Справа № 450/3001/24 Провадження № 3/450/179/25
18 лютого 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
12.06.2024 року о 21 год. 50 хв. в Львівській області, Пустомитівського (теп. Львівський) району с. Лисиничі, на вул. Тракт Глинянський, 6б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL ASTRA із н.з. НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» відмовився, висновок лікаря № 001762 від 12.06.2024 року. Відео велось на нагрудні бодікамери № 71325, № 74237. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
31.01.2025 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, у зв?язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом від 12.06.2024 року, о 21:50 за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, вул. Глинянський Тракт, 6б, ОСОБА_1 керував «Opel Astra» ( НОМЕР_1 ) з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, почервоніння очей тощо). Від медичного огляду в закладі охорони здоров'я відмовився. Однак ОСОБА_1 стверджує, що не відмовлявся від проходження огляду, а через стан здоров'я фізично не зміг здати сечу. Він наполягав на використанні альтернативних біологічних зразків, передбачених п. 12 Інструкції, проте медичний персонал та працівники поліції цього не запропонували, що є порушенням процедури. Висновок лікаря є недійсним, оскільки складений з порушенням Інструкції (Наказ МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р.), яка передбачає можливість відбору інших біозразків (слина, змиви, кров). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами можуть бути пояснення, технічні засоби, свідчення, проте належних, допустимих і достатніх доказів керування в стані сп'яніння надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини й потребує підтвердження іншими доказами. Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відсутність належних доказів, порушення процедури та суперечливість висновку лікаря свідчать про неможливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю через відсутність події та складу правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, підтримав своє клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснив, що не перебував у стані наркотичного сп'яніння, не вживав жодних заборонених речовин та не відмовлявся від проходження медичного огляду. Зазначив, що фізично не зміг здати сечу через стан здоров'я, проте наполягав на використанні альтернативних біологічних зразків, передбачених Інструкцією, що йому не було запропоновано
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, незважаючи на клопотання про закриття провадження у справі представника ОСОБА_1 та заперечення вини, які суд оцінює критично, та такі спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 815742 від 13.06.2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.06.2024 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001762 від 12.06.2024 року; рапортом від 12.06.2024 року; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Наталії Дяків, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 20.09.2016 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 ; відеозаписом.
Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі міститься посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2. 5 ПДР України.
Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною та обґрунтованою і водій в усякому випадку не має права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Суд критично оцінює клопотання ОСОБА_1 про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на таке.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р., огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Згідно з п. 6, п. 7 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці чи в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом інспектора поліції, відеозаписами з нагрудних бодікамер № 71325, № 74237 працівників поліції.
Із відеозапису долученого до матеріалів справи судом встановлено, що під час повідомлення причин зупинки при спілкування із водієм ОСОБА_1 у інспектора поліції виникла підозра щодо його перебування у стані наркотичного сп'яніння, про що останнього повідомлено та запропоновано водію пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння, відповідно до цього складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення наркотичного сп'яніння. Водночас, працівниками поліції було неодноразово роз'яснено, що у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, на особу автоматично буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, на що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності надав пояснення, що можливе виявлення залишкових слідів наркотичних речовин у його організмі зумовлене їхнім вживанням у минулому, проте на момент зупинки він не перебував у стані наркотичного сп'яніння та не вживає наркотичних речовин. Зазначив, що виявлені поліцейськими ознаки сп'яніння могли бути наслідком хвилювання під час спілкування з правоохоронцями.
Необхідно зазначити про те, що особа, яка притягається до відповідальності не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.
А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи в суді, суд прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак незважаючи на те, що відповідно до п. п. 4, 7 13, 15 22 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (Інструкція № 1452/735), метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
У свою чергу, прибувши до КПН ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується висновком 001762 від 12.06.2024 року, та такий у графі 11 "Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду" вказаного висновку засвідчив дане своїм підписом.
Викладене вище підтверджується відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників поліції № 71325, № 74237, долучених до матеріалів справи.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
На підставі наведеного, інші доводи сторони захисту не аналізуються та не спростовуються, оскільки на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 не впливають.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пунктів 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 гривень судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук