про відмову у зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення
26 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/20639/20
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду звернувся ОСОБА_1 із позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №240/20639/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 із 1 жовтня 2020 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 1 жовтня 2020 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Після набрання судовим рішенням законної сили, 15.03.2021 позивачу надіслані виконавчі листи.
27.12.2024 за вх. №72291/24 на адресу суду від позивача надійшла заява про часткову зміну способу виконання рішення, в якій позивач просить частково змінити раніше встановлений спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №240/20639/22 щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01 жовтня 2020 року здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), встановивши у відповідній частині окремий спосіб і порядок його виконання, а саме - «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області неотриману за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №240/20639/20 додаткову пенсію, як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) за період з 01.10.2020 по 31.12.2022, у сумі 119640,15 грн» в решті його частині встановлений судом спосіб і порядок його виконання залишити без змін.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідач на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №240/20639/20 здійснив нарахування підвищення до пенсії, як непрацюючому та проживаючому на території радіоактивного забруднення пенсіонеру у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) у сумі 119640,15 грн, яке позивачу досі не виплачене.
Суд, враховуючи положення частин 1, 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд виходив з наступного.
Частинами 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частин 3 статті 33 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Заявник відповідно до заяви просить фактично змінити зміст резолютивної частини рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на стягнення визначеної суми коштів.
Тобто, заявник просить суд змінити суть зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили.
Спір, що розглядався судом носив немайновий характер, заявник же просить стягнути з відповідача суму коштів, що свідчить про наявність майнового спору.
При розгляді даної справи не досліджувалось питання конкретно визначеної суми недоплаченої позивачу у зв'язку із підвищенням до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На думку суду, зміна способу виконання рішення суду із зобов'язання на стягнення фактично змінює рішення суду по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Невиконання рішення суду у цій справі в частині виплати заборгованості, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, обумовлено виключно причинами, незалежними від боржника та його посадових осіб, через відсутність відповідних бюджетних призначень, не є в розумінні частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України обставинами, що взагалі унеможливлюють виконання рішення суду, а також не свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду або про протиправність дій боржника.
Суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Отже, невиконання відповідачем рішення в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана в порядку черговості при надходженні коштів із Державного бюджету України.
З наведених в ухвалі мотивів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №240/20639/20.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про часткову зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.21 в адміністративній справі №240/20639/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін