Справа № 461/1470/25
Провадження № 1-кс/461/1260/25
26.02.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Львівської обласної прокуратури,
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури з приводу невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій просить зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Львівської обласної прокуратури внести відповідні відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_4 посилається на те, що 12.02.2025 року за вих. №12/02/2025-6-10 ним, як головою громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА», засобами електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з адреси офіційної електронної пошти згаданої організації на адресу офіційної електронної пошти Львівської обласної прокуратури подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_4 вказує, що станом на день звернення із даною скаргою до слідчого судді ця заява належним чином не розглянута, відомості до ЄРДР не внесені, заявника про результати розгляду не повідомлено.
Таким чином, скаржник вважає, що, в порушення вимог КПК України, заява належним чином не розглянута та має місце безпідставне невнесення відомостей до ЄРДР.
Вищенаведені обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що посадові особи Львівської обласної прокуратури такою бездіяльністю порушують права заявника.
Згідно скарги, ОСОБА_4 просить слідчого суддю провести розгляд справи за його відсутності.
Представник Львівської обласної прокуратури у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги з мотивів її безпідставності. Обґрунтовуючи зазначену позицію, представник прокуратури зазначив, що ОСОБА_4 неодноразово звертався з аналогічними заявами до органів прокуратури та різних органів досудового розслідування. На даний час обставини про які йдеться у заяві від 12.02.2025 розслідуються у кримінальному провадженні №42024140000000271 від 13.11.2024, досудове розслідування у якому доручено Солом'янському управлінню поліції ГУНП у м. Києві, а тому відповідна заява була скерована Львівською обласною прокуратурою для розгляду до Київської міської прокуратури. Також, прокурор звернув увагу на те, що заявник звертається до правоохоронних органів та органів прокуратури від імені різних громадських організацій, але його повноваження належним чином не підтверджено.
Відповідно до положень ч.ч. 2,3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
З урахуванням наведених положень та відповідного клопотання скаржника, перешкод для розгляду скарги, внаслідок неявки учасників провадження не встановлено.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи прокурора, приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче мотивів.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Одним з напрямів ефективного функціонування державної влади в Україні є забезпечення законності діяльності органів досудового розслідування, які виходячи з принципу верховенства права, зобов'язані керуватись законом при здійсненні своїх повноважень. Саме тому об'єктивно необхідним є створення надійного і ефективного механізму судового контролю за діяльністю органів досудового розслідування, оскільки саме судовий контроль справедливо вважається найбільш дієвим інструментом забезпечення прав і свобод громадян.
У теоретичному аспекті «судовий контроль» покликаний: забезпечити законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод громадян під час досудового розслідування шляхом ухвалення рішень про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права громадян та розгляду скарг на дії (бездіяльність) та рішення слідчого чи прокурора.
Кримінальним процесуальним законом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні віднесено до повноважень слідчого судді, який є суддею суду першої інстанції, а у випадку, передбаченому статтею 247 КПК України, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Як наведено вище, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У свою чергу, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
До повноважень слідчого судді статтею 303 КПК України віднесено розгляд скарг на окремі рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора.
Встановлено, що 12.02.2025 року за вих. №12/02/2025-6-10 ОСОБА_4 , як головою громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА», засобами електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з адреси офіційної електронної пошти згаданої організації на адресу офіційної електронної пошти Львівської обласної прокуратури подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
14.02.2025 року листом заступника керівника Львівської обласної прокуратури зазначена заява була скерована для розгляду до Київської міської прокуратури.
Наводячи свою позицію щодо заперечення проти задоволення скарги, представник прокуратури вказує, що на даний час обставини про які йдеться у заяві від 12.02.2025 розслідуються у кримінальному провадженні №42024140000000271 від 13.11.2024, досудове розслідування у якому доручено Солом'янському управлінню поліції ГУНП у м. Києві, а тому відповідна заява була скерована Львівською обласною прокуратурою для розгляду до Київської міської прокуратури.
Разом з тим, належного обґрунтування щодо того, чому заява скерована для розгляду до міської прокуратури, в той час як досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000271 від 13.11.2024 доручено Солом'янському управлінню поліції ГУНП у м. Києві, прокурором не наведено.
Відтак, такі доводи слідчим суддею відхиляються.
Крім того, необґрунтованими є посилання представника суб'єкта оскарження на кількість звернень ОСОБА_4 до органів прокуратури та правоохоронних органів, адже чинне процесуальне законодавство не обмежує заявника можливістю подати певну кількість заяв.
Більше того, надаючи слідчому судді на обґрунтування своєї позиції повідомлення відповідного підрозділу Служби безпеки України, щодо подачі звернень ГО «НОН-СТОП» невстановленими особами, прокурор не надав жодних змістовних пояснень з приводу того, чому на даний момент Львівською обласною прокуратурою не здійснено дієвих заходів в межах своєї компетенції та повноважень щодо перевірки обставин наведених у такому повідомленні. Зокрема, з пояснень прокурора встановлено, що уповноважені особи Львівської обласної прокуратури, незважаючи на наявність офіційного повідомлення органу СБУ щодо використання громадської організації для реалізації інтересів невстановлених осіб, до цього часу навіть не розглядали питання перевірки цих обставин в межах процедури досудового розслідування, задля чого необхідно внести відповідні відомості до ЄРДР.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З аналізу зазначених норм випливає, що законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, прийняти і зареєструвати їх, у разі якщо ці заяви чи повідомлення відповідають тим критеріям, які встановлені для них КПК України.
В ході розгляду скарги, не здобуто належних доказів на підтвердження того, що відомості за заявою скаржника внесені до ЄРДР або така заява була розглянута з дотриманням положень визначених ст.214 КПК України.
Суд відхиляє наведені у цій справі доводи прокурора щодо використання Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, адже в ході розгляду скарги не встановлено, що суб'єктом оскарження в повній мірі дотримано відповідних її положень з огляду на відсутність переконливих даних про абсолютну тотожність заяв про вчинення кримінального правопорушення на які посилається прокурор, у тому числі з огляду не абсолютної ідентичності найменування юридичної особи заявника. Крім того, наведена Інструкція не може підміняти собою Кримінальний процесуальний кодекс.
Отже, наведене свідчить про те, що заява скаржника про вчинення кримінального правопорушення з дотриманням положень ст. 214 КПК України розглянута не була, а відомості до ЄРДР не внесені.
Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги те, що заява про вчинення кримінального правопорушення (злочину) не розглянута належним чином, з дотриманням вищенаведених положень КПК України, доводи скаржника в цій частині в ході судового розгляду суб'єктом оскарження спростовані не були, в ході розгляду скарги не здобуто даних про внесення відомостей до ЄРДР, приходжу до висновку, що уповноваженими особами Львівської обласної прокуратури не було вжито належних заходів щодо дотримання вимог, передбачених ст. 214 КПК України.
До повноважень слідчого судді статтею 303 КПК України віднесено розгляд скарг на окремі рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора. Наведений у статті 303 КПК України перелік таких рішень, дій чи бездіяльності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Водночас, як наведено вище, згідно ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, з дослідженої в ході розгляду справи скарги вбачається, що ОСОБА_4 у її прохальній частині, серед іншого, просить «зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Львівської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР…».
З цього приводу слід відзначити наступне.
Відповідно до положень чинного законодавства, зокрема ч.ч.1-3 ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Досудове слідство здійснюють:
1) слідчі підрозділи:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
г) органів Державного бюро розслідувань;
2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;
3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
в) органів Бюро економічної безпеки України;
г) органів Державного бюро розслідувань;
ґ) Національного антикорупційного бюро України
У свою чергу, функції прокурора здійснюються прокурорами відповідних прокуратур. Також, повноваження органу досудового розслідування визначені ст. 40 КПК України, а повноваження прокурора встановлені ст. 36 цього ж кодексу.
Аналіз вищезазначених нормативних актів свідчить про те, що прокурори не відносяться до категорії - орган досудового розслідування, а мають окремий процесуальний статус та є процесуально незалежними особами.
Таким чином, скарга у частині визначення суб'єкта уповноваженого на внесення відомостей до ЄРДР, як «органу досудового розслідування» є безпідставною.
Відповідно до положень статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги зазначені доводи та мотиви, приходжу до висновку, що скарга підлягає до задоволення та слід зобов'язати уповноважену на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення особу Львівської обласної прокуратури вчинити певну дію, а саме розглянути, з дотриманням положень ст.214 КПК України, заяву голови громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2025 року за вих. №12/02/2025-6-10 та повідомити заявника про результати розгляду у строки та спосіб визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст.ст.303, 304,306,307 КПК України,
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважену на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення особу Львівської обласної прокуратури розглянути, з дотриманням положень ст.214 КПК України, заяву голови громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2025 року за вих. №12/02/2025-6-10 та повідомити заявника про результати розгляду у строки та спосіб визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1