Ухвала від 25.02.2025 по справі 710/270/25

Справа №710/270/25

Номер провадження 2-з/710/2/25

УХВАЛА

про забезпечення позову

25.02.2025 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

До Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява про забезпечення позову в якій міститься прохання зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №244710 вчиненого 28.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 19756 грн, яке здійснюється державним виконавцем Шполянського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №67158561 на час розгляду в Шполянському районному суді Черкаської області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначено, що наявність виконавчого провадження №67158561 відкритого 1.10.2021 державним виконавцем та здійснення виконавчих дій в межах вказаного провадження призвело до арешту його рахунку, відкритого в Філії Черкаське ОУАТ «Ощадбанк». 25.02.2025 на вказаний рахунок надійдуть грошові кошти нараховані йому як пенсія за січень 2025 в сумі 3497,12 грн.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, істотно ускладнює ефективний захист та поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заяву про забезпечення позову потрібно задовольнити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову разом з позовною заявою.

Згідно із п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їхне вжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.».

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповдіно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Відповідно до Постанови державного виконавця Сірмана Віталія Анатолійовича від 15.10.2021 ВП 67158561 про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №244710 виданого 28.06.2021

Відповідно до Постанови державного виконавця Сірмана Віталія Анатолійовича від 15.10.2021 ВП 67158561про арешт майна боржника, накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови державного виконавця Сірмана Віталія Анатолійовича від 04.11.2021 ВП 67158561 про звернення стягнення арешт на заробітну плату, пенсію, стипендія та інші доходи боржника звернено стягнення на доходи боржника.

Отже не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення відновлення порушених прав позивача, оскільки під час виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється стягнення коштів, повернення яких, в разі задоволення позову може бути ускладнено.

Суд вважає, що в цьому випадку заявником обрано належний, відповідно до предмета спору, захід забезпечення позову.

Суд враховує також співмірність негативних наслідків які можуть настати в наслідок незабезпечення позову.

З урахуванням встановлених обставин, пересвідчившись, що між сторонами виник спір, враховуючи те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому суд вважає за необхідне клопотання заявнкиа про забезпечення позову задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову- задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №244710 вчиненого 28.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 19756 грн, яке здійснюється державним виконавцем Шполянського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №67158561

На підставі ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали направити учасникам справи для відома і державному виконавцю Шполянського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Сірману В.А. для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.С. Сивокінь

Попередній документ
125435513
Наступний документ
125435515
Інформація про рішення:
№ рішення: 125435514
№ справи: 710/270/25
Дата рішення: 25.02.2025
Дата публікації: 28.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шполянський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.02.2025)
Дата надходження: 24.02.2025
Розклад засідань:
26.03.2025 14:00 Шполянський районний суд Черкаської області