Справа № 760/3460/17
26 лютого 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016100090015429 від 28 грудня 2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Поливка, Ямпільського району, Сумської області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
Водій ОСОБА_5 24.12.2016 приблизно о 00:40 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у середній смузі руху, на підйом зі швидкістю приблизно 50 км./год., у темну пору доби, асфальтобетонного, вологого, чистого покриття проїзної частини проспекту Валерія Лобановського, зі сторони вулиці Кіровоградської, в напрямку вулиці Андрія Головка в місті Києві, яка освітлювалась міським електроосвітленням. Дана проїзна частина має по три смуги руху в попутному та зворотному напрямках, позначені дорожньою розміткою білого кольору 1.1, 1.3, 1.5 ПДР України. Рухаючись неподалік будинку № 83 по проспекту Валерія Лобановського в місті Києві, водій ОСОБА_5 , при перелаштуванні керованого ним транспортного засобу «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 у крайню ліву смугу руху попутного напрямку, будучи неуважним, неправильно відреагував на зміну дорожньої обстановки та її змін, не приділив належної уваги до автомобілів, які рухались у зустрічному напрямку, перетнув дорожню розмітку 1.3 ПДР України, здійснивши виїзд у смугу зустрічного руху де відбулось зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110247», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався у зворотному напрямку.
Внаслідок виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ Таврія», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 та його пасажир ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Так, потерпілий ОСОБА_6 отримав відкриту травму правого колінного суглобу, що за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Порушення водієм автомобіля марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимог пунктів: 1.5; 2.3 «б», «д»; 2.9 а); 18.4 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому правопорушенні визнав, щиро розкаявся у вчиненому, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та зобов'язався в подальшому бути уважнішим. Просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Захисник в судовому засіданні вказав, що строк притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 сплив, а тому провадження підлягає закриттю на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам пред'явленого обвинувачення.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає надані докази належними і допустимими, а вину ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведеною.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Також, суд враховує те, що керований обвинуваченим ОСОБА_5 автомобіль був у технічно справному стані, під час судового розгляду обвинувачений беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся. Суд врахував характер й обсяг допущених обвинуваченим порушень ПДР, його ставлення до вчиненого злочину. З поведінки та ставлення обвинуваченого вбачається розуміння останнім суті скоєного правопорушення та його наслідків для самого обвинуваченого та потерпілої особи. Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності за порушення правил ПДР не притягувався.
Виходячи із зазначеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе за умови призначення йому покарання у виді штрафу.
Призначаючи основне покарання обвинуваченому, суд не може не призначити додаткове покарання, оскільки санкція ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України є імперативною та не передбачає дискреційних повноважень суду щодо можливості застосування чи не застосування додаткового покарання. Положення ст. 69 Кримінального кодексу України також не можуть бути застосовані, оскільки наявна лише одна обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кримінального кодексу України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років.
Разом з тим, суд не може також застосувати положення ст. 49 Кримінального кодексу України та звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки дані строки зупинялися відповідними ухвалами суду.
Так, 01 серпня 2017 р. кримінальне провадження було зупинено в зв'язку з ухиленням обвинуваченого ОСОБА_5 від суду та оголошенням його у розшук. Відновлене провадження було 19 березня 2024 р.
Крім того, 2 жовтня 2024 р. кримінальне провадження вдруге було зупинено в зв'язку з ухиленням обвинуваченого ОСОБА_5 від суду та оголошенням його у розшук. Відновлене провадження було 24 січня 2025 р.
Таким чином, строки давності наразі не закінчилися і обвинувачений ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів слід покласти на обвинуваченого.
Доля речових доказів визначається ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, виходячи із зазначеного, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Речові докази: автомобілі «ЗАЗ 110247» днз. НОМЕР_2 та «Опель Вектра» днз. НОМЕР_1 - повернути власникам.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів - 1320,60 грн.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1