25 лютого 2025 року
м. Київ
справа №758/7786/17
провадження № 51-649ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року і
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року залишено без задоволення заяву засудженої ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Подільського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року вказану ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Не погодившись із вказаними ухвалами, засуджена звернулася із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК.
У касаційній скарзі засуджена посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що виявилося у неправильному застосуванні ч. 2 ст. 473 КПК щодо обмеження права засудженого звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та ст. 476 КПК. Стверджує, що долучені до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами докази свідчать про відсутність кваліфікуючої ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, а саме - тяжких наслідків.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вироком Подільського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року затверджено угоду від 09 червня 2017 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 про визнання винуватості останньою за ч. 2 ст. 367 КК.
Місцевим судом у вказаному вироку було встановлено, що в результаті неналежного виконання Головою правління ПАТ «Енергобанк» ОСОБА_4 своїх службових обов'язків, яка не здійснила належний контроль за розміщенням коштів банку на кореспондентських рахунках в інших банківських установах та за доцільністю вказаних операцій, несумлінно ставлячись до своїх службових обов'язків не здійснила всі заходи для виконання вказівок Національного банку України, наданих за результатами інспектування банку, в результаті чого вчасно не були повернуті кошти в сумі 15 749 729,36 доларів США, розміщені в Bank Frick & Cо AG, що в подальшому, після визнання ПАТ «Енергобанк» неплатоспроможним та введення тимчасової адміністрації, дало змогу невстановленим особам заволодіти вказаними коштами та таким чином зменшити ліквідну масу банку при його ліквідації.
З ухвали Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року слідує, що заява засудженої ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку місцевого суду від 20 червня 2017 року мотивована одержанням інформації, наданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час розгляду справи № 758/5941/20 Господарським судом міста Києва.
Зокрема, суд у своєму рішенні вказує, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано господарському суду довідку від 09 квітня 2024 року по балансових рахунках ПАТ «Енергобанк» та виписку по особовому рахунку банку за 14 травня 2020 року. Зі змісту цих документів вбачається, що дебіторська заборгованість по кореспондентському рахунку банку Bank Frick & Cо AG в сумі 15'648'744,91 доларів США (еквівалент в гривні 419'693'078,99) продано за 1'209'414,26 грн. ТОВ «АСТЕР-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40033382 (лот № GL2N617149/300272).
Далі суд вказує про те, що відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-ЕА-2020-04-02-000003-b від 08 квітня 2020 року через електронний майданчик dgf.prozorro.sale, оператором якого виступило ТОВ «Центральна універсальна товарна біржа» було продано лот № GL2N617149, власником якого є ПАТ «Енергобанк» та до складу якого входив пул активів, що складається в тому числі з майнових прав на дебіторську заборгованість Bank Frick & Cо AG та переможцем торгів було визнано ТОВ «ФК АСТЕР-ФІНАНС». Відповідно до Договору № 9 від 12 травня 2020 року ПАТ «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відступило ТОВ «Фінансова компанія «АСТЕР-ФІНАНС» право вимоги за майновими правами на дебіторську заборгованість в сумі 15'648'744,91 доларів США.
Подільський районний суд міста Києва, залишаючи заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку місцевого суду без задоволення, вказав, що згідно з п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу місцевого суду без змін, також вказав на обов'язкову ознаку нововиявлених обставин те, що такі обставини не були відомі суду на момент судового розгляду.
Колегія судів вважає мотивованими такі твердження, оскільки вчинення певних правочинів у 2020 році не могли існувати ні на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (2014 рік), ні на момент ухвалення щодо неї вироку (2017 рік).
Важливою ознакою нововиявлених обставин є те, що вони хоч і не були відомі, однак існували на момент ухвалення судового рішення, а не з'явилися у майбутньому.
Колегія суддів звертає увагу, що потрібно відрізняти нові обставини від нововиявлених. Нові обставини - це такі, які не існували на момент ухвалення судового рішення, а, отже, не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, ні суду через те, що не існували.
Натомість нововиявлені обставини - це обставини, які існували на момент ухвалення судового рішення, проте з певних об'єктивних причин не були відомі ні особі, яка звертається із заявою, ні суду.
Вироком Подільського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні діяння, вчиненого у 2014 році, а обставини, на які посилається засуджена, виникли у 2020 році. З огляду на це вказані обставини є новими, а не нововиявленими, та такими, що не існували на момент ухвалення вироку.
Відтак викладені в ухвалах місцевого та апеляційного судів мотиви про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами є обґрунтованими. Вважати ці висновки неправильними чи сумнівними підстав немає.
Щодо доводів засудженої про неправильне застосування ч. 2 ст. 473 КПК колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Ця норма встановлює обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку на підставі угоди, проте не містить заборони перегляду такого вироку за нововиявленим обставинами. Суди попередніх інстанцій розглянули заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами по суті, у відкритті провадження не відмовляли, а відтак посилання засудженої на порушення ч. 2 ст. 473 КПК є необґрунтованим.
Доводи засудженої щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій ст. 476 КПК колегія суддів відхиляє, оскільки ця норма не застосовувалася судами в оскаржуваних судових рішеннях.
Оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів є законними, обґрунтованими та вмотивованими.
Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3