26 лютого 2025 р. № 400/12461/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної установи " Центр пробації ", вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050, вул. Юрія Іллєнка, 81,Київ 50,04050
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Центр пробації» (далі- відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) щодо не нарахуванні та виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022року, щомісячно починаючи з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року.
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, в розмірі 30000,00 гривень щомісячно.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що в період з 24.02.2022 по 07.07.2022 проходив службу в органах в Державної кримінально- виконавчої служби України на посаді старшого інспектора Первомайського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Позивач стверджує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» він мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень щомісячно. Однак, Державна установа «Центр пробації» зазначені виплати позивачу не здійснювала. Позивач вважає, що такими діями Державна установа «Центр пробації» порушила його права та норми чинного законодавства. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 06.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
Недоліки позову були вчасно усунуті позивачем, відтак, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк для подання сторонами заяві по суті.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві, який надійшов до суду 24.01.2025, посилався на те, що Кабінет Міністрів України, включаючи у Постанову № 168 право на отримання додаткової винагороди особами рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби, одночасно мав на меті покращення матеріального стану осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби, які беруть участь у відсічі збройної агресії проти України та охороні органів виконання покарань. При цьому, позивач не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, не ніс службу (чергування, наряди тощо). Отже, сам факт проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби в установах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", не є достатнім для виплати вказаної додаткової винагороди, оскільки зазначені суми є додатковою виплатою, що потребує виконання додаткових умов. Водночас, жодного наказу директора Центру пробації про залучення Позивача для захисту безпеки населення та інтересів держави України на території проходження служби в уповноваженому органі пробації на час воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», не видавалось. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався своїм правом на відповідь на відзив, в якій, в підтримку своєї позиції по справі, послався на судову практику Верховного Суду в цій категорії справ.
24.01.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерства юстиції України.
Ухвалою від 29.01.2025 суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки заявником не доведено, що у зв'язку з розглядом цієї адміністративної справи у сторін (позивача чи відповідача) за рішенням суду виникне право заявити вимоги до Міністерства юстиції України або останнє зможе заявити до сторін у справі вимоги, що є обов'язковою ознакою матеріально-правової заінтересованості третьої особи та передумовою залучення її до участі у справі.
Також судом розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Суд вирішив це клопотання ухвалою від 29.01.2025 з урахуванням думки позивача, висловленої у заяві до суду. Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходив з того, що, оскільки предметом позову є стягнення додаткової грошової винагороди за період до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX, на ці відносини не поширюються встановлені зазначеним законом часові обмеження щодо звернення до суду. З цих мотивів суд дійшов висновку, що вказаний позов подано з дотриманням установленого законом строку звернення до суду.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач наказом № 58/к від 26.06.2018 Державної установи «Центр пробації» призначений на посаду старшого інспектора відділу з 01.07.2018 .
20.02.2023 позивача наказом № 167/к звільнено за пунктом 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
05.12.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168, за період з 24.02.2022 по 08.07.2022.
Листом від 20.12.2024 відповідач відмовив у задоволенні цієї заяви з огляду на відсутність відповідного наказу, а, відтак, і правових підстав для виплати додаткової винагороди.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір, суд враховує такі приписи законодавства України.
Згідно з частиною першою статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 4 статті 2 Закону України «Про пробацію» встановлено, що орган пробації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства юстиції України про утворення з 1 січня 2018 р. державної установи «Центр пробації».
Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належать до сфери управління Мін'юсту (абзац перший пункту 1 Положення про державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 № 4242/5 (в редакції, чинній до 28.02.2024).
Таким чином, Державна установа «Центр пробації» входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України як установа, створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації.
Згідно з пунктами 1 і 2 Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2017 № 2649/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2017 за № 1030/30898 (в редакції, чинній до 28.02.2024), уповноважений орган з питань пробації (далі - орган пробації) є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та пробації.
Орган пробації безпосередньо підпорядковується Державній установі «Центр пробації» (далі Центр пробації) та є відокремленим підрозділом без права юридичної особи.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 6 Положення про державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 № 4242/5 (втратив чинність відповідно до пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 02.06.2023 № 2110/5 «Про затвердження Положення про Державну установу «Центр пробації»), у структурі Центру пробації функціонують відокремлені структурні підрозділи (далі Філії) до складу яких входять уповноважені органи з питань пробації. Філії не є юридичними особами та здійснюють частину делегованих функцій Центру пробації відповідно до мети (цілей), завдань та функцій.
Отже, Первомайський районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях є уповноваженим органом з питань пробації, що входить до складу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області.
Згідно з абзацом першим пункту 7 Положення про державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 № 4242/5 (у редакції, чинній до 01.06.2023), до складу Центру пробації входять працівники, як працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 5 статті 2 Закону України «Про пробацію» встановлено, що персонал органу пробації працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про пробацію» права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.
Приписами постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в первинно прийнятій редакції, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, чинною з 24.03.2022, абзац перший пункту 1 Постанови № 168 після слів «та поліцейським» доповнено словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка», затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком, до якого включено Миколаївську область.
Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, яка набрала чинності 08.07.2022, внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, вирішено: в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнити словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Системний наліз наведених норм дає можливість дійти висновку, що в часовий проміжок з 24.03.2022 до 07.07.2022 було передбачено право осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно за умови, що такі органи/установи розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
З 08.07.2022 такою умовою стало несення служби в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Також з 08.07.2022 обмежено право осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, встановлено відповідне право в залежність від пропорційності часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи суд зазначає, що оскільки позивач в спірний період (з 24.02.2022 по 07.07.2022) як особа рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби проходив службу на території Миколаївської області, на якій якій надається допомога в рамках Програми єПідтримка, він має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно.
Суд зауважує, що законодавство не містить відмінностей у визначенні терміну «несення служби» від «проходження служби», відтак є необґрунтованими доводи відповідача, що позивач не є особою, яка залучалася до несення служби в установі Державної кримінально-виконавчої служби.
Посилання відповідача на окремі нормативні акти, які надають пояснення окремим видам несення служби, в цілому вищенаведений висновок не спростовують.
Більш того, умовами постанови КМУ № 168 у відповідній редакції передбачено, що право на отримання додаткової винагороди мають особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, а не залучалися до несення служби, що дає підстави для розуміння цієї норми як такої, що стосується осіб, які проходять (несуть) службу в цій установі.
Щодо тверджень відповідача про те, що п. 1 постанови застосовується лише до тих осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які несуть службу в органах та установах, тобто заступають у наряд, чергування тощо, суд вважає, що вони не можуть бути взяті до уваги судом при ухваленні рішення, оскільки в тексті постанови КМУ № 168 таких обмежень прямо не встановлено.
Надання цієї додаткової винагороди, є виключним повноваженням Кабінету Міністрів України. Він мав право встановлювати розмір, підстави, умови, обмеження та виключення з виплати цієї додаткової винагороди. У постанові, з врахуванням наступних змін, досить чітко передбачено право осіб рядового і начальницького складу (тобто тих, хто має спеціальні звання) Державної кримінально-виконавчої служби в період з 24.02.2022 по 17.10.2022, і зазначене право обмежено лише несенням служби у місцевості в районі проведення воєнних (бойових) дій. Будь-яких виключень для осіб начальницького складу, які несуть службу у цій місцевості, але в установах пробації, Кабінетом Міністрів України в постанові №168 не передбачено.
За відсутності з боку нормотворця будь-яких обмежень для осіб начальницького складу кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в установах пробації, у суду немає підстав для обмежувального тлумачення цієї норми, штучно звужуючи права позивача.
Також судом враховується, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 08.08.2024 у справі № 160/12981/22 по аналогічних адміністративних справах.
Водночас, суд зауважує, що позивач помилково визначає бездіяльність відповідача, яка полягає у пасивній поведінці (не вчинення дій щодо нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди) як дії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат не надав, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи " Центр пробації " (вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050 ЄДРПОУ 41847154) задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022року, щомісячно починаючи з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року.
3. Зобов'язати Державну установу «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко