26 лютого 2025 рокуСправа №640/23917/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Державного університету інфраструктури та технологій про застосування заходів реагування,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить:
застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов'язання Державного університету інфраструктури та технологій (місцезнаходження юридичної особи: вул. Кирилівська, 9, м. Київ, 04071), код ЄДРПОУ: 41330257, знеструмити та накласти печатки на двері електрощитової учбового корпусу, розташованого за адресою: вул.Котельникова, 29/18 у Святошинському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що за результатами перевірки Святошинським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, яка відбулася 09.06.2021 року, складено акт перевірки приміщення учбового корпусу Державного університету інфраструктури та технологій №396 від 09.06.2021 року, яким встановлено ряд порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки.
Зазначені в акті порушення стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, відтак подальша експлуатація приміщення учбового корпусу Державного університету інфраструктури та технологій з вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01 жовтня 2021 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву вх.№154065/21, в якому представник відповідача вважає викладені в позовній заяві вимоги такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням такого.
За результатами перевірки Святошинським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, яка відбулася 09.06.2021 року, складено акт перевірки приміщення учбового корпусу Державного університету інфраструктури та технологій №396 від 09.06.2021 року, за яким відповідачем усунуто ряд порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки.
Заходи, що заплановано виконати відповідно до графіку до 30.01.2022 року:
- грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконані такими, що розкриваються, розсуваються або знімаються;
- елементи заповнення прорізів в протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення електрощитової та кладової не відповідає вимогам (відсутні протипожежні двері);
- елементи заповнення прорізів в протипожежних перешкодах, які відокремлюють горище від сходових кліток не відповідають вимогам (відсутні протипожежні двері);
- на третьому поверсі пошкоджені пожежні сповіщувачі;
- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційними освітленням.
Крім того, адміністрацією ДУІТ надано інформацію ГУ ДСНС у м.Києві та Святошинському РУ ДСНС України у м.Києві про часткове виконання заходів щодо усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки та усунено ряд порушень, які були виявлені при перевірці та вказані а Акті Святошинського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві від 09.06.2021 року №396.
Згідно з установленими обставинами справи, на думку представник відповідача, проведена Державним університетом інфраструктури та технологій робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність дій щодо усунення значної частини виявлених порушень.
А отже, представник відповідача вважає вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов'язання ДУТ знеструмити та накласти печатки на двері електрощитової учбового корпусу, розташованого за адресою: вул. Котельникова, 29/18 у Святошинському районі м.Києва не є необхідним заходом, оскільки відсутня реальна загроза життю та/або здоров'ю людей.
11 листопада 2021 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив вх.№76455/21, в якій представник позивача, ознайомившись з поясненнями та доказами наданими відповідачем, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
На підставі наказу ГУ ДСНС України у м.Києві від 04.06.2021 року №560 "Про проведення позапланових перевірок" та посвідчення від 07.06.2021 року №3864 у період з 07.06.2021 року по 09.06.2021 року була здійснена позапланова перевірка території та приміщень ДУІТ за адресою: вул. Котельникова, буд.29/18 в Святошинському районі м.Києва щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, за результатами проведення якої складений Акт №396 від 09.06.2021 року, в якому зафіксовано 16 (шістнадцять) порушень.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження.
Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Головне управління зазначає, що всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Пунктами 4, 25 та 33 частини 1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю та здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший вплив на навколишнє природне середовище; небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
А отже, підставами для застосування заходів реагування, у першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
З урахування наявного ряду порушень, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
21 червня 2022 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшло клопотання вх.№46327/22, в якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи акт перевірки від 04.02.2022 року №27, складений за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним університетом інфраструктури та технологій вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
У подальшому, Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року адміністративну справу №640/23917/21 передано на розгляд судді Олійнику В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року справу №640/23917/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Державного університету інфраструктури та технологій про застосування заходів реагування прийнято до провадження та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20 лютого 2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшла заява про долучення доказів вх.№13282/25, в якій представник позивача зазначає, що в період з 31.01.2022 року по 04.02.2022 року був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) учбового корпусу ДУІТ, за результатами якого складений акт від 04.02.2022 року №27 та зафіксовано відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
21 лютого 2025 року на адресу суду від представника Державного університету інфраструктури та технологій надійшов відзив на позовну заяву вх.№13757/25, в якому представник відповідача зазначає, що станом на момент розгляду справи вимоги позивача є безпідставними та такими, що втратили актуальність, з огляду на що останні не можуть бути задоволеними.
Щодо відсутності порушень пожежної безпеки за результатами Акту Святошинського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві від 04.02.2022 року, представник зазначив наступне.
Після проведення перевірки Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві 09.06.2021, на підставі якої було подано позов, ДУІТ здійснив комплекс заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.
Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України було здійснено повторну перевірку, за результатами проведення якої було складено Акт від 04.02.2022 №27, що підтверджує відсутність порушень пожежної безпеки в будівлі університету за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 29/18.
Таким чином, підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відсутні.
Щодо відсутності предмета спору, представник зазначив наступне.
Вимоги позивача базуються на результатах перевірки Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві у 2021 році, однак відповідно до Акту перевірки Святошинського районного управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві від 04.02.2022 №27 жодних порушень пожежної безпеки виявлено не було.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відсутні порушення, які могли б бути предметом спору, немає й правових підстав для задоволення позову.
Щодо відсутності підстав для застосування заходів реагування, представник зазначив.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Оскільки за результатами акту ДСНС від 2022 року відсутні порушення, немає й правових підстав для застосування заходів реагування, зокрема для повного зупинення експлуатації приміщень університету.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у м.Києві від 04.06.2021 року №560 "Про проведення позапланових перевірок" та посвідчення від 07.06.2021 року №3864 у період з 07.06.2021 року по 09.06.2021 року була здійснена позапланова перевірка території та приміщень ДУІТ за адресою: вул. Котельникова, буд.29/18 в Святошинському районі м.Києва щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, за результатами проведення якої складений Акт №396 від 09.06.2021 року, в якому зафіксовано 16 (шістнадцять) порушень.
Зазначені в акті порушення стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, відтак подальша експлуатація приміщення учбового корпусу Державного університету інфраструктури та технологій з вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом.
Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Головне управління зазначає, що всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Пунктами 4, 25 та 33 частини 1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю та здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший вплив на навколишнє природне середовище; небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
А отже, підставами для застосування заходів реагування, у першу чергу, є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; 2) суб'єктів господарювання; 3) аварійно-рятувальних служб.
У відповідності до підпункту 12 пункту 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Судом з матеріалів справи вбачається, що в період з 31.01.2022 року по 04.02.2022 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) учбового корпусу ДУІТ, за результатами якого складений акт від 04.02.2022 року №27 та зафіксовано відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Державного університету інфраструктури та технологій про застосування заходів реагування відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник