Справа № 454/53/24
20 січня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи Приватного нотаріуса Шептицького районного нотаріального округу Сироїд Г.І. про припинення права спільної часткової власності на частину житлового будинку та визнання права власності,
Позивач звернулася в суд та просить припинити право власності на 2/5 частини будинку по АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_5 та визнати за нею право власності на зазначену частку житлового будинку.
Свої вимоги мотивують наступним.
Житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за головою колгоспного двору ОСОБА_5 .
Станом на 15.04.1991р. членами колгоспного двору були ОСОБА_3 (голова), ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 . Таким чином, кожному з них належить по 1/5 частині спірного будинковолодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер та ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після його смерті. Однак, реєстрація права власності ОСОБА_5 на весь будинок, як за головою колгоспного двору, створює перешкоди позивачці в спадкуванні частки батька.
Оскільки їй належить 1/5 частина житлового будинку та ще 1/5 частину вона успадкувала після смерті батька, то вважає, що за нею підлягає визнанню право власності на 2/5 частин спірного житлового будинку.
Представник позивачки - адвокат Огорілко Ю.В. подав заяву, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити у його та позивачки відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 подали заяви про визнання позову та розгляд справи у їх відсутності.
Третя особа в судове засідання не прибула, на виконання ухвали суду надала копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_6 .
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 80,4кв.м, житловою площею 54,2кв.м, зданий до експлуатації 1980 року належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 , на праві власності, що встановлено з свідоцтва від 04.03.1994р., довідки від 04.01.2024р. та інформації з Державного реєстру.
Відповідно до витягу з погосподарської книги №507 від 12.10.2022р., витягу з будинкової книги, станом на 15.04.1991р. в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані, проживали та були членами колгоспного двору: ОСОБА_5 (голова колгоспного двору), ОСОБА_6 (чоловік голови колгоспного двору), ОСОБА_8 (дочка голови двору, член колгоспного двору), ОСОБА_9 (дочка голови двору, член колгоспного двору), ОСОБА_10 (дочка голови двору, член колгоспного двору).
З акта від 04.10.2022р., довідки №69 від 11.09.2023р. встановлено, що станом на день його складання по АДРЕСА_1 проживають та ведуть господарство ОСОБА_5 (з 1975 року), ОСОБА_6 (з 1975 року), ОСОБА_1 (з 1982 року), ОСОБА_11 (з 2001 року), ОСОБА_12 (з 2003 року), ОСОБА_13 (з 2009 року).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після його смерті, на підставі якої заведено спадкову справу, що встановлено з свідоцтва про смерть, заяви про прийняття спадщини від 12.09.2023р., витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 12.09.2023р.
З матеріалів спадкової справи встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
З свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження встановлено, що позивачка є дочкою спадкодавця ОСОБА_6 та відповідачки ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 ».
Частинами першою, другою статті 120 ЦК УРСР передбачено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю.
Відповідно до частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Як роз'яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (далі - постанова ПВСУ від 22 грудня 1995 року № 20), спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
З досліджених доказів судом встановлено, що станом на день набрання чинності Закону України «Про власність» 15.04.1991р., спірне будинковолодіння відносилось до колгоспного двору та в даному будинку буди зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 .
Враховуючи дані обставини, а також презумцію рівності часток члені вколгоспного двору, всім члена колгоспного двору станом на день його припинення належали по 1/5 частці майна даного колгоспного двору.
Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша ст. 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцями спадщини визначені у частинах 3, 4 ст. 1268 ЦК України).
За частиною третьою ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Однак, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята ст. 1268 ЦК України).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя ст. 1296 ЦК України).
Враховуючи роз'яснення, викладені в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», частки кожного з померлих членів колгоспного двору можуть бути успадковані, оскільки вони померли після ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після ІНФОРМАЦІЯ_2 , його частка колгоспному дворі може бути успадкована та позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття такої спадщини. Таким чином, вона є такою, що успадкувала частку члена колгоспного двору, що належала її батькові.
Поряд з цим, суду не надано доказів перебування у власності земельної ділянки, на якій розташовано житловий будинок або передачі в користування цієї земельної ділянки, а також її площі, місця розташування, кадастрового номера тощо. Тому, позовні вимоги щодо земельної ділянки, на якій розташований спірний житловий будинок, задоволенню не підлягають.
За таких підстав, позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Припинити право власності ОСОБА_5 на 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та належних до нього господарських будівель і споруд.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та належних до нього господарських будівель і споруд
В задоволенні позовних вимог про припинення права власності на 2/5 частин земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованих по АДРЕСА_1 та визнання права власності на цю частку земельної ділянки - відмовити за недоведеністю.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Приватний нотаріус Шептицького районного нотаріального округу Львівської області Сироїд Галина Іванівна, місцезнаходження: вул.Тартаківська,3/1, м.Сокаль, Шептицький район, Львівська область.
Головуючий: М. Я. Адамович