Справа №601/171/25
Провадження № 3/601/145/2025
26 лютого 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , направленні за частиною 1 статті 130 КУпАП,
встановив:
01 січня 2025 року приблизно о 12 годині 49 хвилин, в с. Града по вул. Сонячна, 12 Кременецького району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21053» номерний знак НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора алкотест 6810 Драгер та проїхати у найближчий медичний заклад, а саме КНП «Кременецька опорна лікарня» водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та щиро розкаявся. Просить врахувати його важке матеріальне становище, те, що він є інвалідом ІІ групи та розстрочити йому призначну суму штрафу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 210017; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного….. сп'яніння 01.01.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 01.01.2025; сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2007; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0452 083 24; свідоцтвом про державну реєстрацію № 7261/2007; довідкою Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 08.01.2025; оглянутим в судовому засіданні відео із нагрудної камери працівника поліції та поясненнями самого порушника, що дані ним в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що розстрочка штрафу це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну.
Згідно зі статтею 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Враховуючи те, що призначений судом штраф в розмірі 17 000 грн. є значним в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, а також те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, суд, приходить до висновку, що сплата штрафу в зазначеному вище розмірі одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар.
Беручи до уваги викладене, суд доходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а призначений судом штраф в розмірі 17 000 грн., слід розстрочити до виплати рівними частинами щомісячно строком на 12 місяців.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що стверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , тому суд вважає, що його слід звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 130 ч. 2, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Розстрочити виконання постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, шляхом виплати суми штрафу рівними частинами по 1 416 (одній тисячі чотириста шістнадцять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок, щомісячно, строком на 12 місяців, починаючи з набрання цією постановою законної сили.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: