суд вважає помилковою позицією позивача, що у даних спірних правовідносинах мали місце "протиправні дії", оскільки не нарахування позивачу спірної щомісячної доплати є протиправною бездіяльністю.
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За загальним правилом діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.
Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
Статтею 9 КАС України перебачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки в межах даних спірних правовідносин права позивача порушені протиправною бездіяльністю пенсійного органу у нарахуванні та виплаті щомісячної доплата до пенсії позивача відповідно до Постанови № 713, суд керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01.03.2024 р. та зобов'язання ГУ ПФУ нарахувати на виплатити позивачеві щомісячну доплату до пенсії в порядку та розмірах визначених постановою № 713, починаючи з 01.03.2024 р .
Суд зауважує, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача відмовив позивачу у виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром та поновленні нарахування та виплати доплати з мотивів відсутності підстав, тому питання щодо нарахування та виплати позивачу пенсії з урахуванням 74 % грошового забезпечення є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність такого права.
Відтак спору щодо відсоткового показника грошового забезпечення на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому така вимога є передчасною. Крім того, на час розгляду цієї справи відсутні підстави вважати, що при виконанні даного рішення будуть порушені вказані права позивача.
Що ж до посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, то суд вважає їх необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норма, зокрема статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягає застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Крім того, відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми закону стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України.
Необхідними умовами застосування зазначених положень спеціального закону є факт нарахування сум пенсій за минулий час та доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких стала невиплата сум пенсій.
Аналіз зазначених положень свідчить про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі №380/8024/21.
Оскільки предметом оскарження у даній справі є не перерахунок розміру пенсії, а обмеження її виплати максимальним розміром, то до таких спірних правовідносин строки звернення до суду не застосовуються.
При цьому щодо вимоги не нарахуванні та не виплаті позивачу з 01.03.2024 р. щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», то суд зазначає, що з цією вимогою позивач звернувся в межах шестимісячного строку передбаченого абзацом 1 частиною 2 статті 122 КАС України.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як встановлено судом, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним документом від 13.06.2024 р.( а.с.16).
Оскільки спір виник внаслідок дій та бездіяльності відповідача, визнаних за результатом розгляду даної справи протиправними, тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 року без обмеженням її максимальним розміром з урахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році"
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2024 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 (дві тисячі двадцять дві гривні 40 копійок ) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна