справа №380/24493/24
25 лютого 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» до Житомирської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 № UA101020/2024/000136/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.09.2024 № UA101020/2024/007522.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.10.2017 між позивачем та «TING MAI INTERNATION CORPORATION (SHANGHAI) CO., LTD» (Китай) укладено Контракт № 20-10-17, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність (продати), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити (купити) плівку полівінілбутиральну (плівка ПВБ). На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 08.03.2024 № ТМ-SG022 позивачем на митну територію України ввезено товар. 24.09.2024 позивач подав до митного оформлення митну декларацію № 24UA101020033827U6. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 № № UA101020/2024/000136/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007522. Позивач вважає вказане рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою судді від 16.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Цей факт дав підстави для поглибленого дослідження наданих до митного оформлення товару документів. Відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України прийнято рішення про коригування митної вартості від 25.09.2024 № UA 101020/2024/000136/1, де ціну було відкориговано з 1,8168 доларів США до 3,66 доларів США за кілограм. У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації № 24UA101020033992U0 від 25.09.2024 із застосуванням фінансових гарантій у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України. Сума фінансових гарантій - 309946,55 грн.
Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
20.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» та «TING MAI INTERNATION CORPORATION (SHANGHAI) CO., LTD» (Китай) укладено Контракт № 34, відповідно до якого предметом є те, що продавець зобов'язується передати у власність (продати), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити (купити) плівку полівінілбутиральну (плівка ПВБ), загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки та інші властивості і характеристики якого зазначаються в рахунках-фактурах або специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору і підлягають узгодженню сторонами окремо по кожній партії товару, що поставляється.
На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 08.03.2024 № ТМ-SG022 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 35 520,80 доларів США.
24.09.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Житомирської митниці електронну митну декларацію № 24UA101020033827U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:
1. Плівка ПВБ (з полівінілбутиралю), непориста, неармована, нешарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами:
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною -1000 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 4800 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною -1050 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 1260 м кв.;
плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1150 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 1380 м.кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1200 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 720 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1400 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 280 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1500 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 600 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1550 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 620 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1800 мм, довжиною - 200 м, безбарвна без полоси, кількість - 720 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 2250 мм, довжиною- 200 м, безбарвна без полоси, кількість - 900 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 900 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 1080 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 950 мм, довжиною - 200 м, зелена без полоси, кількість - 760 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1000 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною 180 мм, кількість - 1200 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1050 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною 180 мм, кількість - 210 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1050 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною 200 мм, кількість - 420 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 1200 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною 200 мм, кількість - 720 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 600 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною - 130 мм, кількість - 360 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 700 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною - 150 мм, кількість - 140 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 800 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною - 150 мм, кількість - 320 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 850 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною - 160 мм, кількість - 2550 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 900 мм., довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною - 160 мм, кількість - 3420 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 900 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою сірого кольору шириною - 1 мм, кількість - 180 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 900 мм., довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною - 200 мм, кількість - 720 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 950 мм, довжиною - 200 м, зелена з полосою синього кольору шириною - 160 мм, кількість - 570 м кв.;
- плівка PVB товщиною 0,7 мм, шириною - 950 мм, довжиною - 200 м., зелена з полосою сірого кольору шириною - 2 м, кількість - 1140 м кв.;
Всього 25070 м кв. - 124 рулони.
Використовується при виготовленні триплексного скла транспортних засобів, для підвищення ударної міцності та утримання уламків скла при розбитті.
Див. "електронний інвойс".
2.Місць 124 7B/1 мішки з алюмінієвої фольги в дерев'яних ящиках обгорнуто картоном 3.0.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:
- комерційний інвойс № TM-SG022 від 08.03.2024;
- автотранспортна накладна CMR № 5221 від 19.09.2024;
- акт митного огляду № UA408050/2024/000735 від 20.09.2024;
- довідка про транспортні витрати № 30 від 03.02.2023;
- банківські платіжні документи, що стосується товару № 1047JBKL01 від 12.01.20024, № 1067JBKL02 від 13.02.2024, № 1148JBKL06 від 19.06.2024;
- лист ДП «Держзовнішінформ» № 3-2/154 від 10.04.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20-10-17 від 20.10.2017;
- доповнення № 5 від 28.09.2022 до контракту № 20-10-17 від 20.10.2017;
- доповнення № 6 від 15.12.2023 до контракту № 20-10-17 від 20.10.2017;
- доповнення №7 від 20.12.202 до контракту № 20-10-17 від 20.10.2017;
- TDS від 31.10.2023.
Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.
У відповідь на вимогу декларантом подано: проформу інвойс № TM-SG022 від 08.03.2024, сертифікат про походження товару № ВКС-160810255 від 29.07.2016, сертифікат якості товару № С243013056090011 від 09.07.2024, лист від продавця компанії «TING MAI INTERNATIONAL CORPORATION (SHANGHAI) CO, Ltd» б/н від 18.06.2024 про зарахування оплати за товар та необхідність проведення решти оплати за товар по інвойсу № TM-SG022, митну декларацію країни відправлення № 425820240000706207 від 28.06.2024.
Однак, 25.09.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000136/1, в графі 33 якого вказано наступні зауваження:
- на виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних/схожих товарів, в тому числі тих, що ввозилися імпортером. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
- відповідно до п. 1.1 Контракту № 20-10-17 від 20.10.2017 продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити плівку, загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки вказуються у інвойсах або специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту та погоджуються сторонами окремо на кожну партію товару. Пунктом 1.2 Контракту № 20-10-17 від 20.10.2017 передбачено, що інвойси або специфікації до контракту на кожну партію товару повинні бути виконані в письмовій формі та підписані уповноваженими на то особами. Вищевказані умови зовнішньоекономічного контракту свідчать про те, що документ (інвойс або специфікація), в якому визначені найменування, перелік, кількість, ціна і загальна вартість товару повинен бути погоджений обома сторонами. До митної декларації долучено інвойс № ТМ-Б0022 від 08.03.2024, який не містить підпису уповноваженої особи покупця або інших відміток, які б свідчили про те, що даний документ є узгоджений сторонами;
- відповідно до п. 4.1 контракту № 20-10-17 від 20.10.2017 покупець здійснює передоплату за товар у розмірі 30% та 70% післяоплату від загальної суми проформи-інвойсу. Проформа-інвойс до митної декларації не долучена. Для підтвердження фактично сплаченої ціни за товар до митної декларації долучені платіжні доручення від 12.01.2024 на суму 26928,56 доларів США, від 13.02.2024 на суму 4959 доларів США та від 19.06.2024 на суму 19951,62 доларів США. Дані документи всупереч умов контракту свідчать про оплату не проформи-інвойсу, а інвойсу. Крім того, платіж, здійснений першим 12.01.2024 на суму 26928,56 доларів США не є 30% передоплатою вартості товару, та перевищує відсоткове значення узгодженої сторонами оплати та суперечать умовам контракту. Таким чином, вищевказані обставини та розбіжності можуть свідчити про те, що надані платіжні документи не стосуються оплати за оцінюваний товар та не можуть підтвердити ціну, що була фактично сплачена за нього.
- до митної декларації долучений лист ДП «Держзовнішінформ» № 3-2/154 від 10.04.2024, не може бути підтверджуючим документом вартості товару, оскільки строк дійсності документа закінчився 09.06.2024;
- згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у рахунку-фактурі (інвойсі) № ТМ-Б0022 від 08.03.2024 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 23UА204150000611U8 від 15.12.2023.
В подальшому Житомирською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2024/007522.
Декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA101020033992U0, та 25.09.2024 вона була оформлена Житомирською митницею у митному відношенні.
Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
П.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.
При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митну декларацію № 24UA101020033827U6.
До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: комерційний інвойс № TM-SG022 від 08.03.2024, автотранспортна накладна CMR № 5221 від 19.09.2024, акт митного огляду № UA408050/2024/000735 від 20.09.2024, довідка про транспортні витрати № 30 від 03.02.2023, банківські платіжні документи, що стосується товару № 1047JBKL01 від 12.01.20024, № 1067JBKL02 від 13.02.2024, № 1148JBKL06 від 19.06.2024/, лист ДП «Держзовнішінформ» № 3-2/154 від 10.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20-10-17 від 20.10.2017, доповнення № 5 від 28.09.2022 до контракту № 20-10-17 від 20.10.2017, доповнення № 6 від 15.12.2023 до контракту № 20-10-17 від 20.10.2017, доповнення № 7 від 20.12.202 до контракту № 20-10-17 від 20.10.2017, TDS від 31.10.2023.
Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу представник позивача подав: проформу інвойс № TM-SG022 від 08.03.2024, сертифікат про походження товару № ВКС-160810255 від 29.07.2016, сертифікат якості товару № С243013056090011 від 09.07.2024, лист від продавця компанії «TING MAI INTERNATIONAL CORPORATION (SHANGHAI) CO, Ltd» б/н від 18.06.2024 про зарахування оплати за товар та необхідність проведення решти оплати за товар по інвойсу № TM-SG022, митну декларацію країни відправлення № 425820240000706207 від 28.06.2024.
За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови, суд зазначає наступне.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказує, що митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних/схожих товарів, в тому числі тих, що ввозилися імпортером.
Разом з тим, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларований позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до безумовного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не встановлений. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДПС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17).
Щодо твердження відповідача, що до митної декларації долучено інвойс від 08.03.2024 № ТМ-Б0022, який не містить підпису уповноваженої особи покупця або інших відміток, які б свідчили про те, що даний документ є узгоджений сторонами, то суд зазначає таке.
Затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
У даному разі, позивачем надано рахунок-фактуру (інвойс), що містив всю необхідну інформацію для підтвердження числових даних, заявленої митної вартості.
За викладених обставин відсутність підпису уповноваженої особи покупця в інвойсі не впливає на ціну товару, яка фактично сплачена, що підтверджується платіжною інструкцією.
Також у рішенні митний орган вказує, що відповідно до п. 4.1 контракту № 20-10-17 від 20.10.2017 покупець здійснює передоплату за товар у розмірі 30% та 70% післяоплату від загальної суми проформи-інвойсу. Проформа-інвойс до митної декларації не долучена. Для підтвердження фактично сплаченої ціни за товар до митної декларації долучені платіжні доручення від 12.01.2024 на суму 26928,56 доларів США, від 13.02.2024 на суму 4959 доларів США та від 19.06.2024 на суму 19951,62 доларів США. Дані документи всупереч умов контракту свідчать про оплату не проформи-інвойсу, а інвойсу. Крім того, платіж, здійснений першим 12.01.2024 на суму 26928,56 доларів США не є 30% передоплатою вартості товару, та перевищує відсоткове значення узгодженої сторонами оплати та суперечать умовам контракту. Таким чином, вищевказані обставини та розбіжності можуть свідчити про те, що надані платіжні документи не стосуються оплати за оцінюваний товар та не можуть підтвердити ціну, що була фактично сплачена за нього.
Згідно з п. 4 контракту від 20.10.2017 № 420-10-17 покупець здійснює передоплату за товар у розмірі 30% та 70% післяоплату від загальної суми проформи-інвойсу.
Відповідно до Доповнення від 20.12.2023 № 7 до контракту від 20.10.2017 № 420-10-17, внесено зміни в розділ 4 «УМОВИ ОПЛАТИ» та викладено п. 4.1 в наступній редакції « 4.1 Покупець здійснює оплату за товар відповідно до умов, зазначених у проформі - інвойсі, або ж у комерційному інвойсі.»
Згідно з комерційного інвойсу від 08.03.2024 № TM-SG022 оплата за товар:100% до отримання контейнера в порту.
Відповідно до коносаменту № SZX24060388 дата отримання контейнера в порту являється дата видачі самого коносаменту, а саме: 05.07.2024.
Згідно з листа від 18.06.2024 № б/н наданого компанією «TING MAI INTERNATIONAL CORPORATION (SHANGHAI) CO, Ltd», повідомлено «про позитивне сальдо за нашим договором від 20.10.2017 № 20-10-17 в сумі 15569,18 дол. Ми використали ці гроші як передоплату для виготовлення замовлення за рахунком-фактурою № TM-SG022 від 03.08.2024 -10610,18 (swift copy1047JBKL01 від 12.01.2024) та 4959,00 USD (swiftl067JBKLO2 від 13.02.2024).
Повідомляємо, що ми чекаємо сировину від наших постачальників для виробництва ПВБ плівки переробленої (вторинної сировини). Виробництво вашого замовлення відстрочено та буде готове до відвантаження приблизно 15/06/2024 року. Орієнтовна дата доставки в Україну 01.10.2024».
Також згідно з платіжної інструкції № 1148JBKLO6 - 100% оплата за товар було здійснено / закрито 19.06.2024.
Отже, позивач дотримався термінів оплати і сплатив на банківський рахунок продавця на виконання умов контракту та інвойсу.
Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 по справі № 803/3649/15.
Також суд зазначає, що позивач подав проформу-інвойс від 08.03.2023 № ТМ-SG022. У графі 44 митної декларації № 24UA101020033827U6 вказаний код 0380 (Рахунок-проформа (Proforma invoice), під яким міститься документ від 08.03.2023 № ТМ-SG022. Отже, твердження митного органу про неподання проформи інвойсу декларантом до митного оформлення не відповідає дійсності.
Щодо твердження відповідача, що до митної декларації долучений лист ДП «Держзовнішінформ» від 10.04.2024 № 3-2/154, який не може бути підтверджуючим документом вартості товару, оскільки строк дійсності документа закінчився 09.06.2024, то суд вказує на те, що вказаний лист не є тим документом, який містить відомості щодо складових ціни товару, а тому жодним чином не впливає на митну вартість товару.
Крім того, в оскарженому рішенні зазначено, що відомості про ціну продажу товару, викладені у рахунку-фактурі (інвойсі) від 08.03.2024 № ТМ-SG022 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.
Відповідно ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Оскільки документ поданий англійською мовою, в силу положень ст. 254 МК України необхідності в поданні його перекладу немає.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Проте, у оскарженому рішенні крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 № UA101020/2024/000136/1 є необґрунтованим.
З огляду на те, що картка відмови UA101020/2024/007522 прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 7677 грн 20 коп. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (79007, м. Львів, вул. Джерельна, 38; код ЄДРПОУ 39214213) до Житомирської митниці (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 25; код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 25.09.2024 № UA101020/2024/000136/1 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007522.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» судовий збір у розмірі 7677 (сім тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сидор Н.Т.