25 лютого 2025 року Справа 160/5808/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-3: Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-3: Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не здійснення перерахунку та доплати ОСОБА_1 «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» у розмірі 83 554,80 грн;
- зобов'язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та Державну службу України з надзвичайних ситуацій здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» у розмірі 83 554,80 грн.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідачів щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги, виплаченої позивачу.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/5808/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Способи захисту визначено у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 року у справі №990/220/24.
Всупереч вказаним нормативним положенням позивач ані у підставах позову, ані у предметі позову не зазначає конкретного суб'єкта владних повноважень, бездіяльністю якого порушено права позивача, за захистом яких подано саме цей позов. Так, з підстав позову вбачається, що позивач не погоджується з розміром одноразової грошової допомоги, виплаченої йому в зв'язку з його захворюванням. Проте, позивачем не конкретизовано яким саме чином поведінка кожного з трьох відповідачів окремо вплинула на права позивача. Матеріалами справи підтверджується такий вплив на права позивача лише зі сторони відповідача-3, комісією якого прийнято рішення про здійснення відповідної виплати. Обґрунтування участі інших відповідачів наразі відсутнє.
Зазначене має і в аспекті обрання ефективного способу захисту прав позивача, адже позивач фактично просить зобов'язати трьох різних суб'єктів владних повноважень вчинити одну й ту ж дію, однак не обґрунтовує застосування такого способу захисту (наприклад, посиланнями на повноваження кожного з відповідачів в рамках відповідної процедури).
Суд зазначає, що визначатися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 16.02.2021 року у справі №320/950/19, від 14.03.2018 року у справі №815/219/17, від 22.11.2018 року у справі №766/12374/17.
Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі №161/16515/16-а.
Конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав та свобод, належних людині, яка звертається за захистом (її суб'єктивних прав). Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №305/2127/16-а.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, до відповідача-3: Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до викладених в мотивувальній частині цієї ухвали зауважень, для суду та інших учасників справи (або разом з доказами направлення такої заяви іншим учасникам справи в підсистемі «Електронний Суд»).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко