11 лютого 2025 року Справа 160/800/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Дніпровської митниці про розгляд справи №160/800/25 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/800/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення.
07.02.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи № 160/800/25 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що предметом спору у даній справі є правомірність, законність та обгрунтованість прийняття посадовою особою Дніпровської митниці рішення щодо класифікації товарів від 24.12.2024 №24UA11000000087 - КТ. Питання класифікації товарів є складним та потребує спеціальних знань, отже є необхідність з'ясування всіх обставин у справі у судовому засіданні.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, надаючи йому правову оцінку враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відтак, клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Однак, у поданому відповідачем клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №160/800/25 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд,-
Клопотання Дніпровської митниці про розгляд справи №160/800/25 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя А. Ю. Рищенко