26 лютого 2025 року Справа № 280/9540/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Ускової Ірини Іллівни (б-р. Вінтера, буд. 12, м. Запоріжжя, 69096), до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» (вул. Апухтіна Дмитра, 29, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Ускової Ірини Іллівни, до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» (далі - відповідач, ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області»), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення військово-лікарської комісії, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Запорізької області» від 18.04.2024 року, виданого у формі Довідки за №703/с щодо солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо причинно-наслідкових обставин захворювання з формулюванням «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби»;
зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Запорізької області» прийняти нове Рішення щодо причинно-наслідкових обставин захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступним формулюванням «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач (представниця позивача) зазначив (зазначила), що солдат ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях та отримав захворювання під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Запорізькій області, що підтверджується виписками з медичних закладів. Однак в спірній Постанові Військово-лікарської комісії від 18.04.2024 року, прийнятій у формі Довідки №703/с, зазначено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби. Протиправність спірної постанови у формі Довідки, полягає в тому, що вона не відповідає формулюванню отриманого позивачем захворювання зазначеного в довідці №703/с від 18.04.2024 року. Отже, не врахування причинно-наслідкового зв'язку захворювань, та віднесення їх до захворювань, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби, замість «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», призвело до необхідності оскарженням висновку ВЛК від 18.04.2024 року за №703/с. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 18.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07.11.2024 від відповідача надійшов відзив, в якому він зазначає, що зі змісту наданих позивачем документів, що відповідають наявним й у відповідача даним, наведені обставини дійсно відповідають вимогам позивача, а саме: Гіпертонічна хвороба II ст., ступінь 3 (досягнуто 1), гіпертензивне серце, дуже високого ризику, СН0ст. Цукровий діабет, тип 1, середньої важкості, стадія компенсації. Ожиріння І ступеню, аліментарно-конституційного генезу, стабільний перебіг. Неалкогольна жирова хвороба печінки: стеатогепатит, мінімального ступеню активності. Хронічний паренхіматозний панкреатит, з помірним порушенням зовнішньосекреторної функції залози. Дисциркуляторна гіпертензивна енцефалопатія І ст., синдром церебральної ангіодистонії, венозної дисгемії. Вертеброгенна цервікалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, стадія неповної компенсації на тлі остеохондрозу шийного відділу хребта, протрузій дисків С4-С5 до 1,5 мм, С5-С6 до 2 мм, без порушення статико-динамічної функції хребта. Синдром «червоного ока» обох очей - Захворювання (поранення, контузія, каліцтво», травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. В той же час жодна із наведених позивачем госпіталізацій не були безпосередніми наслідками участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України (відповідно порівняльного аналізу Довідки в/ч НОМЕР_1 від 01.09.2023 року та медичних виписок з історії хвороби та медичній характеристиці в/ч НОМЕР_1 14.08.2023 р.). Тож М(ВЛ)К в оспорюваній довідці вказано правильний причинний зв'язок але неточною фразою, у зв'язку із чим відповідач визнає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Категорії Довідки «Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» та «Травма (2007). НІ, не пов'язана з проходженням військової служби» позивачем не оспорюється - отже причинний зв'язок цієї частини документа позивача влаштовує, а тому не є предметом розгляду даного спору. Просить суд задовольнити заявлені позивачем вимоги.
03.12.2024 засобами системи «Електронний суд» від представниці позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення військово-лікарської комісії, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Запорізької області» від 18.04.2024 року, виданого у формі Довідки за №703/с щодо солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо причинно наслідкових обставин захворювання з формулюванням «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Запорізької області» прийняти нове Рішення щодо причинно наслідкових обставин захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступним формулюванням «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
05.12.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про повернення позивачу заяви про уточнення позовних вимог без розгляду.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 , від 28 січня 2012 року, призваний по мобілізації 26.08.2022 року до Військової частини № НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою від 18.11.2023 року №8512, виданою Військовою частиною № НОМЕР_1 .
У відповідності до Довідки про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 01.09.2023 №6327, зазначено, що ОСОБА_1 , з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 19.10.2022, з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.01.2023 по 09.01.2023, з 12.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 30.03.2023, з 02.04.2023 по 13.04.2023, з 16.05.2023 по 19.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Запорізькій області.
18 квітня 2024 року ОСОБА_1 , було пройдено Медичну (Військово-лікарську) комісію в ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області», про що свідчить довідка №703/с.
Згідно рішення медичної військово-лікарської комісії від 18 квітня 2024 (довідка №703/с), було встановлено наявність наступних захворювань:
Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3 (досягнуто 1), гіпертензивне серце, дуже високого ризику, СН0ст. Цукровий діабет, тип 1, середньої важкості, стадія компенсації. Ожиріння І ступеня, аліментарно-конституційного генезу, стабільний перебіг. Неалкогольна жирова хвороба печінки: cтеатогепатит, мінімального ступеню активності. Хронічний паренхіматозний панкреатит, з помірним порушенням зовнішньосекреторної функції залози. Дисциркуляторна гіперторна гіпертензивна енцефалопатія 1ст., синдром церебральної ангіодистанії, венозний дисгемії. Вертеброгенна цервікалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, стадія неповної компенсації на тлі остеохондрозу шийного відділу хребта, протрузії дисків С4-С5 до 1,5 мм, С5-С6 до 2мм без порушення статико-динамічної функції хребта. Синдром «червоного ока» обох очей.
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Викривлення носової перетинки з помірним порушенням носового дихання праворуч. Ронхопатія.
Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
Неконсолідований перелом човноподібної кістки лівого зап'ястя, без зміщення.
Посттравматичний деформуючий остеоартроз лівого променево-зап'ястного суглоба ІІ ст., без порушення функції суглоба.
Травма (2007), НІ, не пов'язана з проходженням військової служби.
На підставі статті 39»в», 13»в», 54»в», 41»в», 23 “г», 64»г», 61“в» та графи ІІ ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказ МО України №402 від 14.08.08 р., зі змінами.
Обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у частинах (підрозділах) спеціального призначення (крім підрозділів забезпечення).
Вважаючи, що у рішенні, оформленому у вигляді довідки від 17.04.2024 за №703/С, замість «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» відповідач повинен був зазначити «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно Конституції України Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно із ст. 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим Міністерством юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Приписи Положення №402 суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Згідно із підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.
У силу приписів пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402).
За правилами пункту 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Так, згідно із пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об'єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
е) "Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби" - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.
Суд встановив, що спір у цій справи виник у зв'язку із не згодою позивача із висновком відповідача про наявність причинного зв'язку захворювання та відмовою пов'язати існуючі у позивача захворювання з захистом Батьківщини.
Обґрунтовуючи позов позивач стверджує, що захворювання виникли саме у період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та підтверджень наявності хвороби до початку проходження військової служби немає.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 дійшов висновку про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі по тексту - ЛЛК)) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно пункту 22.12 глави 22 Розділу ІІ Положення №402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК.
Верховний Суд постанові від 12 лютого 2021 року по справі №820/5570/16 дійшов наступних висновків:
«Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
(…)
Водночас позивач, як правильно зауважили суди першої та апеляційної інстанцій, не звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача і не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби.
Крім того, касаційний суд відхиляє доводи позивача про те, що він не оскаржував постанову ВЛК до ЦВЛК з огляду на приписи частини п'ятої статті 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», якою передбачено, що рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом. Так, у цій нормі йде мова про рішення призовної комісії, а не про рішення військово-лікарської комісії, які мають різну внутрішню структуру (комісії), окремі особливості правового регулювання й відмінні умови зовнішнього контролю за їхньою діяльністю».
Суд зазначає, що у випадку наявності сумніву щодо правильності висновків ВЛК позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України для перегляду відповідних висновків по суті, проте цього ним не зроблено. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема, періоду виникнення захворювання, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв'язку.
Водночас, судом не встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів.
При цьому, позивачем не оскаржується сама процедура проходження медичного обстеження Військово-лікарською комісією.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене, суд не може погодитись з доводами представниці позивача, викладеними у позовній заяві та вважає, що відповідач діяв у межах повноважень, у повній відповідності до приписів частини 2 статті 2 КАС України, згідно з якими суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти та приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Ускової Ірини Іллівни (б-р. Вінтера, буд. 12, м. Запоріжжя, 69096), до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» (вул. Апухтіна Дмитра, 29, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «26» лютого 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль