26 лютого 2025 рокусправа № 380/22243/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ»
до Львівської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000/2024/800050/2 від 12.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно
до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі контракту № SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019 (далі за текстом Контракт), додаткової угоди № 5 від 06.06.2022, інвойсу № SAAE4024015-3/50 від 09.05.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАНРАЙЗ" ввезло на митну територію України:
- товар №1. Код ТН ЗЕД - 6005 37 00 90 Сітка затінююча/Sunshade net - трикотажне полотно основов'язаного переплетення пофарбоване (зеленого кольору), що виготовлено із синтетичних стрічкових ниток шириною не більше 2мм (поліетилен 100%), по всій довжині кромок присутні періодично розміщені отвори, що виконані в процесі виготовлення виробу; у рулонах шириною більше 30 см., торговельна марка: AGREEN, країна виробництва: CN. Виробник: CNBM INTERNATIONAL CORPORATION. (далі за текстом Товар № 1).
- товар №2. Код ТН ЗЕД - 3916 90 90 00 Моноволокна з максимальним поперечним перетином більш як 1 мм без будь-якого іншого оброблення, з полімерних матеріалів. КОРД ТРИМЕРНИЙ, НЕЙЛОНОВИЙ, КРУГЛИЙ, КОЛІР: ПОМАРАНЧЕВИЙ ДІАМЕТР 2,4 ММ, РУЛОНИ ДОВЖИНОЮ 15 М, кількість - 800шт., ДІАМЕТР 2,4 ММ, НА КОТУШЦІ ДОВЖИНОЮ 250 М, кількість - 102шт., Торговельна марка: AGREEN, країна виробництва: CN. Виробник: CNBM INTERNATIONAL CORPORATION. (далі за текстом Товар № 2).
З метою митного оформлення товару декларант подав до Львівської митниці 12.07.2024 митну декларацію № 24UA209160007476U7, і задекларував митну вартість товарів, виходячи з ціни, яка була фактично сплачена позивачем за цей товар, з урахуванням вимог положень статті 52 Митного кодексу України, а саме: Товар №1 - за ціною 1706354,64 грн. розраховані митні платежі склали: - 505080,97 грн., у тому числі: ввізне мито - 136508,37 грн., податок на додану вартість - 368572,60 грн;. Товар №2 - 34197,58 грн. розраховані митні платежі склали: - 8891,37 грн., у тому числі: ввізне мито - 1709,88 грн., податок на додану вартість - 7181,49 грн.
Для підтвердження митної вартості декларант позивача подав відповідачу наступні документи: контракт SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019; додаткову угоду № 5 до контракту SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019; інвойс № SAAE4024015-3/50 від 09.05.2024; коносамент (Bill of lading) № QN24050019 від 20.05.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 434921 від 10.07.2024; договір про ТЕО 88475 від 19.10.2017; заявку на організацію транспортування і експедирування вантажу № 18 від 10.07.2024; рахунок-фактуру № LS-4572461 від 09.07.2024 р.; рахунок-фактуру № LS-4572925 від 10.07.2024 р.; платіжну інструкцію № 837 від 10.07.2024; платіжну інструкцію № 842 від 11.07.2024; експортну декларацію 24UA209160007476U7 12.07.2024.
12.07.2024 відповідач сформував та направив позивачу запит про надання додаткових документів, на який позивач повідомив відповідача, про те, що декларантом додані всі наявні у нього документи передбачені ч.2-3 ст.53, ст.335 МК України, просив перевірити митну вартість на підставі наданих документів та закінчити митне оформлення у строки передбачені ст. 255 МК України.
Відповідач не погодився з задекларованою позивачем митною вартістю товару та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209160/2024/000146 та рішення про коригування митної вартості товарів № 209000/2024/800050/2 від 12.07.2024.
Рішення мотивовано наступним: «…Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- по товару № 1 виявлено можливе заниження митної вартості. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне: - умови поставки оцінюваного товару згідно інвойсу FOB- CN-NINGBO, відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Для підтвердження додаткових складових митної вартості, відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, надано рахунки ТзОВ «Ламан Шипінг» про надання ТЕП від 09.07.2024 № LS-4572461 та від 10.07.2024 № LS-4572925, які мають ознаки підробки, оскільки дати документів різні, а розміщення печаток та підписів на обох повністю співпадають, очевидно створені шляхом копіювання (перенесення), що викликає сумніви у достовірності заявлених відомостей; у наданих рахунках відсутні відомості про такі складові митної вартості як страхування, вивантаження, перевантаження та обробку оцінюваних товарів в порту призначення (портовий збір, вартість перевантаження контейнерів, документальний супровід, тощо), не зазначено географічні пункти маршруту перевезення (відсутні відомості щодо кілометражу маршруту, місця завантаження та розвантаження товару), умови оплати, відсутні відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до оцінюваних товарів (зазначено лише номер контейнера, шрифт якого відрізняється від основного тексту); рахунки про ТЕП містять посилання на договір від 19.10.2017 № 88475, яким передбачена Заявка, однак надана Заявка № 18 датована 10.07.2024, тобто пізніше ніж рахунок від 09.07.2024 № LS- 4572461, та відсутні відомості про осіб-підписантів;
- у графі 44 МД зазначено наступні документи за кодом 4301 - договори про перевезення: від 11.01.2023 № 1101/23 та від 20.04.2023 № 193.2004/23, однак до жодного не надано Заявок;
- документ за кодом 0730 № 434921 (автотранспортна накладна) у графі 44 містить позначку d і до митного оформлення не надано, тому неможливо перевірити хто здійснював перевезення, а відповідно достовірність і правильність розрахунку транспортних витрат;
- доповнення від 06.06.2022 № 5 до зовнішньоекономічного договору від 09.01.2019 № SR-CNBM-20190109 містить ознаки підробки - печатка та підпис Продавця скопійовані/перенесені (імовірно з договору);
- банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг №№ 837, 842 є платіжними інструкціями і не містять жодних відміток банку;
- в копії митної декларації країни відправлення № 310420240549748215 код товару № 1 не відповідає заявленому до митного оформлення, відсутні відомості про порт відвантаження - NlNGBO, також слід відмітити, що декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення (Китай);
- у графі 44 МД заявлено документ за кодом 0380 - рахунок-фактура (інвойс) від 09.05.2024 № SAAE4024015-3/50, проте фактично надано інвойс від 12.03.2024 № SAAE4023066-3.94.100.131.4015.
Документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості. Відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.. На вимогу декларантом жодних додаткових документів не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД № UA100110/2024/38275 від 10.07.2024, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками (Сітка рулонна біла з синтетичних стрічкових поліетиленових ниток 100%, контракт прямий, умови поставки FOB-CN, обсяг партії 18 тон) становить 3,97 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію від 12.07.2024 № 24UA209160007476U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.
В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач вказує, що у графі 44 МД заявлено документ за кодом 0380 - рахунок-фактура (інвойс) від 09.05.2024 № SAAE4024015-3/50, проте фактично надано інвойс від 12.03.2024 № SAAE4023066-3.94.100.131.4015.
Суд встановив, що у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209160/2024/000146 зазначено, що до митного оформлення було подано інвойс від 09.05.2024 № SAAE4024015-3/50, копію якого також долучено до матеріалів справи.
Отже, доводи митного органу про невідповідність поданих документів у цій частині є помилковими.
Відповідач мотивує рішення про коригування митної вартості також наступним: «Доповнення від 06.06.2022 № 5 до зовнішньоекономічного договору від 09.01.2019 № SR-CNBM-20190109 містить ознаки підробки - печатка та підпис Продавця скопійовані/перенесені (імовірно з договору); рахунки ТзОВ «Ламан Шипінг» про надання ТЕП від 09.07.2024 № LS-4572461 та від 10.07.2024 № LS-4572925, які мають ознаки підробки, оскільки дати документів різні, а розміщення печаток та підписів на обох повністю співпадають, очевидно створені шляхом копіювання (перенесення), що викликає сумніви у достовірності заявлених відомостей».
Щодо цих аргументів відповідача суд зазначає, що такі твердження є лише припущеннями інспектора митного оформлення, натомість для встановлення того чи є оцінювані документи підробленими необхідним є залучення експерта та проведення належного дослідження відповідних документів.
Відповідач покликається також на неподання до митного оформлення заявок до договорів перевезення від 11.01.2023 № 1101/23 та від 20.04.2023 № 193.2004/23, а також на те, що рахунки про ТЕП від 09.07.2024 № LS-4572461 та від 10.07.2024 № LS-4572925 містять посилання на договір від 19.10.2017 № 88475, яким передбачена Заявка, однак надана Заявка № 18 датована 10.07.2024, тобто пізніше ніж рахунок від 09.07.2024 № LS- 4572461.
Оцінивши такі твердження відповідача суд враховує, що розрахунок вартості транспортно-експедиційних послуг ґрунтується на документах, які були представлені до митного оформлення. На підтвердження надання транспортно-експедиційних послуг за цією поставкою позивач надав договір № 88475 про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.10.2017, укладений з ТОВ «Ламан Шипінг», заявку № 18 від 10.07.2024 на організацію транспортування і експедирування вантажу до договору та ТЕО № 88475 від 19.10.2017, платіжні інструкції № 837 від 10.07.2024, № 842 від 11.07.2024, рахунки-фактури № LS- 4572461 від 09.07.2024 та № LS-4572925 від 10.07.2024.
Відповідач не зауважив жодних суперечностей у цих документах.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у вказаній статті.
З приводу зауважень митного орану до платіжних інструкцій №№ 837, 842, то такі є банківськими платіжними документами, що підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг.
Відповідач як на підставу для коригування митної вартості зазначив, що у наданих рахунках від 09.07.2024 № LS-4572461 та від 10.07.2024 № LS-4572925 відсутні відомості про такі складові митної вартості як страхування, вивантаження, перевантаження та обробку оцінюваних товарів в порту призначення (портовий збір, вартість перевантаження контейнерів, документальний супровід, тощо).
Що цих аргументів відповідача суд зазначає таке.
Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Проаналізувавши додані до матеріалів справи документи, суд встановив, що позивач до митної вартості включив витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Витрати на страхування, за твердженням позивача, він не поніс, тому до митної вартості такі не включались.
Щодо зауважень до митної декларації країни-відправлення, то відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Суд враховує, що позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Суд звертає увагу, що усі зазначені в оскаржуваному рішенні зауваження митного органу до документів позивача носять формальний характер, не конкретизовані, не наведено висновки органу митного контролю з приводу виявлення таких розбіжностей та не зазначено, що ці розбіжності свідчать про неправильне визначення позивачем митної вартості товару.
Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах та обставинах.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Суомінен проти
Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року зазначив, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, надавши обґрунтування своїх рішень.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митний орган посилався на те, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а також надані документи позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проте, в оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
Позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі справи судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав копію договору № 050-МВ про надання правничої допомоги від 25.07.2024, рахунку на оплату № 075 від 25.07.2024, платіжної інструкції № 889 від 30.07.2024, акту (звіту) від 29.10.2024 прийому наданих послуг до договору №050-МВ про надання правової допомоги від 25.07.2024.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3500,00 гривень.
Отже, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000/2024/800050/2 від 12.07.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» (адреса: 03191, м. Київ, вул. Луценка Дмитра, 15, ЄДРПОУ: 41482988) судовий збір в сумі 3058,44 грн. (три тисячі п'ятдесят вісім грн. 44 коп).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» (адреса: 03191, м. Київ, вул. Луценка Дмитра, 15, ЄДРПОУ: 41482988) витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна