Справа № 446/2431/24
26.02.2025 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Костюк У. І.
за участі секретаря судового засідання Новосад І.В.
вирішуючи питання про відвід судді Котормуса Т.І. в адміністративній справі № 446/2431/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівського районного управління поліції, інспекторра відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції, поліцейського відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції Ратич О.П. про скасування постаноив про адміністративне правопорушення,-
В провадженні Кам"янка-Бузького раойнного суду Львівської області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівського районного управління поліції, інспектора відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції, поліцейського відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції Ратич О.П. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
07.02.2025 позивачем ОСОБА_1 подана заява про відвід судді Котормусу Т.І. В обгрунтуванні заяви позивач зазначає про те, що справа підлягає закриттю у звязку із закінченням строку позовної давності а також те, що суддя Котормус Т.І. до даного часу не надіслав їй рішення у справі № 446/1517/24 . Вказує про те, що повістка надійшла їй у "Дію", що підтверджує факт того, що їй не відсилалась копія рішення.
Ухвалою судді Котормуса Т.І. від 12.02.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано на вирішення іншому судді Кам"янка-Бузького районного суду Львівської області, визначеного в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ заява про відвід передана на розгляд судді Костюк У.І.
19.02.2025 позивач ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Костюк У.І.
26.02.2025 ОСОБА_1 була належним чинном повідомлена про розгляд поданої нею заяви про відвід, однак на розгляд не з"явилась, що не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Разом з тим, суд зазначає про те, що подана нею 19.02.02025 заява про відвід судді Костюк У.І. судом не вирішується, оскільки судді який здійснює розгляд заяви про відвід не може бути заявлено відводу.
Дослідивши доводи заявника про відвід судді Котормуса Т.І. в адміністративній справі № 446/2431/24, суд приходить до висновку про необґрунтованість даної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Суд звертає увагу на те, що в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що справа підлягає закриттю у зв"язку із закінченням строків позовної давностів та те, що суддя Котормус Т.І. не надіслав їй рішення у справі № 446/1517/24, яке вона вимагає надіслати невідкладно.
Отже, заявник вважає, що вищевикладене створює обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Вказані обставини, на думку позивача свідчать про наявність підстав для відводу закріплених в п.2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд не погоджується з такими доводами, з огляду на таке.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Суд зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки за правилами ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи заявника з приводу прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду справи, суд також вважає помилковими, з огляду на таке.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, заява №33949/02). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п.50). При визначенні об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.52).
З огляду на викладене та враховуючи той факт, що заявником не зазначено в чому полягає пряма чи опосередкована заінтересованість судді Котормуса Т.І. в результаті розгляду справи та не надання доказів на підтвердження вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід.
Про наявність інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України для відводу судді Которомуса Т.І. заявником не зазначено, а судом не встановлено.
Одночасно, суд зазначає, що не надає правову оцінку процесуальним рішенням прийнятими в ході розгляду цієї справи, оскільки не наділений такими повноваженнями. В межах розгляду цієї заяви, суд має встановити виключно наявністьвідсутність підстав для відводу судді.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд зазначає, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Котормуса Т.І. або підтверджують пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Котормуса Т.І.
Керуючись положеннями ст. 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Котормуса Т.І. від розгляду адміністративної справи № 446/2431/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя У.І.Костюк