18 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/388/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Деяк О.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідача - Дорофеєва Л.М., Пензов С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 26 лютого 2025 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Закарпатської митниці № 1382 від 28 грудня 2023 року “Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »; 2) Поновити ОСОБА_1 на займаній посаді з дня припинення державної служби 04 січня 2024 року; 3) Стягнути з Закарпатської митниці середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та понесені судові витрати.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року зупинено провадження у справі - до одужання ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 27 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Закарпатської митниці № 1382-о від 28 грудня 2024 року позивачу припинено державну службу та звільнено його з посади заступника начальника відділу інфраструктури та транспортного забезпечення управління адміністративно-господарської діяльності Закарпатської митниці з 04 січня 2024 року, у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено контракт від 30.06.2023 року № 656 із змінами згідно Додаткової угоди від 15.09.2023 року № 548. Вищевказаний наказ позивач вважає протиправним, оскільки відповідачем не зазначено в чому саме полягає неможливість продовження дії контракту, оскільки позивачем належним чином та сумлінно виконувались поставлені завдання та обов'язки протягом всього строку дії укладеного контракту.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що ч. 13 ст. 31-1 Закону дія контракту про проходження державної служби може бути продовжена тільки один раз за угодою сторін, шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Зазначає, що позивач погодився з умовами контракту, усвідомлював та передбачав наслідки його укладення, про що свідчить проставлений ним підпис. При цьому, позивач не оскаржував умови контракту № 656 та додаткової угоди № 548.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви, з підстав наведених у позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечили з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 30 червня 2024 року між позивачем та Закарпатською митницею в особі начальника ОСОБА_2 було укладено контракт № 656 про проходження державної служби.
Відповідно до п. 2 вказаного контракту цей контракт є особливою формою строкового трудового договору.
Відповідно до п. 21 Контракту дія цього контракту закінчується зокрема у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт.
Особа звільняється із займаної посади державної служби в останній день строку дії цього контракту (п. 25 Контракту).
Відповідно до п. 26 Контракту строк його дії з 30 червня 2023 року по 02 жовтня 2023 року.
Згідно з п. 27 Контракту дія цього контракту за умови належного виконання особою його посадових обов'язків, завдань і ключових показників, передбачених цих контрактом може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Додатковою угодою № 548 від 15 вересня 2023 року до контракту про проходження державної служби від 30 червня 2023 року № 656 внесено зміни до контракту, а саме абзац перший пункту 26 викладено у такій редакції «Строк дії цього контракту з 30 червня 2023 року по 04 січня 2024 року».
Наказом Закарпатської митниці від 28 грудня 2023 року № 1382 -о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено із займаної посади 04 січня 2024 року у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 30.06.2023 року № 656, із змінами внесеними шляхом підписання додаткової угоди від 15.09.2023 року № 548.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону № 889-VІІІ визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
За визначенням частини другої статті 1 Закону №889-VІІІ державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до ч.1 ст.569 Митного кодексу України (далі - МК України) працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Частиною 3 ст.569 МК України встановлено, що правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Згідно з ч.5 ст.570 МК України, з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Нормами ст. 5 Закону №889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
За правилами ч.1 ст.31-1 Закону №889-VIII, з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно п.3 та п.9 ч.5 ст.31-1 Закону №889-VIII, до істотних умов контракту належать: дата набрання чинності та строк дії контракту; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років (ч.8 ст.31-1 Закону №889-VIII).
Відповідно до ч.9 ст.31-1 Закону, контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб'єктом призначення або керівником державної служби і є невід'ємною частиною акта про призначення на посаду.
Дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту (ч.13 ст.31-1 Закону №889-VIII).
Частиною 12 ст.31-1 Закону №889-VIII передбачено, що дія контракту про проходження державної служби припиняється: 1) у разі закінчення строку, на який укладено контракт; 2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін; 3) за ініціативою суб'єкта призначення або керівника державної служби - у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту; 4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України №494 від 17.06.2020 затверджено Порядок укладення контрактів про проходження державної служби (далі - Порядок №494).
Пунктом 1 Порядку №494 визначено зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - Контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії Б або В (далі - особа).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 494 контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби та основні посадові обов'язки за посадою якої передбачають виконання конкретного завдання (завдань), яке є заздалегідь визначеним, досяжним, з встановленими датами початку і завершення виконання (не виконується постійно). Робота на посаді державної служби, яка передбачає укладення контракту, не може бути типовою та повторюваною.
Згідно до пункту 14 Порядку № 494 у контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. До контракту додається графік виконання завдань, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 15 Порядку № 494 передбачено, що істотними умовами контракту є: місце роботи і посада державної служби; спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби, за якою укладається контракт; дата набрання чинності та строк дії контракту; права та обов'язки сторін; завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; режим праці та відпочинку; умови оплати праці; відповідальність сторін та вирішення спорів; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 494 за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, що не суперечать Закону України «Про державну службу» та не звужують обсяг прав особи.
У відповідності до пункту 25 Порядку №494, дія контракту припиняється з підстав, передбачених законом.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади або до її заміщення шляхом переведення може визначити додаткові, крім встановлених законодавством, підстави розірвання контракту, а також строки та порядок повідомлення про це сторонам.
Пунктом 26 Порядку №494 визначено, що припинення дії або розірвання контракту передбачає припинення особою державної служби на відповідній посаді.
Згідно п.2 ч.1 ст.83 Закону №889-VIII державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.83 Закону №889-VIII, державна служба припиняється з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.85 Закону №889-VIII у разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.
У відповідності до частини 1 ст. 88-1 Закону №889-VIII контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби.
Наведені правові норми дають підстави дійти висновку, що у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено контракт, за відсутності підстав для продовження його дії суб'єкт призначення або керівник державної служби видає наказ про звільнення особи, яка призначена на посаду державної служби згідно укладеного контракту про проходження державної служби.
Як вже встановлено судом, 30 червня 2024 року між позивачем та Закарпатською митницею в особі начальника ОСОБА_2 було укладено контракт № 656 про проходження державної служби на строк від 30 червня 2023 року по 02 жовтня 2023 року. Вищевказаний контракт підписаний позивачем особисто, що свідчить про його обізнаність зі строком дії цього контракту та про погодження сторонами всіх істотних умов.
Відтак, підписуючи контракт про проходження державної служби від 30 червня 2023 року № 656, добровільно погодився з умовами контракту, в тому числі і зі строком дії контракту.
Суд зазначає, що контракт є особливою формою трудового договору та за погодженням сторін врегульовує умови трудової діяльності працівника, тому при вирішенні зазначених питань підлягають урахуванню положення контракту, позаяк саме на таких умовах працівник погодився вступити у трудові правовідносини. З огляду на особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівник з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Крім того, як вже зазначалося судом, відповідно до ч. 13 ст. 31-1 Закону №889-VIII дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
На підстави вищенаведених норм Закону №889-VIII додатковою угодою № 548 від 15 вересня 2023 року до контракту про проходження державної служби від 30 червня 2023 року № 656 внесено зміни до контракту, а саме абзац перший пункту 26 викладено у такій редакції «Строк дії цього контракту з 30 червня 2023 року по 04 січня 2024 року». З матеріалів справи вбачається, що додаткова угода також підписана позивачем.
З врахуванням наведених вище обставин, можна дійти висновку про те, що волевиявлення позивача на укладення контракту було підтверджено його особистим підписом на контракті, в якому зазначений строк його дії та в подальшому на додатковій угоді до контракту. Крім того, протягом дії контракту позивач не оскаржував його умов.
При цьому, суд наголошує, що згідно ч. 13 ст. 31-1 Закону №889-VIII дія контракту про проходження державної служби може бути продовжена тільки один раз за угодою сторін шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Як вже зазначалося судом, правові наслідки закінчення строку дії контракту передбачені пунктом 2 частини першої статті 83 Закону №889-VIII, відповідно до якого державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону) та абзацом 2 частини 1 статті 85 Закону №889-VIII, відповідно до якого у разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту, тому даючи оцінку законності спірного наказу, суд дійшов висновку про його правомірність, оскільки такий прийнятий на підставі та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення позивача щодо якої суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів належним чином правомірність оскарженого наказу, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька