Єдиний унікальний номер судової справи 462/7635/24
Номер провадження 1-кп/462/199/25
про звільнення від кримінальної відповідальності
(у зв'язку з примиренням винного з потерпілим)
25 лютого 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141390000726 від 22.07.2024 року відносно:
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
ОСОБА_7 справи в суді.
01.10.2024 року (вх. № 22219) з Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141390000726 від 22.07.2024 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання обвинуваченим копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, цифровий носій (а.с. 1, 2-5, 6-7, 8, 9).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 (а.с. 10).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.10.2024 року справу призначено до підготовчого судового розгляду (а.с. 11).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.10.2024 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 20).
Протокольною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.02.2025 року усне клопотання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 про вступ в справу у якості потерпілого ОСОБА_5 , у зв'язку зі смертю потерпілого, яка не стала наслідком дорожньо-транспортної пригоди, задоволено (а.с. 41-42).
ІІ. Суть клопотання, що вирішується.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив усне клопотання, яке у тому числі подав письмово 21.11.2024 року (вх. № 26153) про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження, на підставі ст. 46 КК України (а.с. 27-28).
Клопотання обґрунтоване, у тому числі тим, що 22.09.2024 року потерпілим ОСОБА_8 було складено письмову розписку, яка підтверджує, що останній отримав кошти від обвинуваченого ОСОБА_4 у сумі 230 000 грн. 00 коп., в якості відшкодування шкоди, що була завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 21.07.2024 року приблизно о 22 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Любінській у напрямку до вул. Окружної, неподалік перехрестя вул. Любінська-Зоряна (а.с. 29). У письмовій розписці зазначено, що потерпілий жодних претензій щодо завданої шкоди до ОСОБА_4 не має. Таким чином, підтверджується повне примирення обвинуваченого із потерпілим.
ІІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 , який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив щодо розгляду справи у відсутність його захисника та підтримав подане клопотання, просив задовольнити таке у повному обсязі.
Представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні підтвердив факт примирення ОСОБА_8 із обвинуваченим та відшкодування завданої ним шкоди, не заперечив щодо звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Окрім цього, суд приймає до уваги, що 12.12.2024 року у судовому засіданні представник потерпілого надав копію свідоцтва про смерть потерпілого ОСОБА_8 (серії НОМЕР_1 , актовий запис № 6227 від 23.10.2024 року), із якої вбачається, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 33). Довідкою № 1918 від 23.10.2024 року стверджується, що причиною смерті ОСОБА_8 стало хронічне обструктивне захворювання легень (а.с. 34).
Також суд враховує правову позицію представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , що була висловлена у судовому засіданні 06.02.2025 року, у якому заявлено усне клопотання про залучення потерпілого. Клопотання обґрунтоване тим, що незважаючи на те, що смерть потерпілого настала через хворобу, це не виключає участі спадкоємця у справі, якщо має місце інтерес, пов'язаний з вирішенням питання щодо відшкодування шкоди або участі в інших процесуальних діях, відтак просить суд залучити до справи сина потерпілого ОСОБА_5 .
Так, залучений у справу потерпілий ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку із примиренням, зазначив, що претензій до ОСОБА_4 не має.
Суд, розглянувши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи, вважає за можливе кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
IV. Встановлені судом обставини.
ОСОБА_4 , 21.07.2024 року близько 22 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «Seat» моделі «Toledo», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись ним, по вул. Любінській у напрямку до вул. Окружної, неподалік перехрестя вул. Любінська - Зоряна у м. Львові, всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху грубо порушив вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями, а саме: Р 1 п. 1.5; Р 2 п. 2.3 б), д); п. 18.1 чинних правил дорожнього руху.
Вказані порушення виявились у тому, що ОСОБА_4 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не відреагував на пішохода ОСОБА_8 хоча мав об'єктивну можливість виявити те, що пішохід вийшов справа на ліво по нерегульованому пішохідному переході відносно руху керованого ОСОБА_4 автомобіля, не зменшив швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу для того, щоб надати перевагу пішоходу в русі, в свою чергу продовжив рух та вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_8 .
Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження: закритий багатофрагментарний перелом крила тіла лівої клубової кістки з переходом на вертлюгову западину зі зміщенням кісткових фрагментів, уламковий перелом верхньої гілки лобкової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, лінійний перелом сідничної кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, закритий багатофрагментарний перелом лівої плечової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, закритий перелом дистального матаепіфізу правої променевої кістки зі зміщенням кісткових фрагментів та відривом шиловидного відростка правої ліктьової кістки, перелом верхньої стінки орбіти, гематома надбрівної та зовнішньо-орбітальної ділянки зліва, забійна рана бровної ділянки зліва, які, відносяться до середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я.
4.1 Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому, середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Учасники кримінального провадження фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті не оспорювали.
V. Застосоване судом законодавство при розгляді клопотання.
Глава 24 параграфу 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Так, за змістом ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст. 46 КК України передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим є: вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину.
Підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею є два складових елементи, взятих у своїй єдності, а саме: примирення особи, яка вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин з потерпілим; відшкодування зазначеною особою завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди.
Для закриття справи на підставі згаданої статті необхідна уся сукупність наведених в законі умов, відсутність хоча б одного із цих складових елементів виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» при наявності передбачених ст. 46 КК України підстав, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Під примиренням як однією з умов звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України слід розуміти примирення як кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 439/397/17 звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. З огляду на ці принципи, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 46 КК України.
Право на примирення у ст. 46 КК України це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Використання права на примирення іншими особами (в тому числі визнаними потерпілими від кримінального правопорушення у кримінально-процесуальному сенсі) є неможливим, оскільки таке право тісно пов'язане з особою, яка безпосередньо постраждала внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками.
Однак, судом досліджена письмова розписка потерпілого ОСОБА_8 від 22.09.2024 року про відсутність претензій до обвинуваченого, із змісту якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю відшкодував завдану шкоду, а у якості відшкодування шкоди, завданої особисто ОСОБА_8 у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.07.2024 року близько 22 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Любінська-Зоряна, ОСОБА_8 отримав кошти в сумі 230 000 грн. 00 коп. Також, вказано, що на момент складання розписки та у майбутньому жодних претензій до ОСОБА_4 щодо завданої шкоди у наслідок дорожньо-транспортної пригоди не має (а.с. 29-30).
VI. Мотиви суду.
Суд приймає до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке не є корупційним та не пов'язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, повністю визнає свою вину у вчинені кримінального правопорушення, щиро розкаявся, примирився з потерпілим (який у письмовій розписці від 22.09.2024 року вказав на те, що претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має (та у майбутньому мати не буде), шкода повністю відшкодована).
Також обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, про що повідомив у судовому засіданні.
Так, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вчинив діяння, яке у силу вимог ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, має постійне місце проживання, раніше несудимий (а.с. 54), на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с. 52, 53), окрім цього має позитивні характеристики з місця роботи (а.с. 55-56, 57), у яких зазначається, що ОСОБА_4 досвідчений, відповідальний і висококваліфікований інженер-енергетик, відзначається пунктуальністю, дисциплінованістю, ініціативністю та здатністю працювати у команді. Вказано, що обвинувачений постійно підвищує кваліфікацію та бере активну участь у розвитку компаній, де працює. Користується повагою в колективі, має високі морально-етичні якості, відтак у ОСОБА_4 є достатні соціальні зв'язки, до того ж у судовому засіданні критично оцінив свої дії, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував потерпілому збитки та примирився з ним.
VІI. Висновки суду.
Таким чином суд дійшов висновку, що наявні усі обов'язкові підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, судом не встановлено.
Окремо суд враховує, що причиною смерті потерпілого ОСОБА_8 стало хронічне обструктивне захворювання легень, що підтверджується довідкою про причину смерті № 1918 від 23.10.2024 року, так, смерть останнього не є наслідком дорожньо-транспортної пригоди у результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
До моменту своєї смерті потерпілий ОСОБА_8 примирився з обвинуваченим, що підтверджується письмовою розпискою останнього, яка міститься у матеріалах справи, у якій зазначено, що потерпілий отримав компенсацію за завдану шкоду та не заявляє претензій до обвинуваченого, відтак обставини, за яких потерпілий примирився з обвинуваченим до своєї смерті, є суттєвими.
Так, суд дійшов висновку, що у даному випадку звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України є можливим, оскільки на момент смерті потерпілий примирився з обвинуваченим та його намір не пред'являти вимог до винного був чітко письмово виражений.
Таким чином клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням обвинуваченого ОСОБА_4 з потерпілим ОСОБА_8 та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню, тому суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, а кримінальне провадження відносно нього - закрити.
VIІI. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали.
8.1 Щодо процесуальних витрат.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення:
-судової інженерно-транспортної експертизи (транспортно-трасологічні дослідження) № СЕ-19/114-24/17077-ІТ від 20.08.2024 року складають 5 679 грн. 60 коп. (а.с. 58);
-судової інженерно-транспортної експертизи (дослідження технічного стану транспортних засобів) № СЕ-19/114-24/17064-ІТ від 19.08.2024 року складають 3 786 грн. 40 коп. (а.с. 59);
-судової інженерно-транспортної експертизи (дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод) № СЕ-19/114-24/19584-ІТ від 29.08.2024 року складають 3 786 грн. 40 коп. (а.с. 60).
Загальна сума процесуальних витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складає 13 252 грн. 40 коп.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20) від 17.06.2020 року зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження.
Згідно висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові № 203/241/17 від 12.09.2022 року, який суд вважає за можливе врахувати при ухваленні рішення, зазначено, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Так, на підставі наведеного, судові витрати у сумі 13 252 грн. 40 коп. за проведення у кримінальному провадженні зазначених експертиз слід віднести на користь держави.
8.2 Щодо арешту майна.
Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/5990/24 від 24.07.2024 року (а.с. 62-63) було накладено арешт на речові докази, а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 46 КК України, ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України - у зв'язку із примиренням із потерпілим.
Кримінальне провадження № 12024141390000726 від 22.07.2024 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Судові витрати у сумі - 13 252 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 40 коп. за проведення експертиз: № СЕ-19/114-24/17077-ІТ від 20.08.2024 року, № СЕ-19/114-24/17064-ІТ від 19.08.2024 року, № СЕ-19/114-24/19584-ІТ від 29.08.2024 року - віднести на користь держави.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/5990/24 від 24.07.2024 року, а саме на:
-автомобіль марки «Seat Toledo», державний номерний знак НОМЕР_2 , у цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який належить ОСОБА_10 .
Речові докази у кримінальному провадженні:
-автомобіль марки «Seat Toledo», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 61) - повернути законному власнику.
Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1