Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
26 лютого 2025 року Справа №200/5514/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Аканова О.О., в порядку письмового провадження перевіривши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №200/5514/23, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вулиця Г.Чекірди, буд.10, код ЄДРПОУ 21318350) №914550149947 від 15.03.2023 про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 07.03.2023 №461; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вулиця Г.Чекірди, буд.10, код ЄДРПОУ 21318350) перевести ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 07.03.2023 року з пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника з проведенням перерахунку та виплатою різниці пенсії.
Ухвалою суду від 28 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №200/5514/23 задоволено частково; застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/5514/23, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 у справі №200/5514/23 в частині проведення перерахунку та виплати різниці пенсії ОСОБА_1 , у двомісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили; в іншій частині заяви відмовлено.
Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк на 3 місяці для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №200/5514/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 різниці пенсії.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №200/5514/23, в якому вказали, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №200/5514/23 10.06.2024 переведено ОСОБА_1 з 07.03.2023 з пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника з проведенням перерахунку та виплати різниці пенсії.
Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України. Розмір перерахованої пенсії ОСОБА_1 обчислений на виконання рішення суду з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі Закон №345-VI).
Вказали, що відповідно до статті 10 Закону №345-VI фінансування витрат на виплату підвищеного розміру пенсій, розрахованого відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Звернули увагу, що управлінням у 2024 проведено виплату заборгованості з пенсійних виплат згідно рішень суду на суму 5,54 млн грн., які набрали законної сили по 19.11.2020 року. Виплата згідно судових рішень здійснюється в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень.
Також вказали, що відповідно до п. 4.10 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відтак, виплату пенсії здійснює Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит від 18.12.2024 №2200-0403-9/116045 до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання зазначеного судового рішення в частині здійснення виплати ОСОБА_1 різниці та надання належним чином завірених копій доказів про викання зазначеного рішення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №200/5514/23 обліковано доплату до пенсії ОСОБА_1 за період з 07.03.2023 по 30.06.2023 у сумі 23702,24 грн., яка буде виплачена при наявності відповідного фінансування.
Вважають, що рішення Донецького окружного адміністративного суду виконано в повному обсязі в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.
До звіту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області додано:
розрахунок суми боргу по пенсійній справі 914550149947 ОСОБА_1 , відповідно до якого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/5514/23 від 12.12.2023 переведено з 07.03.2023 року ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника та нараховано борг за період з 07.03.2023 по 30.06.2023, що підлягає до виплати за рахунок коштів державного бюджету. Сума боргу складає 23 702,24 грн.;
лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.12.2024 №2200-0403-9/116045, адресований Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області про надання інформації щодо виконання зазначеного судового рішення в частині здійснення виплати ОСОБА_1 різниці пенсії та належним чином завірені копії доказів про виконання зазначеного рішення в найкоротші терміни;
лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.01.2025 №0500-0402-9/2045, адресований Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому зазначено, що Бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156, на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями судів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено 500 млн грн. Протягом 2024 року за окремою бюджетною програмою проведено виплату заборгованості по судових рішеннях, які набрали законної сили по 19.11.2020 року. Виплата заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, буде проводитись в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету Пенсійним фондом України відповідно до вимог Порядку №21-2;
протокол/розпорядження перерахунку пенсії від 10.06.2024 року.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до звіту про виконання судового рішення додано клопотання про звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від накладення штрафу за невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої доплати в сумі 23702,24 грн., (яку здійснюватиме головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи) на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення.
Розглянувши поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №200/5514/23, суд дійшов до наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 1 березня 2023 року у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19 квітня 2023 року у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).
Відповідно до частини першої, другої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.
Як зазначено в пункті 1 розділу ІІ Рекомендацій Rec(2003)16, Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) “Щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у сфері адміністративного права», держави-члени мають забезпечити виконання судових рішень в межах розумного строку; вони мають уживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили; у разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволяє домагатися виконання такого рішення, зокрема за допомогою судової заборони або пені.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) “Щодо якості судових рішень» з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Також суд враховує критерії Європейського суду з прав людини, що встановлюють, чи має звинувачення кримінальний характер, широко відомі як, “критерії Енгеля» (Engel and оthers v. Netherlands, заява № 5100/71) (передбачають необхідність суду врахування: кваліфікації правопорушення згідно з національним законодавством, характеру правопорушення та суворості покарання, якому обвинувачений ризикує бути підданий), а також вид та суворість покарання стосовно фізичної особи та, відповідно, необхідність застосування судом у цій справі при визначенні такого виду адміністративної відповідальності максимальних стандартів доказування, гарантуючи конституційні принципи рівності та змагальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, установленого судом, є сприяння особі в реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним в контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в заяві про встановлення судового контролю вказано, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №200/5514/23 10.06.2024 переведено ОСОБА_1 з 07.03.2023 з пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника з проведенням перерахунку та виплати різниці пенсії.
До звіту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області додано розрахунок суми боргу по пенсійній справі 914550149947 ОСОБА_1 , відповідно до якого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/5514/23 від 12.12.2023 переведено з 07.03.2023 року ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію в зв'язку з втратою годувальника та нараховано борг за період з 07.03.2023 по 30.06.2023, що підлягає до виплати за рахунок коштів державного бюджету. Сума боргу складає 23 702,24 грн.
З огляду на викладене та керуючись ч.11 ст.382-3 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту та продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області процесуальний строк для подання звіту про виконання судового рішення в частині зобов'язання здійснити виплату ОСОБА_1 різниці пенсії.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України).
Частиною 5 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 розділу ІІ цього Порядку визначено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді, зокрема, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі Положення № 28-2), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2, Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; (підпункт 2); організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства (підпункт 3); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4).
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 4 Положення № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (підпункт 4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 6).
Отже, з наведеного вбачається, що управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат. Своєчасне та у повному обсязі фінансування таких виплат здійснює Пенсійний Фонд України.
Як вбачається зі звіту та доданих до нього документів, управлінням Пенсійного фонду з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду здійснювалися запити до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату заборгованості, проте такі кошти виділені не були.
Наведене свідчить про відсутність коштів у управління на виплату заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду, водночас матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду в частині виплати цієї заборгованості, і такі докази, на думку суду, є достатніми для звільнення керівника суб'єкта владних, відповідального за виконання рішення суду, від накладення штрафу.
Керуючись ст. ст. 121, 248, 256, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк на 3 місяці для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі №200/5514/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 різниці пенсії.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від сплати штрафу.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звернути увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:
- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя О.О. Аканов