Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2025 року Справа №200/9140/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, -
Позивач, ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ», через свого представника, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2024 №11794756/42163452;
зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» від 19.09.2023 №13 датою її фактичного подання.
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №27 від 06.06.2024р. до податкової накладної №70 від 14.03.2023р.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №200/9140/25, суд ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем поданий відзив на позовну заяву в тексті, якого заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Де вказано, що на податковий орган покладено обов'язок щодо адміністрування та справляння податків з платників податків. Так, винесення рішення Комісіє контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є одним із механізмів роботи податкового органу, котрий покликаний на своєчасне виявлення ризикових операцій з нереальним сектором економіки та забезпечення уникнення втрат бюджету України.
Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення втрат Державного бюджету України та задля захисту економічних інтересів Держави просимо Вас здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін по справі.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У силу норм ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Додатково суд наголошує, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку, визначеному ст.ст. 262, 263 КАС України, не позбавляє права сторін у справі надавати докази та висловлювати свою позицію письмово, спростовувати доводи опонентів шляхом надання до суду передбачених КАС України заяв по суті справи.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку («Аксен проти Німеччини»), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом адміністративної справи №200/9140/24 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені статтею 44 та іншими статтями КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи судом з викликом її учасників.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19.
Представником відповідача не наведено обґрунтувань наявності значної складності розгляду справи або її суспільної значності, необхідності суду заслуховувати свідків або експертів у справі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін - відмовити.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк