25 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13247/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби.
Зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум.
Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби.
Зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум.
Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби.
Зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач є військовослужбовцем, проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 12.08.2016 по 07.11.2017.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №232 від 13.08.2016 з 12.08.2016 зараховано до списків частини.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №136 від 07.11.2017 з 07.11.2017 позивача звільнено та виключено зі списків особового складу частини.
Позивач зазначає, що під час проходження військової служби отримував щомісячну додаткову грошову винагороду. На виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/4626/21 від 28.09.2021, від 07.12.2023 №140/22475/23, від 01.10.2024 у справі №140/7187/24 відповідачем проведено перерахунок та виплату грошового забезпечення та його складових.
У зв'язку з тим, що за результатами останнього перерахунку розмір щомісячної додаткової грошової винагороди збільшився позивач 12.11.2024 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати: одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої ст.15 Закону №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби; грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби; грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, яка належить йому за час проходження військової служби, однак відповіді від відповідача не отримав.
Позивач не погоджується з такою бездіяльність, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 12.08.2016 по 07.11.2017 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується наказами командира військової частини №232 від 13.08.2016 та №136 від 07.11.2017 (а.с.8-9).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 №140/4626/21 зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2014 по 10.08.2016 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 №140/22475/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період за 01.01.2014 по 28.12.2021 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, на підставі судових рішень по справі №140/4626/21.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі №140/7187/24, яке набрало законної сили 01.11.2024, позов задоволено та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 12.08.2016 по 07.11.2017 з урахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно розмір щомісячної додаткової грошової винагороди збільшився.
12.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив здійснити перерахунок та виплату:
одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої ст.15 Закону №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби;
грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби;
грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, яка належить йому за час проходження військової служби.
Відповідь на заяву ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутня.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 відповідно до частини 4 статті 2 цього Закону порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з статтею 40 вказаного Закону гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України “Про Збройні Сили України», “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», чинної на час виникнення спірних правовідносин, встановлювалась щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 цієї Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначеної Постанови Наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 №550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, чинна на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Інструкція), якою визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.
Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно з пунктом 5 цієї Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції).
Згідно з пунктом 9 вказаної Інструкції розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Питання віднесення щомісячної додаткової грошової винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №825/997/17. Приймаючи постанову від 10.11.2021 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що застосуванню підлягають норми Закону №2011-ХІІ та Постанови №889, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Відповідно до пунктів 33.1, 33.2 розділу ХХХІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України 11.06.2008 № 260, чинна на час виникнення спірних правовідносин, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Відповідно до пунктів 30.1, 30.3 розділу XXX вказаної Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога для оздоровлення.
Щодо позовних вимог про обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні із врахуванням оновленої щомісячної додаткової грошової винагороди, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до п. 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (в редакції, чинної станом на день звільнення позивача зі служби), військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Отже, одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займав військовослужбовець.
Відтак, щомісячна додаткова грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та при здійсненні розрахунку та виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 25 повних років служби, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з урахуванням в складі з якого вони обраховуються оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2017 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з урахуванням в складі з якого вона обраховується оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до судового рішення по справі №140/7187/24, які належить йому за час проходження військової служби, та раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Ю.Ю. Сорока