Справа №760/4604/25 1-кс/760/3201/25
26 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025102090000030 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України,
встановив:
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора про накладення арешту на майно, мотивовано тим, що Солом'янською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42025102090000030 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, до Солом'янської окружної прокуратури м. Києва надійшло звернення ОСОБА_4 щодо можливого шахрайського заволодіння в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах невстановленими особами, спадкового майна померлої подруги ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі об'єктом нерухомості, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності померлій та її померлій матері ОСОБА_6 (заява № 2644-25 від 06.02.2025).
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №3379 від 20.02.2024 зареєстрований Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ).
За фактом смерті ОСОБА_5 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000429 від 12.02.2024, за фактом смерті.
Згідно протоколу огляду місця події від 11.02.2024 вилучено: документи померлої, паспорт громадянина України, закордонний паспорт, ювелірні прикраси, мобільний телефон, ноутбук, ключі від кварти - все поміщено до спецпакету у кримінальному провадженні № 12024100090000429 від 12.02.2024, а квартира опечатана.
В подальшому, за зверненням ОСОБА_4 , яка вказала що працювала разом з ОСОБА_5 та у зв'язку з цим, що у останньої відсутні родичі та близькі особи, вважає своїм обов'язком здійснити поховання ОСОБА_4 .
Разом з цим, ОСОБА_4 звернувся до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для реєстрації смерті ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про смерть померлої серія НОМЕР_1 .
Також, ОСОБА_4 за рахунок АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», в якій працювала ОСОБА_5 , здійснила поховання останньої, тобто на час поховання ОСОБА_5 , її родичів та членів сім'ї не встановлено.
Водночас, 06.02.2025 ОСОБА_4 звернулася до Солом'янської окружної прокуратури з заявою щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме шахрайського заволодіння квартирою, яка розташована, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки її стало відомо, що до вказаної квартири намагається заселитися чоловік померлої, якого в неї не було.
В ході проведення допиту, ОСОБА_4 підтвердила факт відсутності будь-яких родичів та членів сім'ї померлої ОСОБА_5 та вказала, що знайома з нею з кінця 1995 року, постійно спілкувалися та проживали неподалік, про її чоловіка перший раз дізналася від ОСОБА_7 (сусідки та подруги померлої), до якої звернувся представник нібито «чоловіка» померлої - ОСОБА_8 з метою отримання ключів від квартири АДРЕСА_2 . Враховуючи, що ніхто не бачив чоловіка ОСОБА_5 , яка постійно проживала вказаній квартирі з матою, дідусем та бабусею, ОСОБА_9 вирішила написати заяву щодо вчинення злочину.
Після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , П'ятою державною нотаріальною конторою 07.08.2024 заведено спадкову справу № 413/2024.
В подальшому, державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 18.12.2024 проведено реєстраційні дії та оформлено право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 на ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та 2/3 квартири АДРЕСА_2 на ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, по об'єкту нерухомості (реєстраційний номер 3073052280000) квартира за адресою: АДРЕСА_1 право власності зареєстровано 30.01.2025 за ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 .
Встановлено, що 19 лютого 2025 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 , посвідчено договір купівлі-продажу №448, згідно якого Продавець - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,продав та передав у власність об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, яка розташована, за адресою: АДРЕСА_1 . Покупцеві - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Однак, згідно допиту ОСОБА_4 за місцем проживання померлої, ОСОБА_5 проживала одна, їй невідомий ОСОБА_11 та невідома інформація щодо одруження чи розлучення ОСОБА_5 .
Крім того, згідно наданої інформації АК «Національна суспільна телерадіокомпанія України», де до своєї смерті працювала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме копії документів, що містяться у особовій справі ОСОБА_5 , з 1993 року по 12.02.2024 жодної інформації про одруження/розлучення чи проживання померлої з ОСОБА_11 не виявлено.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Проте, наявні особи, які стверджують що перебувають з померлою у родинних відносинах.
Враховуючи, що відсутня інформації щодо перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в шлюбі, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Об'єкт нерухомості - квартира, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 70,4 метрів квадратних, житлової площі 42,4 метрів квадратних за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025102090000030 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про що винесена вмотивована постанова.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 70,4 метрів квадратних, житлової площі 42,4 метрів квадратних за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі договору купівлі-продажу №448 від 19.02.2025.
З метою попередження можливого неправомірного заволодіння та подальшого відчуження об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належатиме територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, або законним спадкоємцям померлої ОСОБА_14 , виникла необхідність, у накладенні арешту на вище вказане майно.
Вважає, що квартира за вищевказаною адресою відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження на дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України, дійшов такого висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є предметом вчинення кримінального правопорушення та визнано речовим доказом, згідно постанови від 11.02.2025.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є речовим доказом.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з клопотанням прокурора про необхідність накладення арешту на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 70,4 метрів квадратних, житловою площею 42,4 метрів квадратних, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №3073052280000), яка на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42025102090000030 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 70,4 метрів квадратних, житловою площею 42,4 метрів квадратних, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 3073052280000, яка на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою збереження речових доказів.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні № 42025102090000030 від 07.02.2025.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_15