Справа № 712/14537/24
Провадження № 1-кс/712/790/25
21 лютого 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у вигляді заборони користування та розпорядження у кримінальному провадженні № 12024226200000385,
І. Суть порушеного питання, що вирішується
На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання адвоката ОСОБА_3 , в якому вона просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2024 у справі № 712/14537/24 у кримінальному провадженні № 12024226200000385 від 09.05.2024, на майно, власником якого є ОСОБА_4 , а саме із: мобільного телефону марки «Росо» модель «M4 Pro 5G» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з sim-картою мобільного оператора «Лайфселл» та номером: НОМЕР_3 , sim-картою мобільного оператора «Лайфселл» та номером: НОМЕР_4 .
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_3 зазначила, що на її думку, арешт вилученого в ході обшуку майна не відповідає встановленій законом меті арешту, зокрема, на момент винесення постанови про визнання речовим доказом були відсутні дані про те, чи містять вилучені предмети відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні та прокурором до клопотання про накладення арешту не надано протокол про огляд речових доказів.
Також заявник стверджує, що з моменту вилучення та накладення арешту на майно ОСОБА_4 пройшло більше двох місяців, органом досудового слідства за цей час не проводились ніякі слідчі дії, в тому числі експертизи з арештованим майном.
Вважає, що накладення арешту на майно ОСОБА_4 не є розумним та співмірним обмеженням права власності, а тому відсутня підстава в подальшому застосовувати арешт до мобільного телефону марки «Росо» та сім-карт мобільного оператора «Лайфсел».
ІІ. Позиції учасників справи
В судовому засіданні представниця заявника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Прокурор Черкаської окружної прокуратури до суду не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
ІІІ. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
Сектором дізнання Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024226200000385 від 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом того, що 24.04.2024 невстановлена особа, під приводом продажу вантажопідіймального обладнання, шляхом обману заволоділа грошовими коштами на суму 12 000 грн. У подальшому невідома особа після отримання грошових коштів відмовилась відправляти вказане обладнання, грошові кошти не повернула, чим спричинила потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.
Ухвалою слідчого судді від 12.12.2024 у справі № 712/14537/24 у даному кримінальному провадженні накладено арешт із забороною користування та розпорядження майном, а саме на мобільний телефон марки «Росо» модель «M4 Pro 5G» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з sim-картою мобільного оператора «Лайфселл» та номером: НОМЕР_3 , sim-картою мобільного оператора «Лайфселл» та номером: НОМЕР_4 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 12.12.2024 у справі № 712/14537/24, представник заявника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26.12.2024 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2024 у справі № 712/14537/24 залишено без змін.
Ураховуючи мету і підставу арешту, а також доводи учасників провадження, слідчому судді відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України необхідно з'ясувати, чи відпала подальша потреба у подальшому застосуванні цього заходу або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо обґрунтованості накладення арешту
За змістом клопотання адвоката ОСОБА_3 , її доводи зводяться до того, що дане кримінальне провадження не є складним, з моменту вилучення та накладення арешту на майно ОСОБА_4 пройшло більше двох місяців. Дізнавач ОСОБА_5 , на думку представника заявника, за цей час міг прийняти кінцеве, обґрунтоване, процесуальне рішення щодо визначення того факту, що між заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_4 існували цивільні правовідносини, а саме закрити провадження, повернути арештоване майно або вирішити питання про направлення даного кримінального провадження до суду.
Представник заявника вважає, що слідчим суддею при накладенню арешту на майно досліджувалось лише клопотання про накладення арешту на майно від 06.12.2024, інші документи не надавались та не досліджувались, а також, що слідчим суддею було відкинуте обґрунтування та заява ОСОБА_6 про залишення заяви без розгляду.
Також представник заявник зазначає, що, на її думку, арешт, вилученого в ході обшуку, проведеного 05.12.2024, майна не відповідає встановленій законом меті арешту. Зокрема, на момент винесення постанови про визнання речовим доказом були відсутні дані про те, чи містять вилучені предмети відомості, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні, а також прокурором до клопотання про накладення арешту не додано протокол про огляд речових доказів.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 12.12.2024, слідчий суддя, оцінивши надані стороною обвинувачення докази, зробив висновок про можливість накладення арешту на майно ОСОБА_4 із забороною користування та розпоряджання, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З приводу доводів представника заявника ОСОБА_3 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді через відсутність доказів того, що вилучені предмети містять відомості, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадження, слідчий суддя зазначає, що це питання було предметом перевірки судом апеляційної інстанції, яким 26.12.2024 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2024 у справі № 712/14537/24 - без змін.
Доводів, які б не були раніше предметом судової перевірки, скаржник не навала, тому підстави для скасування арешту майна через необгрунтованість його накладення відсутні.
Щодо необхідності в подальшому застосуванні арешту майна із забороною розпоряджання
Аргументуючи клопотання, адвокат ОСОБА_3 акцентує увагу на тому, що майно, на яке було накладено арешт, не має відношення до складу кримінального правопорушення, та не є таким, яке підлягає арешту, а також, що арештоване майно необхідне заявнику лише для особистого користування.
Оцінюючи зазначені доводи, слідчий суддя звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Отже, законом визначено чіткий перелік цілей та завдань арешту майна, серед яких наявна підстава його застосування з метою забезпечення збереження речових доказів. До того ж самою представником заявника зазначено, що на арештованому мобільному телефоні разом із сім-картами містяться особиста переписка ОСОБА_4 , в тому числі останній в своїх поясненнях не заперечує наявність переписки із ОСОБА_6 , який є заявником у кримінальному провадженні.
Оцінюючи доводи представника заявника, слідчий суддя звертає увагу, що власником майна або його представником не наведено обґрунтувань та не надано доказів необхідності скасування арешту майна в частині розпоряджання таким майном, натомість в прохальній частині клопотання представник заявника просила повернути арештоване майно ОСОБА_4 для зберігання.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Як установлено під час розгляду скарги вилучене майно перебуває в розпоряджені органу досудового розслідування більше 2 місяців. На думку слідчого судді цього часу мало б бути достатньо для проведення огляду телефону та зняття з нього, за необхідності, відповідної інформації.
З огляду на вказане, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт майна у виді заборони у виді розпорядження майном, накладений ухвалою слідчого судді від 12.12.2024, здатний забезпечити виконання завдань та цілей цього заходу забезпечення, а арешт майна у виді заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді від 12.12.2024, потрібно скасувати через відсутність необхідності в подальшому його застосуванні.
Керуючись, ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1. Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити частково.
2. Скасувати арешт майна у вигляді заборони користування, який був накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2024 у справі № 712/14537/24 у кримінальному провадженні № 12024226200000385 від 09.05.2024, власником якого є ОСОБА_4 , а саме із: мобільного телефону марки «Росо» модель «M4 Pro 5G» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з sim-картою мобільного оператора «Лайфселл» та номером: НОМЕР_3 , sim-картою мобільного оператора «Лайфселл» та номером: НОМЕР_4 .
3. В частині скарги щодо скасування арешту у вигляді заборони розпоряджатися вказаним майном - відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1