26 лютого 2025 року м. Київ № 320/4917/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області,
Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області
про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (далі - відповідач 1, Козинська селищна рада, орган місцевого самоврядування) та Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - відповідач 2, ГУ Держпродспоживслужби), в якому остання просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держпродспоживслужби в Київській області щодо нездійснення обстеження та перевірки майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, який розташований біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського району Київської області й орієнтовно поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002, щодо відповідності вимогам санітарного законодавства України;
- зобов'язати ГУ Держпродспоживслужби в Київській області здійснити обстеження та перевірку майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, що розташований біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського району Київської області й орієнтовно поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002, щодо відповідності вимогам санітарного законодавства України;
- визнати протиправною бездіяльність Козинської селищної ради Обухівського району Київської області щодо нездійснення обстеження та перевірки території майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, який розташований біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського району Київської області й орієнтовно поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002, щодо відповідності вимогам законодавства України сфері управління відходами, санітарного законодавства та законодавства у сфері містобудування та благоустрою населених пунктів;
- зобов'язати Козинську селищну раду Обухівського району Київської області здійснити обстеження та перевірку майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, який розташований біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського району Київської області й орієнтовно поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002, щодо відповідності вимогам законодавства України сфері управління відходами, санітарного законодавства та законодавства у сфері містобудування та благоустрою населених пунктів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вона є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Кожедуба, 12-а, та житлового будинку, що зведений на ній. Улітку 2023 року біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин й поблизу із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002 (тобто, тої, що належить ОСОБА_1 ) невідомі особи облаштували майданчик для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів (далі - контейнерний майданчик) зі встановленням 11 таких контейнерів. Позивач вважає, що під час встановлення цих контейнерів було порушено вимоги чинного законодавства України, а саме приписи п.п. 2.7, 2.8, 2.13, 2.14, 2.15 і 4.4 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145. Більш того, облаштування контейнерного майданчика порушує права ОСОБА_1 та створює їй перешкоди у користуванні майном. Зокрема, від майданчика постійно поширюється нестерпний сморід, а через недостатню місткість контейнерів мешканці селища вимушені залишати сміття поряд, що спричинило розповсюдження комах і щурів. Крім того, сам майданчик має занедбаний і непривабливий вигляд. З метою здійснення відповідачами передбачених чинним законодавством заходів контролю за додержанням юридичними та/або фізичними особами вимог законодавства у сфері управління відходами (в тому числі санітарного законодавства у вигляді поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду), а також самоврядного контролю за станом благоустрою населених пунктів при облаштуванні контейнерного майданчика ОСОБА_1 зверталася до Козинської селищної ради і ГУ Держпродспоживслужби в Київській області з відповідними зверненнями. Проте останні залишили такі без належного реагування, що позивач визначає як протиправну бездіяльність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкрито провадження у справі № 320/4917/24 за вказаним позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, із проведенням підготовчого засідання.
Представник відповідача 1 подав до суду відзив на позов, у тексті якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову Козинська селищна рада мотивувала тим, що для виконання передбаченого розділом Детального плану території смт Козин «Санітарне очищення» завдання з санітарної очистки території (тобто, вивезення сміття з території села та знезараження побутових відходів) були визначені місця для встановлення відповідних контейнерів, у тому числі за вказаною вище адресою. Адреси майданчиків для сміттєвих баків наведені у таблицях 11 та 12 тендерної документації на закупівлю «код ДК 021:2015:90510000-5 - утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (вивезення побутових відходів та сміття з території Козинської селищної територіальної громади, конкретний код ДК 021:2015: 90511000-2-послуги зі збирання сміття) на 2023 рік». Безпосередньо послуги зі збирання і перевезення твердих побутових відходів, великих габаритних відходів та сортування на території Козинської територіальної громади надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАМАР ЕКО» згідно договору № 12 від 02.02.2023. Водночас, оскільки контейнери для збирання побутових відходів належать цьому некомунальному підприємству, то Козинська селищна рада не має права втручатися в статутну діяльність ТОВ «КРАМАР ЕКО». Також відповідач 1 відзначив, що фактична відстань від житлового будинку ОСОБА_1 , що споруджений на земельній ділянці з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002, до локації зі встановленими контейнерами становить більше ніж 30 метрів. Крім того, з 17.02.2024 по 05.03.2024 на офіційному сайті Козинської селищної ради проводилося опитування щодо розташування контейнерного майданчика за адресою: смт Козин, вул. Набережно-Лугова, 34 (Кожедуба, 32). За його результатами переважна більшість мешканців цієї вулиці та прилеглих територій зазначили, що їх влаштовує запропоноване місце. З огляду на наведене відповідач 1 вважає, що при виборі місця розміщення контейнерного майданчика та його експлуатації ним не допущено порушень вимог законодавства України у сфері управління відходами, санітарного законодавства та законодавства у сфері містобудування та благоустрою населення, й відповідно про відсутність підстав для здійснення селищною радою обстеження та перевірки території вказаного майданчика. Також селищною радою за наслідками опрацювання звернень ОСОБА_1 надавалися відповіді - листи вих. № 1789/09-06/14-2023 від 04.09.2023, № 1971/09-06/14-2023 від 29.09.2023, № 2640/09-06/14-2023 від 22.12.2023 і № 522/09-06/14-2024 від 12.02.2023, разом з копіями запитуваних документів.
Відповідач 2 також подав до суду відзив на позов, де навів такі пояснення. ГУ Держпродспоживслужби, отримавши від представника ОСОБА_1 - адвоката Потьомкіна С.О. (далі - адвокат, представник позивача) заяву від 28.09.2023 № вх-7591-23 про порушення санітарного законодавства надіслало таку на адресу Козинської селищної ради разом із листами № вих-10-4.2/6246- 23 від 06.10.2023 та № вих-10-4.2/8030-23 від 05.12.2023, що містили пропозицію організувати комісійний розгляд звернення громадянина. Діючи у зазначений спосіб, ГУ Держпродспоживслужби виходило з того, що вирішення питань щодо збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів у населеному пункті, а також визначення території для розміщення відходів відноситься до відання органу місцевого самоврядування. Однак у відповідь Козинська селищна рада лише стисло повідомила, що контейнери для збирання побутових відходів, розташовані біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин, встановлені правомірно з дотриманням відстані більше 20 м. Водночас жодних дій для організації комісійного розгляду із залученням представників Головного управління орган місцевого самоврядування не вчинив. У взаємозв'язку із цим відповідач 2 зазначив, що Головне управління не має правових підстав та реальної можливості самостійно здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог санітарного законодавства під час облаштування контейнерів для сміття на земельній ділянці у населеному пункті, оскільки уніфікована форма акта для проведення органом Держпродспоживслужби планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання санітарного законодавства наразі не розроблена і не затверджена.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив Козинської селищної ради, де останній наголосив на відсутності у матеріалах справи документальних доказів визначення органом місцевого самоврядування у встановленому законом порядку місця для розміщення майданчика для побутового сміття за адресою біля земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002. Зокрема, сама ж тендерна документація не підтверджує правомірність влаштування спірного майданчика. При цьому всупереч припису абз. 2 п. 2.8 Санітарних умов і правил відстань від контейнерного майданчику до меж присадибної ділянки позивача зі сторони вулиці становить менше 5 м. Твердження ж відповідача 1 про наявну фактичну відстань 30 м від спірного майданчика до будинку ОСОБА_1 не відповідає дійсності та не засвідчене жодними документальними доказами. Щодо інших наданих відповідачем 1 до матеріалів справи доказів (результатів опитування частин мешканців села з питання погодження адреси місця розташування контейнерного майданчика), то позивач навів свої міркування стосовно сумнівності їх як доказів у розумінні процесуальних норм та, що такі загалом не спростовують факт допущених органом місцевого самоврядування порушень законодавства у сфері будівництва, санітарного та екологічного законодавства.
Протокольною ухвалою від 16.09.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог на 12.11.2024.
На адресу суду, позивачем та представником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області подані клопотання від 12.11.2024 про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники Козинської селищної ради, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явились.
Відповідно до вимог частини 9 ст. 205 КАС, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, за даними свідоцтв про право на спадщину за заповітом (спадкова справа 11/2016), виданих приватним нотаріусом Обухівського нотаріального районного округу Київської області Мельник М.В., витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексні номери 79888723 та 79890202 від 08.02.2017), інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (сформованої станом на 17.01.2024) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровані на праві приватної власності земельна ділянка з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,1280 га, кадастровий номер 3223155400:05:073:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та житловий будинок загальною площею 327,7 кв.м., який знаходиться на цій земельній ділянці.
Як стверджує позивач та не заперечує відповідач 1, влітку 2023 року біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл. й поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002 невідомими особами облаштований майданчик для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів зі встановленням таких контейнерів у кількості 11 штук. На підтвердження чого позивачем до матеріалів позову долучені роздруківки фотозображень вказаного майданчика.
22.08.2023 представником позивача на адресу Голови Козинської селищної ради Обухівського р-ну Київської обл. направлено адвокатський запит за № 138, у якому адвокат Потьомкін С.О. з посиланням на неправомірність влаштування поблизу земельної ділянки його клієнтки ( ОСОБА_1 ) майданчика для сміття просив надати йому певну інформацію та документи. А саме повідомити таке: на земельній ділянці якої форми власності (комунальної чи приватної) облаштовано майданчик; хто є власником земельної ділянки, на якій розміщено майданчик; чи передбачено містобудівною документацією смт Козин (Генеральним планом, детальним планом території) облаштування майданчика біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл.; чи приймалось Козинською селищної радою (її Головою) або її виконавчим комітетом рішення (у вигляді наказу, розпорядження, іншого документу) щодо облаштування майданчика біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин; який суб'єкт господарювання та на якій підставі здійснює обслуговування майданчика (зокрема, встановлення та заміну контейнерів, вивіз сміття, дезінфекцію та миття контейнерів) біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин. У взаємозв'язку із поставленими питаннями представник ОСОБА_1. просив відповідача 1 надати засвідчені копії документів на підтвердження права власності на відповідну земельну ділянку, містобудівної документації, де зафіксоване місце розташування майданчика, рішення про облаштування майданчика за вказаною вище адресою, а також договору із суб'єктом господарювання, відповідальним за обслуговування цього майданчика.
На початку вересня 2023 року на адресу представника позивача від відповідача 1 надійшла відповідь на адвокатський запит - електронний лист від 04.09.2023 вих. № 1789/09-06/14-2023, де Козинська селищної ради повідомила про таке: земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:95:043:0050 перебуває в приватній власності. Щодо надання інформації стосовно форми власності земельної ділянки, на якій облаштований майданчик для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, повідомила, що Козинська сільська рада не має повноважень щодо здійснення геодезичних вишукувань, так як в складі селищної ради відсутні сертифіковані інженери-землевпорядники та інженери-геодезисти. Разом з тим, розділом Детального плану території смт Козин «Санітарне очищення» встановлено завдання санітарної очистки території , яким є вивіз з території та знезараження побутових відходів, як передбачається пунктом 2.2. Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145 На території селища Козин передбачаються місця встановлення контейнерів для сміття. При цьому фактична відстань від житлового будинку, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002 до встановлених контейнерів становить більше 30 метрів. Додатково повідомила заявника про те, що послуги зі збирання, перевезення твердих побутових відходів, великих габаритних відходів та сортування на території Козинської територіальної громади здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАМАР ЕКО» згідно з договором № 12 від 02.02.2023 (сканкопію якого долучило до листа-відповіді). Контейнери для збирання побутових відходів належать названому підприємству та є його власністю. Адреси майданчиків для сміттєвих баків визначені таблицями 11 і 12 тендерної документації на закупівлю код ДК 021:2015:90510000-5 утилізаціявидалення сміття та поводження зі сміттям (вивезення побутових відходів та сміття з території Козинської селищної територіальної громади, конкретний код ДК 021:2015:90510000-2 - послуги зі збирання сміття) на 2023 рік. Відповіді на інші питання відповідач 1 адвокату не надав.
25.09.2023 адвокатом на адресу відповідача 1 направлено інший адвокатський запит за № 141, де представник позивача з посиланням на ненадання Козинською селищною радою відповідей на певні поставлені у попередньому адвокатському запиті питання (а саме про те, на землі якої форми власності розташований майданчик для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів; чи передбачено містобудівною документацією смт Козин облаштування такого майданчика; чи приймалося Козинською селищною радою рішення щодо цього майданчика) просив суб'єкта владних повноважень повідомити про наступне: 1) чи належить земельна ділянка, на якій облаштований майданчик для розміщення для зберігання побутових відходів біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл., до комунальної форми власності; 2) чи передбачено містобудівною документацією смт Козин (Генеральним планом, детальним планом території) облаштування майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів біля перехрестя вул. Набережно-Лугової та провул. Кожедуба у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл.; 3) чи приймалося Козинською селищною радою або її Головою чи Виконавчим комітетом рішення (наказ, розпорядження, інший документ) щодо облаштування майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів за згаданою вище адресою; 4) виходячи з якої кількості населення визначена кількість контейнерів для сміття (11 штук), що мали бути встановлені на майданчику для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів за відповідною адресою. На підтвердження наданої у відповідь на запитання інформації просив також надати документальне підтвердження.
За результатами розгляду повторного адвокатського запиту Козинська селищна рада надіслала на адресу представника позивача електронний лист-відповідь від 29.09.2023 вих. № 1971/09-06/14-2023, в якому вдруге зазначила, що для визначення місця розташування встановлених контейнерів з прив'язкою до земельної ділянки необхідно здійснити роботи з геодезичних вишукувань. У цьому випадку, оскільки селищна рада не має повноважень щодо здійснення таких вишукувань, то відсутня можливість надати повну та ґрунтовну інформацію щодо форми власності землі, на якій розташовані контейнери. Інша частина наданої інформації була продубльована Козинською селищною радою зі свого попереднього листа. Крім того, остання відзначила, що на території селища Козин передбачаються місця встановлення контейнерів для сміття. Містобудівна документація смт. Козин у паперовій формі містить великий об'єм та створена у форматі А1, А0, а тому з огляду відсутність копіювальної техніки для виготовлення копій вказаного формату, запропоновано ознайомитися із містобудівною документацією в приміщенні селищної ради. Також повідомила, що не має повноважень на втручання у статутну діяльність некомунального підприємства - ТОВ «КРАМАР ЕКО».
Тим часом, представник позивача звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області із письмовою заявою про порушення санітарного законодавства України від 25.09.2023, в якій, навівши обставини про влаштування на сусідній з його клієнткою земельній ділянці майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів та, покликаючись на порушення при цьому вимог п.п. 2.7, 2.8, 2.13, 2.14, 4.4 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць (далі - Санітарні норми та правил), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145, просив відповідно до п.п. 5.1 і 5.2 зазначених Санітарних норм та правил, пп. 1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, п. 9 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109, здійснити обстеження та перевірку цього майданчика для розміщення контейнерів за вказаною вище адресою між земельними ділянками за кадастровими номерами 3223155400:05:073:0002 та 3223155400:95:043:0050, на предмет дотримання вимог санітарного законодавства України. Також до обстеження просив залучити ОСОБА_1 або її представника, а про результати повідомити у встановлений законом строк.
ГУ Держпродспоживслужби в Київській області своїм листом від 06.10.2023 № вих.-10-4.2/6246-23 повідомило про надіслання звернення на адресу Козинської селищної ради для організації комісійного розгляду із залученням представників органів місцевого самоврядування, спеціалістів Обухівського районного управління ГУ Дерпродспоживслужби у Київській області та інших причетних служб, установ та відомств.
Окрім того, адвокат надіслав адвокатський запит від 05.02.2023 за № 143 на адресу ТОВ «КРАМАР-ЕКО» з проханням надати копії документів (додатки, додаткові угоди до договору від 02.02.2023 № 21), а також повідомити певну інформацію (зокрема, щодо того, чи передбачено містобудівною документацією смт. Козин облаштування майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів за згадуваною вище адресою; чи приймало Товариство на себе договірні зобов'язання щодо облаштування такого майданчика з дотримання вимог санітарного та іншого законодавства; чи є ТОВ «КРАМАР-ЕКО» власником контейнерів, розміщених на майданчику, та яким чином була визначена їх кількість; графік вивозу твердих побутових відходів та іншого сміття з майданчику; графік прибирання (миття) та дезінфекції Товариством контейнерів, встановлених на майданчику, та самого майданчику.
У відповідь ТОВ «КРАМАР-ЕКО» своїм листом повідомив представника позивача про наступне: договір від 02.02.2023 № 21 (далі - договір) укладено за результатами проведення публічної закупівлі № UA-2022-12-30-005670-а. При цьому Товариству невідомо чи передбачено містобудівною документацією смт. Козин облаштування контейнерного майданчику за вказаною в адвокатському запиті адресою. Контейнери для збору твердих побутових відходів були розміщені у зазначеній дислокації саме за заявкою Козинської селищної ради як замовника за договором, водночас Товариство не брало на себе зобов'язання щодо монтажу контейнерного майданчика за адресою. Натомість за умовами договору ТОВ «КРАМАР-ЕКО» зобов'язувалося надати у безоплатне користування Козинській селищній раді контейнери для збору твердих побутових відходів (останні належать Товариству на праві приватної власності) у кількості, необхідній для розташування на дислокаціях, визначених замовником. Кількість контейнерів на місці їх дислокацій визначені самостійно Козинської селищною радою. Облаштування ж контейнерного майданчику з урахуванням параметрів та вимог, перелічених у адвокатському запиті, виходить за межі предмету договору. Послуги зі збору та вивезення сміття за договором надаються щоденно, з використанням певних спеціалізованих транспортних засобів. В той же час ТОВ «КРАМАР-ЕКО» не здійснює миття та дезінфекцію контейнерів на зазначеній у запиті локації, позаяк таке не передбачено умовами договору.
Далі представник позивача надіслав на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області адвокатський запит від 17.11.2023 № 144, в якому просив повідомити про таке: чи надходила до адресата від Козинської селищної ради інформація (звіт) про організацію та/або здійснення комісійного розгляду заяви ОСОБА_1 про порушення санітарного законодавства України (вих. № вх-7591-23 від 28.09.2023), а також про результати такого розгляду.
11.12.2023 представник позивача отримав лист-відповідь ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 06.12.2023 № вих.-10-4.2/8080-23. За змістом останнього Головне управління перенаправило звернення адвоката від 06.10.2023 № вих. 10-4.2/6246-23 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області за належністю для організації його комісійного розгляду. Козинська селищна рада надала відповідь на цей лист (така додається). У зв'язку з цим Головне управління повторно направило лист від 05.12.2023 № вих. 10-4.2/8030-23 для організації комісійного розгляду звернення.
З огляду на наведену обставину представником позивача 11.12.2023 на адресу відповідача 1 було направлено заяву про проведення перевірки території майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів на предмет наявності порушень санітарного законодавства України та законодавства у сфері містобудування та благоустрою.
Козинська селищна рада відповіла (лист від 22.12.2023 № 2640/09-06/14-2023), що вона не наділена повноваженнями щодо здійснення перевірок на предмет дотримання вимог санітарного законодавства та законодавства у сфері містобудування. Однак при здійсненні перевірки уповноваженим на те органом, Козинською селищною радою будуть здійснені всі необхідні дії в межах повноважень, встановлених чинним законодавством.
Отже, вбачаючи зі сторони відповідачів протиправну бездіяльність, що полягає у нездійсненні перевірки (обстеження) території контейнерного майданчика для встановлення наявності/відсутності порушень санітарного законодавства України та законодавства у сфері містобудування та благоустрою при розміщенні й експлуатації такого майданчика, позивач звернувся із цим позовом до адміністративного суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.
Правовідносини, що виникають у сфері розміщення та експлуатації на території населених пунктів майданчиків для збору та вивезення побутових відходів, правовий статус таких майданчиків врегульовані низкою нормативно-правових актів у сферах містобудування, поводження з відходами та санітарного-екологічного контролю, а також державними будівельними (санітарними) нормами і правилами.
Так, в розумінні норми п.п. 15, 26 і 34 ч.1 ст. 1 Закону України від 20.06.2022 № 2320-ІХ «Про управління відходами» (далі - Закон № 2320-ІХ) побутовими відходами є змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств; система управління побутовими відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення та оброблення побутових відходів, включаючи створення та забезпечення діяльності об'єктів, нагляд за ними та подальший догляд за об'єктами видалення побутових відходів, а також діяльність суб'єктів господарювання, що здійснюють окремі операції з управління побутовими відходами в межах територіальної громади або декількох територіальних громад; збирання відходів - операція, що полягає у вилученні, купівлі, накопиченні та зберіганні відходів суб'єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи роздільне збирання, з метою подальшого перевезення відходів на об'єкти оброблення відходів; зберігання відходів - утримання відходів на об'єктах збирання, у тому числі до їх оброблення, протягом не більше одного року з моменту їх утворення, що є безпечним для здоров'я людей та навколишнього природного середовища відповідно до екологічних та санітарно-епідеміологічних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 3 цього Закону основними цілями державної політики у сфері запобігання утворенню та управління відходами є, зокрема: захист здоров'я людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу відходів; здійснення заходів у сфері управління відходами без загрози здоров'ю людей та спричинення шкоди навколишньому природному середовищу в межах встановлених нормативів шкідливого впливу фізичних факторів.
У силу приписів ч. 1 ст. 13 Закону № 2320-ІХ відходи збираються, перевозяться та оброблюються залежно від їх виду, складу і властивостей у спосіб, що є безпечним для здоров'я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі:
не становить загрози забруднення води, атмосферного повітря, ґрунту, для рослин і тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум і запах; не спричиняє негативного впливу на землі сільськогосподарського призначення, природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, а також відповідає встановленим стандартам або нормативам шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів та найкращим доступним технологіям і методам управління.
Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання утворенню та управління відходами визначені у розд. ІІІ зазначеного Закону.
Так, відповідно до положень ст. 26 Закону № 2320-ІХ до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: 1) участь у реалізації державної політики у сфері управління відходами; 2) участь у розробленні та реалізації регіональних планів управління відходами; 3) затвердження місцевих планів управління відходами; 4) вирішення питань щодо розміщення на території відповідних територіальних громад об'єктів оброблення відходів; 5) створення пунктів роздільного збирання побутових відходів.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: 1) розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами; 2) організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення; 3) визначення у встановленому порядку суб'єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів; 4) визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами; 5) запровадження роздільного збирання побутових відходів та забезпечення виконання цільових показників щодо підготовки для повторного використання та рециклінгу побутових відходів; 6) організація роботи пунктів роздільного збирання побутових відходів; 7) забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів; 8) передача відходів, власник яких не встановлений, суб'єктам господарювання у сфері управління відходами для їх оброблення; 9) надання інформації, проведення роз'яснювальної та просвітницької роботи серед населення щодо управління відходами; 10) визначення одиниці вимірювання обсягу наданої послуги з управління побутовими відходами; 11) затвердження норм надання послуги з управління побутовими відходами; 12) затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері управління побутовими відходами; 13) встановлення тарифів на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів окремо за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні); 14) укладення договорів з організаціями розширеної відповідальності виробників щодо запровадження приймання та роздільного збирання видів побутових відходів, на які поширюється розширена відповідальність виробника.
Органи місцевого самоврядування здійснюють й інші повноваження у сфері управління відходами відповідно до закону.
Поряд з цим, Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить власні (самоврядні) повноваження, в тому числі з організації управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення, знешкодження та захоронення трупів тварин (пп. 6 п. «а» ч. 1 ст. 30 цього Закону).
Відповідно до пп. 7-1, 12 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо: здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері управління побутовими відходами; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері управління відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про управління відходами.
Окрім того, згідно з пп. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать також такі власні (самоврядні) повноваження як організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Останнє кореспондується із нормами ст.ст. 10, 20 і 21 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV), відповідно до яких
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить : затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою; 5) затвердження місцевих планів управління відходами.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку; розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами та створення системи управління побутовими відходами; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.
Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють повноваження з: організації забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; розробленні та реалізації місцевих планів управління відходами та створення системи управління побутовими відходами; здійсненні самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.
У контексті наведеного суд зазначає, що в розумінні приписів ст. 13, п. 3 ч. 1 ст. 21, ст. 23 Закону № 2807-IV будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів, майданчики для збирання побутових відходів є одним із елементів (частин) об'єктів благоустрою - зокрема, таких об'єктів як території житлової та громадської забудови.
Згідно з приписами ст. 14 Закону № 2807-IV об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
При цьому ч. 2 ст. 23 Закону № 2807-IV чітко передбачено, що благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил.
Зокрема, вимоги до планування та забудови територій населених пунктів у селах, включаючи розміщення майданчиків для сміттєзбірників, їх відстань від житлових будинків та інші параметри встановлені Державними будівельними нормами «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (ДБН 360-92), затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, Державними будівельними нормами України «Планування і забудова сільських поселень» (ДБН Б.2.4-1-94), затвердженими наказом Мінбудархітектури України від 05.01.1994 № 6.
Так, п. 9.48 - 9.52 ДБН Б.2.4-1-94, п. П. 3.8, 3.25в ДБН 360-92 передбачено, що планувальна організація районів садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць селищної території, їхні розміри, функціональне зонування треба встановлювати, виходячи з величини населеного пункту, містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту проживання, економічності рішення.
На території районів садибної забудови слід передбачати розміщення майданчиків для сміттєзбірників загального користування. Збирання побутових відходів здійснюється сміттєзбірниками, контейнерами, для яких передбачаються спеціальні майданчики або приміщення (павільйони).
При виборі місця розташування майданчика або приміщення для сміттєзбірників повинні бути враховані такі умови: - мінімальне віддалення від вікон і дверей житлових будинків і громадських будівель повинно бути не менше 20 м; - величина радіуса обслуговування - не більше 100 м; - можливість проїзду транспорту для вивозу сміття у будь-яку пору року.
Розміри майданчиків для сміттєзбірників залежать від кількості контейнерів, що на них встановлюються, і приймаються площею від 9 до 45 кв.м.
Майданчик (підлога приміщення) повинен бути заасфальтований або забетонований.
Сміття і тверді відходи підлягають видаленню за межі населеного пункту для наступного знешкодження на спеціально обладнаних ділянках або переробки на підприємствах.
Періодичність вивозу твердих побутових відходів залежить від сезону, кліматичної зони і екологічних умов місцевості і узгоджується з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби. Влітку необхідно забезпечити таку періодичність вивозу сміття: - від житлових будинків безсадибного типу, гуртожитків і дошкільних установ, лікарень, поліклінік, їдалень - не рідше як один раз на добу; - від шкіл, СПТУ, клубів, кінотеатрів, підприємств торгівлі, ринків, комбінатів побутового обслуговування - не рідше як один раз на 3 доби.
Майданчики для сміттєзбірників загального користування слід розміщувати на відстані не менше ніж 20 м від стін житлового будинку, їх розміри та кількість визначаються розрахунком.
Поряд з цим у розд. VI Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального України від 27.11.2017 № 310 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.12.2017 за № 1529/31397) містяться, зокрема такі вимоги до санітарного очищення території населених пунктів:
- збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються суб'єктом господарювання, який уповноважений на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173;
- зберігання побутових відходів здійснюється згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195, та Методики роздільного збирання побутових відходів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 серпня 2011 року № 133, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1157/19895.
У взаємозв'язку з наведеним суд враховує, що вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами закріплені в Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених місць (далі - Державні санітарні норми та правила, Санітарні норми), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145.
Дія Санітарних норм поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів та поводження з відходами, та вони є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами (п. 1.3 цих Державних санітарних норм та правил).
Зокрема, п.п. 2.7, 2.8, 2.13, 2.14, 2.15 і 4.4 Державних санітарних норм та правил встановлені такі санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення контейнерних майданчиків (як то відстані від житлових будівель й інших об'єктів, облаштування покриття та інші параметри):
- контейнерні майданчики повинні мати водонепроникне тверде покриття та бути обладнані навісами, огорожею та ізольовані від об'єктів обслуговування населення, господарських дворів і магістральних вулиць смугою зелених насаджень шириною не менше 1,5 м, не повинні бути прохідними для пішоходів і транзитного руху транспорту;
- контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м;
- на території садибної забудови населених пунктів відстань від контейнерних майданчиків до меж присадибних ділянок зі сторони вулиць повинна складати не менш як 5 м;
- кількість контейнерів для зберігання побутових відходів визначається чисельністю населення, що ними користується, та нормами надання послуг з вивезення побутових відходів. Сумарний об'єм контейнерів для зберігання побутових відходів повинен перевищувати фактичний об'єм їх утворення на 25 відсотків;
- під час зберігання побутових відходів у контейнерах повинна бути виключена можливість їх загнивання, розкладання, розвіювання та розпилювання. Термін зберігання в холодний період року (при середньодобовій температурі -5 град.С і нижче) повинен бути не більше ніж три доби, а в теплий період року (при середньодобовій температурі більше ніж +5 град.С) - не більше ніж одна доба (щоденне перевезення);
- власник контейнерів для зберігання побутових відходів зобов'язаний забезпечити їх миття та дезінфекцію засобами, дозволеними до використання Міністерством охорони здоров'я України, у літній період року - не рідше одного разу на 10 діб, а в інші періоди року - не рідше одного разу на місяць;
- контейнери для зберігання побутових відходів слід встановлювати поза межами прибережної захисної смуги річок і водойм та пляжної зони з розрахунку один контейнер місткістю 1,1 куб.м на 2500 кв.м площі пляжу.
Правовий аналіз наведених положень законодавства у сукупності дає підстави для висновку, що майданчики для збирання побутових відходів є невід'ємними елементами благоустрою територій житлової та громадської забудови, та їх розміщення регламентуються відповідними державними будівельними нормами, державними санітарними нормами та правилами. Дотримання зазначених нормативно-правових актів є обов'язковим для забезпечення належного санітарного стану та безпеки в населених пунктах України, запобігає негативному впливу на здоров'я населення.
За змістом норм ст. 38, 39 Закон № 2807-IV контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. Порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.
Водночас положеннями ч. 1 ст. 40 цього ж Закону передбачена можливість здійснення сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів (ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону).
Таким чином, Закон № 2807-IV наділяє повноваженнями селищні ради та їх виконавчі органи на здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону № 2807-IV самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
Як свідчать наявні у справі матеріали, на розгляд Козинської селищної ради надійшли письмові заяви уповноваженого представника позивача про проведення перевірки території, на якій розташований контейнерний майданчик, та про порушення санітарного законодавства України від 25.09.2023 та від 11.12.2023, які містили посилання на наявні порушення вимог законодавства про благоустрій та санітарних норм і правил при розміщенні та використанні контейнерного майданчику. У своїх зверненнях позивач, в особі свого представника (адвоката), просив залучити його до проведення обстеження (перевірки) території, де розташований контейнерний майданчик. Тобто, фактично ОСОБА_1 просила залучити її чи уповноваженого нею представника до розгляду її звернень.
За результатами розгляду цих звернень відповідач 1 надав негативні відповіді, за змістом яких вбачається, що органом місцевого самоврядування заходи зі здійснення самоврядного контролю у зв'язку із отриманням звернень представника ОСОБА_1. не вживалися. Документальні та інші докази проведення відповідачем 1 перевірки достовірності фактів, наведених у зверненнях, до листів-відповідей селищної ради не долучені, як й до матеріалів судової справи.
Відповідно до приписів ст. 15 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
При цьому ст. 18 зазначеного Закону визначені права громадян при розгляді їх заяв. Зокрема, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що відповідач 1 всупереч вимог Законів № 2807-IV і № 393/96-ВР не вжив необхідних і достатніх заходів з метою розгляду звернень позивача від 25.09.2023 та від 11.12.2023, зокрема не здійснив як таку перевірку наведених у ній аргументів шляхом проведення самоврядного контролю у спосіб, визначений чинним законодавством, - а саме шляхом проведення перевірки відповідної території. Крім того, відповідач 1, проігнорувавши прохання заявника, не залучив ОСОБА_1 та її представника безпосередньо до розгляду жодної із її заяв, чим порушив права останньої на об'єктивний, всебічний і повний розгляд звернень громадянина.
Твердження ж відповідача 1 про те, що облаштування та поточна експлуатація контейнерного майданчика відбувається із дотримання законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів, а зберігання побутових відходів до моменту їх вивезення ТОВ «КРАМАР ЕКО» здійснюється із дотриманням Санітарних норм і правил не підтверджуються наявними у справі матеріалами.
Стосовно заявлених позивачем вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУ Держпродспоживслужби в Київській області щодо здійснення обстеження та перевірки майданчика для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, який знаходиться за згаданою вище адресою, щодо відповідності вимогам санітарного законодавства України, то суд дійшов висновку про таке.
Положеннями п. 5.1, 5.2 розд. V Державних санітарних норм та правил визначено, що державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням територій населених місць здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним законодавством у порядку запобіжного та поточного нагляду.
Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства на об'єктах благоустрою за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби двічі на рік, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за зверненнями громадян.
Відповідно до п. 1, пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників) є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
До основних завдань Держпродспоживслужби також відносяться, зокрема здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).
Згідно до пп. 3 п. 4 Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства організовує, здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль) щодо дотримання вимог санітарного законодавства.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Цим Законом передбачені планові та позапланові заходи здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
За змістом ч. 1 ст. 6 цього ж Закону підставами для здійснення позапланових заходів , в тому числі може бути звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено, що лише за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Також, зазначеним рішенням Уряду дозволено протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах. Зокрема, протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (п. 4-1 цієї Постанови).
Також Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 № 5 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням виключно законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану.
Таким чином, суд вважає, що ГУ Держпродспоживслужби, перенаправляючи звернення позивача до органу місцевого самоврядування для організації комісійного розгляду із залученням органу Держпродспоживслужби, не допустило порушень прав та інтересів позивача. Оскільки у цьому випадку у відповідача 2 не було правових підстав для проведення заходу позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства на території розташування контейнерного майданчика до отримання від органу місцевого самоврядування та/або позивача достовірних доказів наявності тих чи інших порушень, які б свідчили про наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища, та отримання від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, відповідного рішення.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У силу приписів ч. 1 і 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Враховуючи наведене, з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку щодо виходу за межі позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатом розгляду справи суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжної квитанції від 18.01.2024, позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, водночас з огляду на їх немайновий характер та відсутність за таких умов можливості скласти пропорцію, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Козинської селищної ради, оскільки саме відносно вказаної сторони у справі суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області щодо неналежного розгляду звернень представника ОСОБА_1 - адвоката Потьомкіна Сергія Олексійовича, датованих 25.09.2023 та 11.12.2023.
3. Зобов'язати Козинську селищну раду Обухівського району Київської області вжити заходів для належного, повного і всебічного розгляду звернень представника ОСОБА_1 - адвоката Потьомкіна Сергія Олексійовича, датованих 25.09.2023 та 11.12.2023, в тому числі шляхом проведення самоврядного контролю за станом благоустрою на території, де розташований майданчик для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів, який знаходиться біля перехрестя вулиці Набережно-Лугової та провулку Кожедуба у смт. Козин Обухівського району Київської області й орієнтовно поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:073:0002, у спосіб, визначений ч. 3 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», та із залученням до розгляду відповідних звернень ОСОБА_1 або її уповноваженого представника.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362697, адреса місцезнаходження: 08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Партизанська, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.