Справа № 712/2095/25
Провадження № 1кп/712/562/25
25 лютого 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси Черкаською обласною прокуратурою подано обвинувальний акт, який затверджено у кримінальному провадженні №12024250310002785 від 26.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.
На підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження №12024250310002785 від 26.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . В обґрунтування клопотань зазначає, що метою застосування запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов'язків. Утримання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 під вартою обумовлене наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Тобто, фактично, інститут запобіжного заходу введений у кримінальний процес для того, щоб саме запобігати спробам неналежної процесуальної поведінки обвинувачених.ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та можливість реального покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останні можуть переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлення імовірності встановлення вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою. Також існують ризики: незаконного впливу на свідків та експерта у кримінальному провадженні; ризики перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, що в умовах оголошеного на території України воєнного стану, активної фази війни та з огляду на постійну взаємодію обвинуваченого з представником спецслужб рф, лише посилює ризик можливості вчинення ним інших кримінальних правопорушень та/або продовження злочинної діяльності. Крім того, ОСОБА_9 проходив тривале лікування від наркозалежності, яке йому не допомогло, офіційного джерела доходу не має, що у сукупності з іншими ризиками, свідчить про можливість продовження здійснення протиправної діяльності. ОСОБА_10 офіційного джерела доходу не має, що у сукупності з іншими ризиками, свідчить про можливість продовження здійснення протиправної діяльності. Вважає за неможливе застосувати відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 домашній арешт, особисту поруку та особисте зобов'язання, оскільки вищевказані запобіжні заходи за своєю сутністю та характером не зможуть запобігти вищеперерахованим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Обвинувачений ОСОБА_10 на підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, та не заперечував проти продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_9 на підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, та не заперечував проти продовження строку тримання під вартою
Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Потерпілий ОСОБА_6 на підготовчому судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Представник потерпілого АТ «Укрзалізниця» - ОСОБА_11 до підготовчого судового засідання не з'явився, надав суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у його відсутність.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Соснівському районному суду м. Черкаси. Під час проведення досудового розслідування були дотримані вимоги Кримінального процесуального Кодексу України про забезпечення обвинуваченому права на захист. Угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості не надходило. Підстав для закриття обвинувального акту, його повернення не вбачається.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального Кодексу України. Порушень норм Кримінального процесуального кодексу України при проведенні досудового розслідування не вбачається.
Згідно ч. 3 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, за вчинення якого передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
Відповідно автоматизованої системи документообігу, визначено колегію суддів: головуючий - ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
27.08.2024 ОСОБА_9 і ОСОБА_10 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно і до ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2024 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.10.2024 включно, без визначення застави.
22.10.2024 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси строк тримання під вартою ОСОБА_9 продовжено до 27.11.2024, без визначення застави.
25.11.2024 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси строк тримання під вартою ОСОБА_9 продовжено до 23.01.2025, без визначення застави.
21.01.2025 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси строк тримання під вартою ОСОБА_9 продовжено до 27.02.2025, без визначення застави.
Відповідно до ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2024 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.10.2024 включно, без визначення застави.
22.10.2024 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси строк тримання під вартою ОСОБА_10 продовжено до 27.11.2024, без визначення застави.
25.11.2024 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси строк тримання під вартою ОСОБА_10 продовжено до 23.01.2025, без визначення застави.
21.01.2025 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси строк тримання під вартою ОСОБА_10 продовжено до 27.02.2025, без визначення застави.
Суд вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обумовлене наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При цьому, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тобто, фактично, інститут запобіжного заходу введений у кримінальний процес для того, щоб саме запобігати спробам неналежної процесуальної поведінки обвинувачених.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та можливість реального покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останні можуть переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлення імовірності встановлення вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та експерта у кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинувачені можуть вплинути на свідків, які проживають в одному населеному пункті з ними. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків та експерта існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, дослідження їх судом, а також дослідження висновків експертів.
Також, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, що в умовах оголошеного на території України воєнного стану, активної фази війни та з огляду на постійну взаємодію обвинуваченого з представником спецслужб рф, лише посилює ризик можливості вчинення ним інших кримінальних правопорушень та/або продовження злочинної діяльності.
Суд також враховує, що ОСОБА_9 проходив тривале лікування від наркозалежності, яке йому не допомогло, офіційного джерела доходу не має, що у сукупності з іншими ризиками, свідчить про можливість продовження здійснення протиправної діяльності.
ОСОБА_10 офіційного джерела доходу не має, що у сукупності з іншими ризиками, свідчить про можливість продовження здійснення протиправної діяльності.
Суд вважає неможливим застосувати до обвинувачених більш м'який запобіжний захід, у порівнянні з триманням під вартою, а саме: особисте зобов'язання; особисту поруку; заставу; домашній арешт, оскільки вищевказані запобіжні заходи за своєю сутністю та характером не зможуть запобігти вищеперерахованим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 та обвинуваченому ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою в межах двомісячного строку, підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченихо з тримання під вартою на інший більш м'який суд не вбачає.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 31, 314 - 316, ст.ст.177-178, 331, 395 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в залі Соснівського районного суду м. Черкаси на 04 березня 2025 року о 15 год. 00 хв.
Кримінальне провадження розглядати колегіально судом у складі трьох професійних суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Продовжити ОСОБА_9 строк тримання під вартою на 2 ( два ) місяці з дня винесення даної ухвали, тобто по 25 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_10 строк тримання під вартою на 2 ( два ) місяці з дня винесення даної ухвали, тобто по 25 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25.02.2025 року.
Повний текст ухвали проголошено 26.02.2025 року о 12 годині 00 хвилин.
Головуючий:
Судді: