25 лютого 2025 року Справа № 280/12226/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо нарахування та виплати у період з вересня 2024 року по теперішній час заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн;
зобов'язати Офіс Генерального прокурора провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2024 року по дату винесення рішення суду включно на підставі частин 2, 3, 4, 5 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року - 3028 гривень із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів;
звернутись до Верховного Суду для вирішення питанням щодо внесення до Конституційного Суду України подання про визнання неконституційними положень ст. 7 Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік, якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2007 року по теперішній час позивач працюю в органах прокуратури України на різних посадах, у т.ч. з 18.07.2024 по цей час заступником начальника відділу в Офісі Генерального прокурора. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок. З 01 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн. Однак, наразі заробітна плата позивача в Офісі Генерального прокурора обчислювалась не на підставі вказаних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 гривень. Позивач вважає, що застосування спеціального прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури є неправомірним та суперечить Конституції України, законам України «Про прокуратуру», «Про прожитковий мінімум», які не передбачають окремого розміру прожиткового мінімуму для обчислення заробітної плати прокурора. Протиправні дії та бездіяльність відповідача порушують гарантії незалежності прокурорів, що встановлені нормами національного законодавства та міжнародного права; мають ознаки дискримінації за професійною ознакою; порушують принцип юридичної визначеності як складової принципу верховенства права. Через неправомірне застосування відповідачем розміру посадового окладу 1600 грн у період з 01 січня 2024 року по теперішній час позивачу нараховано та виплачено заробітну плату у меншому розмірі. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 06 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 24 січня 2025 року у задоволенні заяви представника Офісу Генерального прокурора про призначення розгляду справи № 280/12226/24 у порядку загального позовного провадження відмовлено.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що органи прокуратури України не мають правових підстав для виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Так, статтею 40 Бюджетного кодексу України визначено, що законом про Державний бюджет України визначаються, зокрема: бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією з обов'язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до закону), а також розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період. Крім того, у додатку 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено видатки Офісу Генерального прокурора на 2024 рік за двома бюджетними програмами, у тому числі на оплату праці, а статтею 7 зазначеного Закону з 01.01.2024 прожитковий мінімум, який застосовується для обчислення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, визначається у розмірі 1600 грн. Таким чином, норми законів України про державний бюджет передбачають правове регулювання питання встановлення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з урахуванням прожиткового мінімуму в розмірі 1600 гривень. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, установлено, що 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, встановлено в розмірі 1600 гривень. Вищевказані норми є чинними та підлягають застосуванню при розрахунку заробітної плати прокурорам відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII, оскільки зазначена норма передбачає лише те, що посадові оклади прокурорів розраховуються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а вже розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається законами про державний бюджет. Таким чином, у даному випадку визначений законодавцем у законах про державний бюджет станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не суперечить вимогам Закону № 1697-VII та не свідчить про протиправну діяльність Офісу Генерального прокурора з огляду на те, що заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася і виплачувалася з урахуванням чинних законодавчих актів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 з 2007 року по теперішній час працює в органах прокуратури України на різних посадах, з 18.07.2024 обіймає посаду заступника начальника відділу в Офісі Генерального прокурора.
Рішенням Ради прокурів України від 13.11.2023 № 12-нзп-23 «Про розгляд повідомлень групи прокурорів про загрозу незалежності прокурора у зв'язку з визначенням у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури - 1 600,00 грн.»:
1) встановлено факт загрози незалежності прокурорам: заявникам та іншим прокурорам у зв'язку з визначенням у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури - 1 600,00 грн.;
2) доручено забезпечити постійну увагу і співпрацю з органами Верховної Ради України до розгляду листа Ради прокурорів України до Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України щодо внесення змін до ст.7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX та встановлення прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні прожиткового мінімуму, який установлено для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, встановлено в розмірі 1600 гривень.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, встановлено в розмірі 1600 гривень.
Позивач вважає, що застосування спеціального прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури є неправомірним та суперечить Конституції України, законам України «Про прокуратуру», «Про прожитковий мінімум», які не передбачають окремого розміру прожиткового мінімуму для обчислення заробітної плати прокурора. Протиправні дії та бездіяльність відповідача порушують гарантії незалежності прокурорів, що встановлені нормами національного законодавства та міжнародного права; мають ознаки дискримінації за професійною ознакою; порушують принцип юридичної визначеності як складової принципу верховенства права, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
За приписами статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює функції, визначені цією статтею. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), у преамбулі якого закріплено, що він визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків.
Згідно із ч.1 ст.16 № 1697-VII незалежність прокурора забезпечується установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора, тощо.
Так, згідно зі ст. 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок (ч.2 ст.81 Закону № 1697-VII).
Відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема прокурора обласної прокуратури - 1,2 (п. 1 ч. 4 ст. 81 Закону № 1697-VII).
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 82 Закону № 1697-VII прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.
Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Проте, положеннями ст.ст.8, 13 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) регламентовано, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частинами 3 і 5 ст. 8 та частиною 1 ст. 10 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР.
За приписами ч.ч.1-2 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі - БК України) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Забезпечення функціонування системи прокуратури за змістом статей 89-90 Закону №1697-VII та статей 23, 48 БК України передбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 89 Закону № 1697-VII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX (далі - Закон № 1082-IX) установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 грн, з 1 липня - 2294 грн, з 1 грудня - 2393 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 грн, з 1 липня - 2013 грн, з 1 грудня - 2100 грн; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 грн, з 1 липня - 2510 грн, з 1 грудня - 2618 грн; працездатних осіб: з 1 січня - 2270 грн, з 1 липня - 2379 грн, з 1 грудня - 2481 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 грн, з 1 липня - 1854 грн, з 1 грудня - 1934 грн (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX (далі - Закон № 1928-IX), установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 грн, з 1 липня - 2508 грн, з 1 грудня - 2589 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 грн, з 1 липня - 2201 грн, з 1 грудня - 2272 грн; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 грн, з 1 липня - 2744 грн, з 1 грудня - 2833 грн; працездатних осіб: з 1 січня - 2481 грн, з 1 липня - 2600 грн, з 1 грудня - 2684 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 грн, з 1 липня - 2027 грн, з 1 грудня - 2093 грн (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ (далі - Закон № 2710-IX) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн; працездатних осіб - 2684 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність, - 2093 грн (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон № 3460-IX) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн; працездатних осіб - 3028 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 грн; осіб, які втратили працездатність, - 2361 грн. (ст. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон № 4059-IX) установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень. (ст. 7).
Тобто, Законами № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX, № 3460-IX та № 4059-IX як спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, які фінансуються з державного бюджету, визначено розмір і порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.
Суд зазначає, що норми ст. 7 Законів № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX, № 3460-IX та №4059-IX в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури неконституційними та/або нечинними не визнавалися.
Відповідно, розмір посадового окладу прокурора залежить від законів про Державний бюджет України, які приймаються на кожен рік, і не можуть бути перераховані окремо від цього процесу, про що зазначено також у рішенні Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №805/1505/17-а.
Частиною першою статі 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-ХІV (далі - Закон № 966) визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Статтею 2 Закону №966 визначено цілі застосування прожиткового мінімуму, який застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Законом № 966 визначений суб'єкт, до повноважень якого належить затвердження розміру прожиткового мінімуму - Верховна Рада України, та визначено нормативний документ, у якому затверджується прожитковий мінімум - закон про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджетним кодексом України закріплено одним із принципів бюджетної системи України збалансованість. Згідно цим принципом повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
У свою чергу, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 26.12.2011 у справі №20-рп/2011 підкреслив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.
Таким чином, Верховною Радою України у спосіб, визначений законом, кожного бюджетного періоду для визначення розмірів посадових окладів суддів, прокурорів використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 81 Закону 1697-VII встановлено, що розмір посадового окладу прокурора визначається у певній кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Тобто, за своєю природою дана норма є бланкетною нормою, оскільки визначає лише кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб для встановлення розміру посадового окладу прокурора, але не встановлює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який необхідний для обчислення посадового окладу прокурора. У той же час, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як і розмір мінімальної заробітної плати щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України».
Таким чином, забезпечення функціонування системи прокуратури за змістом ст.89-90 Закону №1697-VII та ст.ст.23, 48 БК України передбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Так, фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
При цьому, відповідач не має повноважень самостійно змінювати посадові оклади прокурорів, оскільки розмір заробітної плати прокурорів визначається законодавством України, зокрема: основні положення щодо оплати праці прокурорів, включно з окладами, надбавками та преміями врегульовані - Законом України «Про прокуратуру», посадові оклади прокурорів залежать від бюджетних асигнувань, що визначаються щорічно у державному бюджеті регулюються - Законом України про Державний бюджет України, а постановами Кабінету Міністрів України врегульовується встановлювання окладів та додаткових виплати для працівників правоохоронних органів, включно з прокурорами.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2018 у справі № 810/1304/16.
З рахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що відповідач позбавлений повноважень самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати нарахування заробітної плати прокурорам, виходячи з розміру посадового окладу, передбаченого статтею 81 Закону №1697-VII, зміни такого типу зазвичай впроваджуються через внесення поправок до відповідних законодавчих актів. Механізм впровадження таких змін складається з певних етапів таких як: підготовка законодавчої ініціативи щодо зміни прив'язки окладу; обговорення та прийняття змін у Верховній Раді України; внесення відповідних змін до законодавства і практичне застосування нової системи розрахунку.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Конституційний Суд України у пункті 2.3. Рішення від 22.05.2018 № 5-р/2018 сформулював правову позицію: «на думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов'язана з обов'язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.».
Крім того, у пункті 3 вказаного Рішення від 22.05.2018 №2 5-р/2018 зазначено, що: «Верховна Рада України виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей держави та з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства має змогу запроваджувати, змінювати, скасовувати або поновлювати такі пільги, оскільки вони не мають фундаментального характеру, а отже, не можуть розглядатися як конституційні права, свободи та гарантії їх реалізації.».
Щодо посилань позивача на висновки Верховного Суду викладених у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 27.07.2023 у справі 240/3795/22, від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а, суд наголошує, що оскільки суб'єктний склад правовідносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не є тотожним до спірних правовідносин висновки у перелічених справах не є релевантними для даної справі.
Так само, суд вважає не доречними доводи позивача щодо прирівняння правового статусу прокурора та судді з огляду те, що статус прокуратури в Україні як складової системи правосуддя також регламентується Розділом VIII Конституції України. З цього приводу суд зазначає, що один лише факт того, що суди, прокуратура та адвокатура визначені Конституцією України як обов'язкові незамінні складові елементи системи правосуддя в Україні не свідчить про ідентичність правового статусу суддів, прокурорів та адвокатів. На користь наведеного також свідчить наявність спеціальних законів, які окремо регламентують особливості правового статусу кожної з цих професій, гарантії їх діяльності, процедуру добору, здійснення діяльності (проходження служби), завдання, процесуальну роль тощо.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул.Різницька, буд.13/15, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова