Єдиний унікальний номер справи 333/6431/24
Номер провадження 2-о/333/18/25
іменем України
про залишення заяви без розгляду
26 лютого 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання заявника представника заявника - адвоката представника заінтересованої особи - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклуванняСтоматова Е.Г. ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування (вул. Чумаченка, буд. 32, м. Запоріжжя, 69104), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини батьком,
23 липня 2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_2 в якій просить суд: встановити факт самостійного виховання та утримання батьком, ОСОБА_2 неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що 08 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_6 . Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2011 року в справі N?2-1718/11, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, а також стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 700, 00 грн. на місяць. ОСОБА_7 після народження був зареєстрований за адресою реєстрації матері - АДРЕСА_4 , за цією ж адресою він проживав разом з ними до розірвання шлюбу. В 2001 році ОСОБА_5 виїхала за межі України з метою працевлаштування (Китай, Туреччина, згодом Йорданія, на даний момент - Канада. У зв?язку з чим ОСОБА_8 переїхав жити до заявника за адресою його реєстрації та проживання - АДРЕСА_5 , де вони мешкають разом з ним і на момент звернення до суду з відповідною заявою. В довідці про міру участі батьків у вихованні ОСОБА_9 , 2009 р.н., учня 8-А класу Запорізької гімназії № 103 від 23.05.2024 року № 01-22/136, зазначено, що «батько ОСОБА_2 , приділяє належну увагу вихованню сина, відвідує гімназію, присутній на батьківських зборах, знаходиться на постійному зв?язку з класним керівником. Мати ОСОБА_10 з класним керівником зв?язок не підтримує, справами сина не цікавиться». Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого також зазначено, батько ОСОБА_11 приділяє увагу сина, разом відвідують лікаря, виконує всі призначення лікаря в повному обсязі. Заявник є діючим капеланом «Підрозділ капеланів» і виконую завдання з прийому та супроводженню гуманітарної допомоги з-за кордону, що підтверджується довідкою № 69 від 30.05.2024 року. Окрім цього він додатково працює неофіційно, загальний рівень доходу близько - 20 000 грн., що вистачає для утримання та належного виховання сина з урахуванням його стану здоров?я, інтересів та потреб. Актом обстеження умов проживання від 30.04.2023 року, який готувався до заяви рік тому для визначення місця проживання дитини з батьком, зазначено, що у ОСОБА_12 є окрема кімната, оснащена всім необхідним для навчання та занять в гуртках за інтересами. Умови проживання - добрі. Встановлення факту, що ОСОБА_2 , як батько самостійно виховує та утримує сина, необхідно для захисту прав та інтересів дитини, його прав та інтересів як батька, який займається вихованням та утриманням дитини, а також, у майбутньому для подальшого оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, переміщення дитини, а також зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання дитини. ОСОБА_2 взятий на облік 15.07.2003 року ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов?язаний. Встановлення факту самостійного виховання та утримання сина окрім вищезазначених обставин, дає мені право на відстрочку на підставі ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
У судовому засіданні головуючим суддею було поставлено на обговорення питання про залишення заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що вбачається спір про право.
Заявник та його представник не заперечували, щодо залишення заяви без розгляду.
Представник представника заінтересованої особи - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування Савенко А.О. не заперечувала, щодо залишення заяви без розгляду.
У судове засідання заінтересовані особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи, причини не явки суду не відомі.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є заява про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Заявлені вимоги, пов'язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ОСОБА_2 певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує та утримує дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку, передбачений у статті 315 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року
у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок,
що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).
Частиною шостою статті 294 ЦПК України передбачено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Встановлено, що 15 липня 2003 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 взятий на облік, як військовозобов'язаний.
Таким чином, ОСОБА_2 на момент звернення до суду із вказаною заявою є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу під час мобілізації на особливий період, тому, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник мав на меті встановлення факту самостійного виховання та утримання ним дитини для звільнення його з військової служби, відтак, наявний спір про право, який належить вирішувати в порядку позовного провадження, тому заяву ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду.
Правильність висновку про розгляд даної категорії справ у позовному провадженні підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі №201/5972/22, провадження №14-132цс23.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.257, 260, 293, 294, 315, 353, 354 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини батьком - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду в порядкуст.355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 26 лютого 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов