26 лютого 2025 рокуСправа №160/24592/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника заявника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити певні дії,-
11.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.09.2024 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_2 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік», на 01 січня 2023 року який складав 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_2 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік», на 01 січня 2023 року який складав 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Означене судове рішення від 28.10.2024 року набрало законної сили 28.11.2024 року.
За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 06.12.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/24592/24 створено 2 (два) виконавчих листа в частині: 1) зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_2 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік», на 01 січня 2023 року який складав 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії; 2) стягнення на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) документально підтверджених судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
11.12.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу представника заявника адвоката Чернікова Д.Ю. направлено 2 (два) оригінала виконавчих листа та копію судового рішення від 28.10.2024 року з відміткою про набрання законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.
20.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 20.02.2025 року через систему “Електронний суд» заява представника заявника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року, в якій представник просить суд:
- постановити ухвалу про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року у справі № 160/24592/24 щодо того, чи означає формулювання у резолютивній частині даного рішення (3 абзац): «…обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання…», що при розрахунку сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність) та премії мають братися посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, що розраховані з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 (тобто їх перераховані розміри).
Аргументи даної заяви зводяться до наступного. Дніпропетровським окружним адміністративним судом було ухвалено рішення від 28.10.2024 про задоволення позовних вимог у повному обсязі, яким: зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_2 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на 01 січня 2023 року який складав 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії. Позивачем було заявлено не лише вимогу щодо зобов'язання відповідача зазначити в оновленій довідці станом на 01.01.2023 не лише розміри посадового окладу та окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а й було заявлено вимогу зобов'язати відповідача зазначити в оновленій довідці станом на 01.01.2023 відомості про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання (тобто, зобов'язати відповідача при розрахунку їх суми використовувати посадовий оклад та оклад за військовим званням, які розраховані з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023). Суд позовні вимоги задовольнив повністю і виклав резолютивну частину у наступній редакції: «…а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання…». Тобто, на думку позивача, виходячи зі змісту резолютивної частини рішення, у довідці станом на 01.01.2023 при розрахунку сум надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) мають застосовуватися вже перераховані розміри посадового окладу та окладу за військове звання. Натомість, відповідач, готуючи оновлену довідку від 20.11.2024 № ФД68394 станом на 01.01.2023 (копія додається) здійснив розрахунок сум надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премію без урахування перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання. Так, відповідач у довідці від 20.11.2024 № ФД68394 станом на 01.01.2023 розрахував: 1) надбавку за особливості проходження служби за формулою: (4650,00 грн. + 1410,00 грн. + 3030,00 грн.) * 0,65 = 5908,50 грн., де, 4650,00 грн. - посадовий оклад, який розрахований з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року (1762 * 2,64); 1410,00 грн. - оклад за військове звання, який розрахований з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року (1762 * 0,8); 3030,00 грн. - надбавка за вислугу років, яка розрахована з посадового окладу та окладу за військове звання, що в сою чергу розраховані з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року ((4650,00 + 1410,00)*0,5); 2) надбавку за таємність за формулою: 4650,00 грн. * 0,1 = 465 грн., де, 4650,00 грн. - посадовий оклад, який розрахований з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року (1762 * 2,64); 3) премію за формулою: 4650,00 грн. * 1,40 = 6510 грн., де, 4650,00 грн. - посадовий оклад, який розрахований з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року (1762 * 2,64). Тобто, при виготовленні оновленої довідки від 20.11.2024 № ФД68394 станом на 01.01.2023 відповідач розрахував надбавку за особливості проходження служби, надбавку за таємність та премію використовуючи старі розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, що пораховані з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року, а не нові, вже перераховані (посадовий оклад - 7090 грн, оклад за військове звання - 2150 грн, надбавка за вислугу років - 4620 грн.) по прожитковому мінімуму 2023 року. Отже, виникає необхідність у роз'ясненні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року у справі №160/24592/24 щодо того, яким же чином необхідно розраховувати надбавку за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премію, якщо у резолютивній частині рішення суду написано «…обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання…».
За відомостями з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2025 року зазначена вище заява розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника відповідача, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця, суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Як встановлено судом, у заяві позивача про роз'яснення судового рішення заявник просить суд роз'яснити зміст резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року в наступному аспекті: чи означає формулювання у резолютивній частині даного рішення (3 абзац): «…обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання…», що при розрахунку сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність) та премії мають братися посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років, що розраховані з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 (тобто їх перераховані розміри).
Суд звертає увагу, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідно питання щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення, які до них мають бути включені є похідними і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права отримання довідки.
Суд зауважує, що спору щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення, які до довідок мають бути включені на час звернення позивача до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 17 вересня 2021 року по справі №580/1285/20.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що заява представника заявника Чернікова Дмитра Юрійовича про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.243, 248, 254, 256, 293-297 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника заявника Чернікова Дмитра Юрійовича про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року - відмовити.
Копію цієї ухвали направити всім сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник