25 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/12573/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луцької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області (далі - прокурор, позивач) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - Виконавчий комітет Луцької м/р, позивач) звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про зобов'язання демонтувати самочинно встановлену стаціонарну тимчасову споруду, а саме: торговий павільйон у АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований тим, що прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», установлено порушення інтересів держави у сфері дотримання законодавства щодо розміщення тимчасових стаціонарних споруд. Зокрема встановлено, що на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 встановлено не пересувний причіп-кіоск на який Департаментом економічної політики Луцької міської ради було видане погодження № 284, а стаціонарну тимчасову споруду площею 29,75 кв.метрів. без паспорта прив'язки.
Луцькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024032010000217 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Згідно протоколу огляду від 23.10.2024, проведеного в рамках вказаного кримінального провадження, встановлено, що у АДРЕСА_1 , встановлено тимчасову споруду, яка за зовнішніми ознаками (закрите приміщення з одним входом) являється стаціонарною. Факт встановлення за даною адресою саме стаціонарної тимчасової споруди також підтверджується інформацією виконавчого комітету Луцької міської ради від 23.10.2024, в якій повідомляється, що при візуальному обстеженні Департаментом економічної політики міської ради вказаної тимчасової споруди виявлено факт самовільного встановлення ОСОБА_1 стаціонарної тимчасової споруди, що свідчить про порушення Погодження та договору на право тимчасового користування окремими об'єктами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд з метою провадження підприємницької діяльності на території Луцької міської територіальної громади від 27.08.2024, які передбачали розміщення пересувної споруди. Ці ж обставини відображені у результатах обстеження споруди від 22.10.2024 № 21-8/31.
Станом на теперішній час, з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, Правил розміщення та функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Луцької міської територіальної громади, затверджених рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.04.2023 №232-1, а також з урахуванням того, що відповідачу не надавався дозвіл на встановлення стаціонарної тимчасової споруди, паспорт прив'язки не оформлявся - розміщена відповідачем тимчасова споруда є самовільно розміщеною і підлягає демонтажу в судовому порядку.
Зазначив, що прокурор реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні компетентний орган - Виконавчий комітет Луцької м/р, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави або робить це неналежно.
Зокрема окружною прокуратурою повідомлено міську раду про можливе незаконне розміщення ОСОБА_1 тимчасової споруди листами від 16.09.2024 № 53- 8067вих-24 та від 21.10.2024 № 53-9023вих-24. Водночас у відповідь на вказані листи виконавчий комітет своїми листами від 22.09.2024 та від 23.10.2024 лише повідомив про порядок дій у випадку порушення умов встановлення та експлуатації тимчасових споруд, а також повідомив, що не заперечує щодо представництва окружною прокуратурою його інтересів. Крім того у листі від 22.09.2024 виконавчий комітет повідомляє про обізнаність останнього із фактом самовільного розміщення ОСОБА_1 стаціонарної тимчасової споруди, всупереч наданому погодженню на розміщення пересувної споруди (після листа окружної прокуратури від 16.09.2024), водночас зазначив, що станом на 22.10.2024 на розгляд виконавчого комітету не виносилося питання демонтажу вказаної тимчасової споруди.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 45).
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 05.11.2024 отримала 30.01.2025, про що свідчить її власноручний підпис на супровідному листі (а.с. 46), проте відзив на позов не подала.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
27.08.2024 ФОП ОСОБА_1 звернулась до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» із заявою для отримання погодження розміщення тимчасової споруди для пунктів одноразової торгівлі (послуг), а саме: «Пересувний причіп-кіоск для реалізації солодощів» на АДРЕСА_1 та надала пакет документів (а.с. 16).
Департаментом економічної політики Луцької міської ради ФОП ОСОБА_1 видане погодження № 284 на розміщення тимчасової споруди для пунктів одноразової торгівлі (послуг), а саме «Пересувний причіп-кіоск» для реалізації солодощів, термін дії якого з 27.08.2024 по 27.10.2024 (а.с. 14).
28.08.2024 між Відділом управління майном міської комунальної власності (Виконавець) та ОСОБА_1 (Користувач) укладеного договір № 278/О на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд з метою провадження підприємницької діяльності на території Луцької міської територіальної громади, предметом якого є надання Виконавцем Користувачу права тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасової споруди відповідно до погодження на розміщення тимчасової споруди для пунктів одноразової торгівлі (послуг) погодження № 284 від 27.08.2024. Характеристика тимчасової споруди: ««Пересувний причіп-кіоск для реалізації солодощів» (а.с. 18-19).
Як слідує з результатів обстеження споруди «Пересувний причіп-кіоск для реалізації солодощів» від 22.10.2024 № 21-8/31, Департаментом економічної політики Луцької міської ради на виконання листа Луцької окружної прокуратури від 16.09.2024 щодо здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 12.09.2024 № 42024032010000217 за фактом незаконного розміщення тимчасових споруд на території міста Луцька (пр. Соборності, 42), при візуальному обстеженні споруди «Пересувний причіп-кіоск для реалізації солодощів» на АДРЕСА_1 виявлено факт самовільного встановлення підприємцем ОСОБА_1 стаціонарної тимчасової споруди за вищевказаною адресою, що свідчить про порушення Погодження, яке передбачало розміщення пересувної споруди для пунктів одноразової торгівлі (послуг) (а.с. 36).
Згідно протоколу огляду від 23.10.2024, проведеного в рамках кримінального провадження № 42024032010000217 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, встановлено, що у м. Луцьку по пр. Соборності, 42, встановлено тимчасову споруду, яка за зовнішніми ознаками (закрите приміщення з одним входом) являється стаціонарною (а.с. 25).
На лист Луцької окружної прокуратури від 21.10.2024 № 53-9023вих-24 Виконавчий комітет Луцької м/р листом від 23.10.2024 № 1.1-9/4768/2024 повідомив про те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.04.2023 № 232-1 «Про Правила розміщення та функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Луцької міської територіальної громади», між суб'єктом господарювання та відділом управління майном міської комунальної власності, укладений договір на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд з метою провадження підприємницької діяльності (характеристика тимчасової споруди - “Пересувний причіп-кіоск для реалізації солодощів») та надано погодження розміщення тимчасової споруди для пунктів одноразової торгівлі (послуг) на період з 27.08. 2024 по 27.10.2024 (далі - Погодження). Згідно з вищезазначеним рішенням, розміщення пересувних тимчасових споруд не передбачає виготовлення паспорта прив'язки. Станом на 22.10.2024 ОСОБА_1 із заявою на розміщення тимчасової споруди для пунктів одноразової торгівлі на пр. Соборності, 4752 на новий термін не зверталася. Також станом на 22.10.2024 питання щодо демонтажу вищевказаної тимчасової споруди на розгляд виконавчого комітету Луцької м/р не виносилося. Водночас, додатково повідомлено, що Луцька міська рада не заперечує щодо пред'явлення прокуратурою позову в її інтересах (а.с. 24).
Беручи до уваги наведене, прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За змістом частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Згідно з положеннями статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» №2807-IV (далі - Закон №2807-IV) до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Статтею 12 Закону №2807-IV передбачено, що суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Відповідно до статті 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Частиною першою статті 40 Закону №2807-IV визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів, та у розумінні вказаного закону дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку обумовлено тим, що компетентний орган - Виконавчий комітет Луцької міської ради, протягом розумного строку не здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду. Водночас у листі від 23.10.2024 № 1.1.-9/4768/2024 повідомив, що не заперечує щодо представництва окружною прокуратурою його інтересів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» №2807-IV від 06 вересня 2005 року (далі - Закон №2807-IV).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2807-IV, благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно з статтею 5 цього Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону №2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів.
Відповідно до статті 13 Закону №2807-IV території загального користування й інші території в межах населеного пункту віднесено до об'єктів благоустрою.
На об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати, зокрема, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо (пункт 5 частини першої статті 16 вказаного Закону).
Згідно з частинами першою та четвертою статті 20 Закону №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок №244).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Порядку №244, паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності; пересувна ТС - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності; стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м.
Отже, за аналізу наведеного слідує, що пересувна тимчасова споруда відрізняється від стаціонарної технічними характеристиками, а саме відсутністю закритого приміщення для тимчасового перебування людей.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.7 Порядку №244 передбачено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Відповідно до пунктів 2.20-2.21 Порядку №244 встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки ТС. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.
Згідно з пунктом 2.30 Порядку №244 розміщення ТС самовільно забороняється.
Таким чином, Порядком № 244 визначено перелік підстав для здійснення демонтажу тимчасової споруди, до яких належить, зокрема, самовільне встановлення тимчасової споруди, тобто розміщення тимчасової споруди за відсутності для цього визначених Порядком підстав, а саме: паспорту прив'язки.
З матеріалів справи судом встановлено та з фото наявних в протоколі огляду від 23.10.2024 і акту обстеження результатів обстеження від 22.10.2024 підтверджується, що споруда, встановлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 є закритим приміщенням, у якому можуть тимчасового перебувати люди. Вказане свідчить про те, що така споруда належить до стаціонарних тимчасових споруд. Тобто, ФОП ОСОБА_1 розташовано тимчасову споруду за відсутності паспорту прив'язки.
Доказів наявності у відповідача відповідних дозвільних документів, а саме: паспорту прив'язки тимчасової споруди, яка нею розміщена за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 42, матеріали справи не містять.
Згідно з пунктом 7.1 Правил розміщення та функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Луцької міської територіальної громади, затверджених рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.04.2023 №232-1- розміщення ТС для пунктів одноразової торгівлі (надання послуг) здійснюється на підставі погодження департаменту економічної політики Луцької міської ради та Договору.
У разі розміщення ТС всупереч чинним Правилам така споруда вважається самовільно встановленою. Демонтажу підлягають Самовільно встановлені ТС (п.п. 8.2, 8.3.1 Правил). Забороняється самовільне розміщення ТС та розміщення ТС без оформлення паспорта прив'язки (пункт 9.1 Правил).
Відповідно до пункту 8.5 Правил демонтаж самовільно розміщених ТС, які не демонтовані суб'єктами господарської діяльності, за наявності підстав для демонтажу, здійснюється відповідно до Правил благоустрою міста Луцька, затверджених рішенням Луцької міської ради.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем, всупереч вимог договору № 279/О та погодження № 284 від 27.08.2024, було розміщено саме тимчасову стаціонарну споруду, а не пересувну, відтак тимчасова стаціонарна споруда у м. Луцьку по пр. Соборності, 42, підлягає демонтажу як самовільно встановлена, позаяк дозволу на розміщення тимчасової стаціонарної споруди за вказаною адресою відповідач не отримувала та паспорт прив'язки не оформляла.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача демонтувати самочинно встановлену стаціонарну тимчасову споруду, а саме: торговий павільйон у м. Луцьку по пр. Соборності, 42.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 демонтувати самочинно встановлену стаціонарну тимчасову споруду, а саме: торговий павільйон у АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 15).
Позивач: Виконавчий комітет Луцької міської ради (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327).
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Р.С. Денисюк