Справа № 3/714/96/25
ЄУН: 714/131/25
"25" лютого 2025 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
мешканця
АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 грудня 2024 року, ОСОБА_1 , того дня близько о 20 год. 50 хв. разом із ОСОБА_2 був слідуючи в напрямку прикордонного знаку № 893, що біля с. Цвяхівка Чернівецького району Чернівецької області, що на відстані 5000 метрів лінії державного кордону України з Румунією, на неодноразові вимоги працівників прикордонної служби стояти на місці, не виконав законних розпоряджень останніх, та здійснив спробу втечі від прикордонного наряду, проте був затриманий.
Такі дії ОСОБА_3 отримали правову кваліфікацію за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 будучі повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, втім, від його захисника адвоката Козачук С.А. до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі посилаючись на те, що він на транспортному засобі разом із сином та родичами їхали до бабусі ОСОБА_4 , яка проживає в с. Могилівка Чернівецького району Чернівецької області на святкування Різдва. По дорозі при в'їзді в м. Герца їх було зупинено на блокпості. Під час перевірки документів працівниками прикордонної служби спробували виривати рук ОСОБА_1 його військовий квиток, далі забрали у дружини її мобільний телефон яким вона знімала зазначені події, а вже згодом кинули його на землю та забрали документи. Дії прикордонників вважає неправомірними. Обставини зазначені в протоколі не відповідають дійсності, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому просив суд про закриття провадження у справі на підстав п.1 ст.247 КУпАП.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, в т.ч. чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Адміністративна відповідальність ст. 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Санкцією ч.2 ст. 185-10 КУпАП, передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння : відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №002775Е від 25 грудня 2024 року ОСОБА_1 ставитися у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185-10 КУпАП, а саме те, що він разом із ОСОБА_2 не виконали законних розпоряджень працівників прикордонної служби, та здійснили спробу втечі від прикордонного наряду, в результаті чого були затримані.
При цьому, зі змісту протоколу, в порушення вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, не можливо встановити чи рухався ОСОБА_1 як пішоход чи керував транспортним засобом у той момент, коли до нього були висунуті вимоги та які саме законні вимоги представників Державної прикордонної служби останній не виконав та в чому полягало законне розпорядження чи вимога представника Державної прикордонної служби.
У протоколі вказано, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10 Положення Про прикордонний режим.
Відповідно до п.10 Положення Про прикордонний режим громадяни України, іноземці та особи без громадянства на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані пред'являти відповідні документи.
Однак, даних про те, що працівники прикордонної служби висунули вимогу ОСОБА_1 пред'явити які-небудь документи та при яких обставинах це відбулось, у матеріалах справи немає, а тому зазначення в протоколі про порушення останнім п.10 Положення «Про прикордонний режим» є необґрунтованим.
Крім цього, слід зазначити, що згідно постанови Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10.02.2025 року було закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-10 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
З огляду на досліджені у справі докази, ураховуючи обставини за яких було виявлено та затримано останнього, то суд не вбачає вчинення ним дій щодо злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, вчинене групою осіб.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При наведених вище обставинах, за відсутності належних доказів того, що ОСОБА_1 у групі з іншими особами вчинив дії злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби, що у свою чергу виключає його вину, як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, то провадження по даній адміністративній справі відносно останнього підлягає закриттю, через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст. 185-10, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: