Справа № 442/865/25
Провадження № 1-кп/442/153/2025
26 лютого 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142190000016 від 28.02.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Краснодон Луганської області, українеця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на дочірньому підприємстві «Бетон центр» ТОВ «Укр інновації» на посаді водія автотранспортних засобів, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у квартирі АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який адвокатом, нотаріусом, депутатом не є,,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , порушуючи вимоги ст.ст. 103, 167 «Земельного кодексу України», ст. 6 «Лісового кодексу України», ст.ст. 40, 51, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 4, 13, 16 Закону України «Про управління відходами», ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», ст.2 Закону України « Про державний контроль за використання та охороною земель», в період з 08 по 10 березня 2024 року, діючи умисно, переслідуючи єдиний умисел, за допомогою автомобіля марки «Foton» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у його фактичному користуванні, без відома власника транспортного засобу, здійснив самовільне несанкціоноване (без відповідного дозволу) скидання бетонної суміші, на земельну ділянку з кадастровим номером 4621284900:02:000:0057, призначену для ведення лісового господарства і пов?язаних з ними послуг, зокрема, за географічними кордонатами 49.2875156,23.5139773,яка перебуває у власності Львівської обласної державної адміністрації та знаходиться за адміністративними межами міста Трускавця на території Трускавецької територіальної громади Дрогобицького району Львівської області, внаслідок чого спричинив псування земельної ділянки загальною площею 788 м.кв. забруднюючими речовинами, а саме: рухомим формами цинку, кадмію, свинцю, заліза, показники яких перевищили гранично допустимі концентрації, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у грунтах, а також переліку таких речовин» від 15.12.2021 №1325, а також створило небезпеку для довкілля та спричинило шкоду державі у розмірі 18476 гривень 63 копійки.
Таким чином, ОСОБА_3 псував землі речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 , порушуючи вимоги п. «ґ» ч. 2 ст. 61, 167 «Земельного кодексу України», ст. 89 «Водного кодексу України», ст.ст. 40, 51, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, ст.ст. 7, 21 Закону України «Про природно - заповідний фонд», ст.ст. 4, 13, 16 Закону України «Про управління відходами», ст.ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», 19 серпня 2024 року протягом дня, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за допомогою автомобіля марки «Foton» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні, без відома власника транспортного засобу, здійснив самовільне несанкціоноване (без відповідного дозволу) скидання бетонної суміші на земельну ділянку з кадастровим номером 4621286500:05:000:0005, призначену для ведення лісового господарства і пов?язаних з ним послуг, зокрема за географічними координатами 49.19209, 23.31434, яка перебуває у власності Львівської обласної державної адміністрації та знаходиться за адміністративними межами села Рибник на території Східницької територіальної громади Дрогобицького району Львівської області, внаслідок чого спричинив псування земель загальною площею 281 м.кв. забруднюючими речовинами, а саме: рухомими формами кадмію, кобальту, свинцю та відносно контрольної проби показники яких перевищують гранично допустимі концентрації, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин» від 15.12.2021 №1325, що спричинило екологічну шкоду, створило небезпеку для довкілля та спричинило шкоду державі у розмірі 10 974 гривні 71 копійку.
Таким чином, ОСОБА_3 , псував землі речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за вищезазначені кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
Частина 1 статті 239 КК України - забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.
Позиція сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що затверджений начальником Трускавецького відділу Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 .
З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений псував землі речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.239 КК України.
Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
В судових дебатах прокурор просить суд взяти до уваги обставини, що пом'якшують винуватість обвинуваченого, а саме: те що він щиросердно розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно, в повному обсязі відшкодував заподіяну його діями шкоду. Разом з тим, вказав й на обтяжуючу обставину, а саме - повторність в діях обвинуваченого. Просить суд, взяти до уваги вищевикладене, а також ту обставину, що обвинувачений заявив про наявність у нього грошових коштів, а тому пропонує обрати ОСОБА_3 міру покарання в межах санкції, передбаченої частиною статтею 239 КК України у виді штрафу в сумі 17000 грн. Такий вид покарання буде наповнювати державний бюджет, що у даний час є важливим та, на думку прокурора, є достатнім і буде сприяти виправленню обвинуваченого.
Позиція потерпілого.
Потерпілий подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності. При обрання міри покарання покладається на думку суду.
Позиція сторони захисту.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав в повному обсязі. Пояснив, що 8 - 9 березня 2024 хотів вивезти відходи від переробленої бетонної суміші на свою територію, тимчасово висипав на неналежну йому земельну ділянку і мав на меті потім їх забрати, але не встиг. Перевозив відходи самоскидом, який належить фірмі, іншим працівникам про це відомо не було, домовленість була, що він забере відходи додому, а не в ліс. Вдруге повторив свої дії 19 серпня 2024 року. Щиросердно розкаявся у вчиненому. Шкоду відшкодував в повному обсязі, просить суд застосувати до нього штраф, оскільки має власні накопичення, а отже і змогу його оплатити. Просить судово не карати.
Межі судового розгляду кримінального провадження.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи останнього.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.1 ст.239 КК України.
Висновки суду.
Таким чином суд вважає доведеним: факт вчинення ОСОБА_3 псування земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239 КК України.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування обвинуваченим завданих збитків.
Обставин, що обтяжує покарання, передбаченою ст.67 КК України, є вчинення злочину повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст.65 - 67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує суспільну небезпеку вчинених ним кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є нетяжкими (ч.1 ст.239 КК України) злочинами, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини їх вчинення, особу винуватого, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. А тому, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальну реабілітацію, запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, аналізуючи особу винуватого як в загально - соціальному плані, так і в плані її потенційної суспільної небезпеки, оцінки поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.239 КК України у виді штрафу, що є необхідним для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів у майбутньому.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 118 КПК України до процесуальних витрат у кримінальному провадженні віднесені, зокрема, витрати, пов'язані із залученням експертів.
За змістом статті 15 Закону України «Про судову експертизу», частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно з Актом №2 здачі - приймання висновку експерта №4997-Е вартість проведеної експертизи становить 34077,60 грн.
Згідно з Актом №2 здачі - приймання висновку експерта №5001-Е вартість проведеної експертизи становить 35970,80 грн.
За таких обставин суд, ухвалюючи вирок у кримінальному провадженні, вирішує стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення вищевказаної експертизи.
На стадії досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався та підстав для його обрання на даній стадії суд не вбачає.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 368 - 371, 373, 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.239 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судові витрати на залучення експерта згідно з Актом №2 здачі - приймання висновку експерта №4997-Е вартість проведеної експертизи становить 34077,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судові витрати на залучення експерта згідно з Актом №2 здачі - приймання висновку експерта №5001-Е вартість проведеної експертизи становить 35970,80 грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2024 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2024 - скасувати
Речові докази:
-бетонну суміш, яку упаковано у спеціальний пакет №ВУМ 2012076 та у спеціальний пакет №ВУМ 2012079, - знищити;
-бетонну суміш, яку упаковано у спеціальний пакет №PSP 2207509, PSP 2207515, PSP 2207510, PSP 2207507, а також залишки бетонної суміші, яку упаковано у спеціальний пакет №PSP 2207501,- знищити;
-бетонно-щебеневу суміш, яку упаковано у спеціальний пакет №SUD 3011025 та у спеціальний пакет №PSP 2207514, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1