Справа № 598/255/25
провадження № 3/598/144/2025
іменем України
"18" лютого 2025 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.1 ст. 130 КпАП України,-
До провадження Збаразького районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218003 від 11 січня 2025 року ОСОБА_1 : «11.01.2025 року о 02 год. 47 хв. в с.Іванчани, дорога С200624 водій керував транспортним засобом марки тесла днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено зі згоди водій із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Драгер алкотест 6820 ARLJ-0557 результат тесту 0,47%. Водій з результатом згідний, чим порушив п.2.9.а ПДР. Керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від нього надійшло клопотання в якому він вину у вчиненні правопорушення не визнає, оскільки після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, працівник поліції не роз'яснив його право на проходження повторного огляду в медичному закладі. Вважає, що поліцейськими порушено порядок складання щодо нього адміністративних матеріалів та вважає, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, просить закрити провадження з зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши докази по справі вважаю, що дані адміністративні матеріали підлягають закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення виходячи із наступного.
Так, відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, в якості доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218003 від 11 січня 2025 року (а.с.1), результат аналізу на стан алкогольного сп'яніння вимірювального приладу «Драгер Алкотест 6820» (а.с.2), рапорт працівника поліції від 11.01.2025 року (а.с.3), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5), відеозапис, що міститься на DVD диску (а.с.14).
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, що міститься на DVD диску, а саме відеозапису відзнятого на нагрудну камеру працівника поліції при виконанні ними своїх службових повноважень, долученого до матеріалів справи в якості доказу, вбачається, що 11.01.2025 року о 02 год. 47 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Тесла», номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівником поліції було запропоновано останньому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки, оскільки, як повідомив інспектор: «від вас чути запах алкоголю». ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки. Після проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», працівник поліції повідомив ОСОБА_1 результат проходження огляду на стан сп'яніння та запитав про згоду із результатом огляду, однак останній не надав чіткої згоди з результатом огляду. При цьому, з відео вбачається, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 право щодо огляду в закладі охорони здоров'я, та не запропонували пройти повторного огляд в медичному закладі. Також, будь-яких доказів вручення ОСОБА_1 направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я не зафіксовано. Разом з тим, вказаний відеозапис не містить відомостей про те, яким чином інспектор поліції прийшов до переконання про наявність зазначених ним у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінки яка не відповідає дійсності.
Відповідно до п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно із ознаками описаними у цій Інструкції.
Згідно п.6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до розділу 1 п.7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Вимогами п.п. 8, 12 Інструкції також передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у разі не проходження огляду за допомогою технічних засобів або відмови в його проходженні, або незгоди з його результатами, водію має бути запропоновано пройти такий огляд в закладах охорони здоров'я. Лише після відмови від проходження огляду у закладах охорони здоров'я можна констатувати наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, у зв'язку з порушенням вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку, пункт 6 розділу ІХ Інструкції).
Однак, з переглянутого в судовому засіданні вищевказаного відеозапису, вбачається, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 результат проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного пристрою. В подальшому запитав ОСОБА_1 про згоду із результатом огляду, на що останній чіткої відповіді не надав. Інспектор не роз'яснив ОСОБА_1 право щодо огляду в закладі охорони здоров'я, та не запропонували пройти повторного огляд в медичному закладі. При цьому, з відеозапису не вбачається вручення ОСОБА_1 направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що факт вчинення адміністративного правопорушення має бути підтверджений лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», і таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Крім того, наявність такої ознаки, як запах алкоголю з ротової порожнини у ОСОБА_1 із відеозапису встановити неможливо. Поряд з цим, водій ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України при спілкуванні з поліцейськими відповідно до обстановки, яка відбувалася, поводить себе чітко та адекватно, відповідає на запитання поліцейських, має чіткі рухи, виконує законні вимоги поліцейського.
Крім того, долучений до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «з результатом згоден» містить запис « ОСОБА_1 253.09.1967», який зроблено тим самим почерком, що й інші графи акту. Також акт не підписаний особою стосовно якої проводився огляд і не містить запису про відмову від підпису.
Також, роздруківка результату аналізу на стан алкогольного сп'яніння вимірювального приладу «Драгер Алкотест 6820» не містить номеру протоколу про адміністративне правопорушення, до якого долучено вказану роздруківку.
А тому, суд долучені до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківку результату аналізу на стан алкогольного сп'яніння вимірювального приладу «Драгер Алкотест 6820» вважає неналежним та недопустимим доказом винуватості останнього.
Таким чином, враховуючи те, що у даному випадку мало місце порушення працівниками поліції вимог нормативних актів щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що в свою чергу дає підстави суду, відповідно до ст.266 КпАП України, вважати вказаний огляд недійсним, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, в зв'язку з чим справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст. 247, ст.266, ст.284, ст.294 КпАП України,
В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА