(про залишення позовної заяви без розгляду двічі не з'явився)
25 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/11770/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чернової Г.В.,
секретаря судового засідання Торчука Б.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України-начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 09.06.2020 №73 “Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» майора ОСОБА_1 , колишнього старшого офіцера відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (далі- ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який зарахований у розпорядження начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України-начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнити з військової служби у запас за підпунктом “д» (через службову невідповідність) та наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.06.2020 майор ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- зобов'язати відповідача щодо поновлення майора ОСОБА_1 на військову службу на попередній посаді старшого офіцера відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно діючого законодавства.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 240/11770/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/9153/20.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року поновлено провадження у справі, призначене підготовче судове засідання на 17 грудня 2024 року.
17 грудня 2024 року судове засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в Житомирській області. Підготовче судове засідання відкладено на 14 січня 2025 року.
У судове засідання 14 січня 2025 року позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився. У зв'язку із першою неякою позивача судове засідання відкладено на 21 січня 2025 року.
У судовому засіданні 21 січня 2025 року позивач заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для ознайомлення з матеріалами адміністративної справи № 240/11770/20. Підготовче судове засідання відкладено на 11 лютого 2025 року.
Позивач 11 лютого 2025 року у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи. Підготовче судове засідання відкладено на 25 лютого 2025 року.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання, що підтверджено трекінгом Укрпошти про вручення йому 20 лютого 2025 року судової повістки.
У судове засідання 25 лютого 2025 року позивач повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань про розгляд справи за його відсутності не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи, після поновлення провадження у справі вона неодноразово призначалася до розгляду та про судові засідання позивач повідомлявся належним чином, про що свідчить власноручна розписка (а.с. 110) і отримання судової повістки за адресою, яка ним зазначена у позовній заяві (а.с. 120).
Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Частиною п'ятою статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причина або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Приписи пункту 4 ч. 1 ст. 240 КАС України є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, залишити своєю ухвалою позовну заяву без розгляду.
З огляду на вказане, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21.
Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, двічі не прибув в судове засідання та не надав заяву про розгляд справи без його участі.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Враховуючи викладене, у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого позивача та відсутності заяви останнього про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 205, 229, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової служби правопорядку у Зройних Силах України- ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про нання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г.В. Чернова
25.02.25