Ухвала від 24.02.2025 по справі 463/1051/25

Справа №463/1051/25

Провадження №1-кс/463/1152/25

УХВАЛА

слідчого судді

24 лютого 2025 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу представника АТ «Укртрансгаз» ОСОБА_4 на постанову слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 12.11.2024 про відмову у визнанні потерпілими в кримінальному провадженні №12023141360003318 від 28.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

встановила:

представник АТ «Укртрансгаз» ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова зі скаргою на постанову слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 12.11.2024 про відмову у визнанні потерпілими в кримінальному провадженні №12023141360003318 від 28.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

В обґрунтування поданої скарги покликався на те, що у провадженні слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12023141360003318 від 28.11.2023 року за їхньою заявою від 04.09.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. 14.08.2024 на адресу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області надійшло клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні. 28.10.2024 зобов'язано слідчу Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 розглянути клопотання представника АТ «Укртрансгаз» у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141360003318 від 28.11.2023 року, у спосіб та строки визначені ст. 220 КПК України. Відповідно постановою слідчої ОСОБА_5 від 12 листопада 2024 року в було відмовлено у визнанні його потерпілим у даному кримінальному провадженні. Враховуючи наведене вважає постанову слідчої ОСОБА_5 від 12 листопада 2024 року необґрунтованою та незаконною, тому просить скаргу задовольнити, а постанову скасувати.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги від 03.02.2025 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді від 04 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за скаргою та призначено скаргу до розгляду на 06 лютого 2025 року. 06.02.2025 справу відкладено на 24.02.2025 у зв'язку із неявкою учасників по справі.

Представник АТ «Укртрансгаз» ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та наполягав на її задоволенні.

Представник суб'єкта оскарження - слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, письмових заперечень на скаргу на адресу суду не скерував.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому слідчим суддею, з урахуванням думки скаржниці, прийнято рішення про розгляд скарги за фактичної явки сторін.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали скарги, слідча суддя дійшла наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 8 Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини гарантується.

При розгляді питання про можливість оскарження бездіяльності слідчого під час досудового розслідування суд враховує також положення міжнародно-правових норм, які є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання про його права та обов'язки або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Одним з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, має право на ефективний спосіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим кодексом.

Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.

Так, забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку ст. 21 КПК України та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова 24 жовтня 2024 року відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду з метою з'ясування фактичних обставин скарги безпосередньо в судовому засіданні за участю сторін.

Як вбачається з доданих до скарги матеріалів, слідчими Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023141360003318 від 28.11.2023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Так представник скаржника звертався до слідчого відділу про визнання їх потерпілими у вказаному кримінальному провадженні. За результатами розгляду клопотання від 12.11.2024 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання про визнання їх потерпілими.

Як вбачається зі змісту постанови слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 12.11.2024 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілими у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що на даний час відсутні докази, що їм завдано майнової чи моральної шкоди або фізичної шкоди.

Так відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному проваджені може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

У відповідності до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Ч. 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

У статті 2 Кодексу визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, саме слідчий здійснюючи свою процесуальну діяльність в межах даного кримінального провадження, не обмежений у праві на збирання доказів, встановлювати фактичні данні, а тому приймаючи процесуальне рішення в межах кримінального провадження, слідчий зобов'язаний його оформити з врахуванням приписів ст. 110 КПК України.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема процесуальне рішення у виді постанови повинно мати мотивувальну частину, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Постанова слідчої про відмову у визнанні потерпілим має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають можливість визнання особи потерпілою, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

В постанові про відмову у задоволенні заяви скаржника про визнання потерпілими сдічою зазначено, що на теперішній час відсутні підстави вважати, що заява подана особою, яким завдано шкоди.

Проте, всупереч положеннямст.110 КПК України вказана постанова не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, не наведено обґрунтування необхідності прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про залучення представника скаржника в якості потерпілого у кримінальному провадженні.

Слідча суддя вважає постанову слідчої від 12.11.2024 про відмову у визнанні потерпілого АТ «Укртрансгаз» передчасною та не вмотивованою, оскільки постанова не містить конкретних фактичних обставин із посиланням на докази, які дають підставу дійти висновку, що заявнику не завдано кримінальним правопорушенням фізичної, майнової або моральної шкоди.

Таким чином, неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим, не відповідає вимогам процесуального законодавства та не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.

За таких обставин постанова слідчої про відмову у визнанні потерпілим підлягає скасуванню, а скарга задоволенню.

Керуючись вимогами статей 303, 307, 372 КПК України, -

постановила:

скаргу задовольнити.

Постанову слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 12.112024 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні №12023141360003318 від 28.11.2023, скасувати.

Зобов'язати уповноважену особу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області розглянути клопотання представника АТ «Укртрансгаз» про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №12023141360003318 від 28.11.2023 у спосіб та строки, визначенні ст. 220 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 26.02.2025 року о 10 год. 30 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125438291
Наступний документ
125438293
Інформація про рішення:
№ рішення: 125438292
№ справи: 463/1051/25
Дата рішення: 24.02.2025
Дата публікації: 28.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.02.2025)
Результат розгляду: зобов`язано вчинити певну дію
Дата надходження: 03.02.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
24.02.2025 15:00 Личаківський районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЦІПИВКО ІРИНА ІГОРІВНА
суддя-доповідач:
ЦІПИВКО ІРИНА ІГОРІВНА