(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
26 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/19955/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Попова О. Г., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 23.11.2021, адміністративний позов задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 24 січня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
29.01.2025 через відділ документального забезпечення суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Розглянувши заяву відповідача про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Вказана норма процесуального права передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо будь-яка із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення та в разі наявності встановленого Кодексом адміністративного судочинства України права, особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення або заперечення проти нього може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.
До того ж, роз'яснення інших частин судового рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Разом з тим, алгоритм дій відповідача (відповідачів) під час і після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може визначатись як «роз'яснення судового рішення» в розумінні ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що у поданій заяві про роз'яснення такого рішення суду, заявник фактично просить роз'яснити резолятивну частину судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №240/19955/21, як саме, починаючи з 01 січня 2025 року має виконуватись судове рішення в частині нарахування та виплати доплати чи це має бути саме в показниках мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2025 року, що складає 16000 грн. чи доплата має обраховуватись за іншими показниками, що буде прямо суперечити рішенню суду і відповідно потягне його невиконання.
Тобто, позивачу зрозуміла суть рішення суду, однак, не зрозумілий порядок та механізм його виконання, що не відповідає інституту роз'яснення судового рішення та як наслідок, виключає можливість його роз'яснення в порядку статті 254 КАС України.
Зокрема, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
З мотивувальної та резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 слідує, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Наведені відповідачем у заяві обставини не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення судового рішення, яке є чітким і зрозумілим.
Також, суд наголошує на обов'язковості виконання судових рішень (ст.14 КАС України), які набрали законної сили, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, із поданої заяви слідує, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Попова