про залишення позовної заяви без руху
25 лютого 2025 рокусправа № 380/3377/25
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії про зобовязання вчинити ді, -
Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - відповідач-3), в якому просить:
зобов'язати власників квартири АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 26256659) охоронний договір на частину об'єкта культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У цій позовній заяві прокурор визначив таких учасників: позивач: Франківська окружна прокуратура міста Львова, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інша особа: Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради, третя особа: Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Таким чином, прокурор не визначив статус Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради як учасника справи, що в силу приписів п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України, є недоліком позовної заяви.
При цьому, в позовній заяві прокурор зазначив, що у вказаних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради (Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради), яке не вживає жодних дієвих заходів на захист інтересів держави.
У спірних правовідносинах, який становить предмет цього позову, органом, який має здійснювати захист інтересів держави є Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради.
За цих обставин, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Зазначив, що Франківською окружною прокуратурою міста Львова на адресу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради неодноразово скеровувались листи в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з вимогою вжити дієвих та ефективних заходів до усунення порушень та належного повідомлення власників частини будівлі про необхідність укладення охоронного договору, спонукання його до таких дій.
Повідомив, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Натомість, як зазначив прокурор, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (на даний час - Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради) зайнявши пасивну споглядацьку позицію, обмежилось лише одноразовим надсиланням листа на адресу власників квартири АДРЕСА_1 в грудні 2024 року, який хоча і був скерований на офіційну адресу, що є належним повідомленням, проте не був отриманий адресатами.
Прокурор вказав, що жодні інші дієві заходи, які б свідчили про проведення роботи з власниками частини будівлі, Управлінням (Офісом) не вживались попри той факт, що окружною прокуратурою неодноразово наголошувалось на необхідності таких дій. У відповідь на адресу Франківської окружної прокуратури міста Львова надійшов лист Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 26.12.2024, з якого встановлено, що окрім одноразового листування із відповідачами інші заходи Управлінням не вживались. Водночас, незважаючи на те, що власники квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вчиняють жодних дій щодо укладення охоронного договору, Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради) будь-які інші заходи реагування щодо такої пасивної поведінки відповідачів, у т.ч. шляхом їх спонукання до укладення такого договору у судовому порядку, не вживалися.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних відносинах.
Всупереч наведеним нормам, прокурор належним чином не обґрунтував наявності підстав для звернення до суду із цим позовом в якості позивача (як визначено в позовній заяві).
При цьому у позовній заяві вказує, що Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради є належним позивачем.
Вказані обставини є недоліком позовної заяви.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що прокурором не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк прокурору для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Прокурору усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) уточненої позовної заяви для суду та відповідачів (надати докази надіслання такої відповідачів), з урахуванням висновків судді, викладених у цій ухвалі.
3. Роз'яснити прокурору, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКачур Роксолана Петрівна