25.02.2025 Справа №607/3741/25 Провадження №1-кс/607/1163/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025216060000036 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -
24.02.2025 прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження за № 12025216060000036 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України про накладення арешту на розкладний ніж чорного кольору, який належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , також просить вказаний ніж зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12025216060000036 від 21.08.2025.
Клопотання мотивоване тим, що 20.02.2025 до чергової частини відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що близько 19 год. 30 хв. 20 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється військово службовцем в/ч НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , спричинив їй тілесні ушкодження.
Відомості про дану подію 21.02.2025 внесені сектором дізнання відділення поліції № l (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025216060000036.
Як зазначає прокурор, 21.02.2025 у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12025216060000036, потерпіла ОСОБА_5 , добровільно видала працівникам поліції розкладний ніж, чорного кольору, який з її слів належить громадянину ОСОБА_4 та яким останній наніс їй тілесні ушкодження, що зафіксовано протоколом добровільної видачі від 21.02.2025 та протоколом огляду.
21.02.2025 постановою т.в.о старшого дізнавача сектору дізнання ВП №?1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 вказаний розкладний ніж чорного кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №12025216060000036.
Враховуючи вищевикладене та те, що вказана річ, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів які необхідні для проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, для дослідження усіх обставин справи, а також те, що незастосування арешту даного майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування може призвести до приховування, пошкодження, зникнення даного майна або знищення слідової інформації на ньому, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судове засідання прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 не з'явився, однак у клопотанні просив проводити розгляд справи без його участі.
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлялисяся належним чином, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, беручи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
21.02.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216060000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, зокрема за фактом того, що 20.02.2025 до чергової частини відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що близько 19 год. 30 хв. 20 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється військово службовцем в/ч НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , спричинив їй тілесні ушкодження.
Як вбачається з протоколу добровільної видачі від 21.02.2025, ОСОБА_5 добровільно видала т.в.о. старшому дізнавачу сектору дізнання ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 ніж чорного кольору металевий розкладний з написом «ВОKER - PLUS».
Постановою т.в.о. старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 від 21.02.2025, спец-упакування № WAR 2088392, у якому міститься розкладний ніж чорного кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025216060000036 від 21.02.2025 та визначено місце зберігання речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1,3 ч.2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно вимог ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. і такий допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя звертає увагу, що з урахуванням положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, задля збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Доданими до клопотання документами прокурор довів, що вказаний у клопотанні ніж, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора про арешт тимчасового вилученого майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до відчуження або знищення такого майна.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 ЦПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду судових експертиз, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Доходячи такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Разом з тим, вимога про надання дозволу на зберігання арештованого майна при матеріалах кримінального провадження № 12025216060000036 від 21.08.2025 до задоволення не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відтак нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді визначати місце зберігання речових доказів, на які накладено арешт. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, не передбачено, що під час досудового розслідування місце зберігання речового доказу визначається рішенням слідчого судді, більше того, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність, а тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині.
Одночасно роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025216060000036 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.
Накласти арешт, шляхом заборони користування, розпоряджання та відчуження, на майно добровільно видане 21.02.2025 ОСОБА_5 , зокрема, на розкладний ніж чорного кольору, який поміщений у спец-упакування №WAR2088392.
У задоволенні решти вимог, відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити/направити прокурору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1