19 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 199/9897/22
провадження № 61-14436св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області,
відповідачі: ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року під головуванням судді Авраменка А. М., додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року під головуванням судді Авраменка А. М., постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л. та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л. у справі за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року прокурор звернувся до суду із позовом в якому просив:
- витребувати у ОСОБА_1 та Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП «Ілліч-Агро Донбас») земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 1421786600:03:000:1173, яка розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди ДП «Ілліч-Агро Донбас» на земельну ділянку із кадастровим номером 1421786600:03:000:1173, припинивши право оренди на цю земельну ділянку.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19 листопада 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чекіда О. А. зареєструвала право власності відповідача ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1173 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34251949).
Підставою для державної реєстрації права власності став наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 4949-СГ від 02 жовтня 2019 року «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Разом з тим, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу за аналогічними реквізитами (номером, датою прийняття, назвою), вказаним наказом насправді надано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га, в тому числі сіножатей площею 2 га, (кадастровий номер 1421284600:01:001:0650) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Роздольненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.
Крім того, згідно з наданим Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області листом від 23 грудня 2022 року № 10-5-0.3-2300/2-22 відповідач ОСОБА_1 зверталась до Управління із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, дозвіл на що був наданий наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 19 липня 2019 року № 3379-СГ. Однак, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 21 жовтня 2019 року № 5374-СГ Управлінням відмовлено відповідачу ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області з кадастровим 1421786600:03:000:1173 та наданні цієї земельної ділянки у власність.
В подальшому, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймалось ніяких наказів відносно ОСОБА_1 щодо затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки. Таким чином, прокурор стверджує, що державою ніколи не приймалось рішення про відчуження спірної земельної ділянки, а тому земельна ділянка вибула з державної власності поза її волею.
Окрім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірна земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 22 листопада 2019 року була передана відповідачем ОСОБА_1 в оренду ДП «Ілліч-Агро Донбас» на 10 років.
Також прокурор вказував, що внаслідок змін у земельному законодавстві на момент звернення до суду із цим позовом землі державної власності, якими на момент виникнення спірних правовідносин розпоряджалось Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, перейшли у комунальну власність, а тому
з 27 травня 2021 року уповноваженим органом на розпорядження спірною земельною ділянкою з огляду на розпорядження Кабінету Міністрів України № 710-р від 12 червня 2020 року є Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області.
При цьому, оскільки вказаний позивач дотепер з об'єктивних причин не вжив жодних заходів щодо звернення до суду із аналогічним позовом про повернення земельної ділянки у комунальну власність, прокурор звернувся до суду із цим позовом, в якому просив суд витребувати у обох відповідачів спірну земельну ділянку на користь позивача, а також скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ДП «Ілліч-Агро Донбас», припинивши таке право. Судові витрати прокурор просив покласти на відповідачів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 09 січня 2024 року у задоволенні позову відмовив.
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 стягнув з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишив без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року залишив без змін.
Дніпровський апеляційний суд додатковою постановою від 22 жовтня 2024 року заяву ДП «Ілліч-Агро Донбас» про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Стягнув з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що факт неправомірності набуття ОСОБА_1 права власності не випливає із закону, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття та презюмується. Відтак, підлягає доказуванню. Неправомірність набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку позивач не довів, не надав доказів, які б підтверджували підробку документів, на підставі яких ОСОБА_1 отримала земельну ділянку у власність.
При цьому наявність двох наказів під одним номером і з різними текстами, зокрема про передачу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 різних земельних ділянок, які територіально розташовані в різних районах, які мають різне цільове призначення не доводить недійсність якогось із цих документів та незаконність набуття вказаними особами права власності на земельні ділянки, а прокурором не надано доказів підроблення чи визнання недійсними вказаних наказів.
Суди вказали, що лист ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про те, що ним не приймалося рішення щодо надання у власність спірної земельної ділянки
ОСОБА_1 не свідчить про те, що саме зазначений наказ є підробленим чи недійсним.
Доводи прокурора про те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні цієї земельної ділянки у власність суди вважали безпідставними, оскільки вказаний факт не спростовує надання відповідачу державою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Посилання прокурора на те, що реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 була вчинена на підставі підробленого (неіснуючого) наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, тобто, що ця ділянка вибула з володіння власника не з його волі, є помилковими, оскільки вказані обставини не доведені належними й допустимими доказами.
Ухвалюючи додаткове рішення місцевий суд вказував, що з матеріалів справи судом достеменно встановлено і підтверджено факт укладення 14 лютого 2023 року між відповідачем ДП «Ілліч-Агро Донбас» та АО «Експерто Креде» договору про надання правничої допомоги № 23Д095317, додаткової годи № 1 до нього від 14 лютого
2023 року на виконання умов яких від імені адвокатського об'єднання професійну правничу допомогу вказаному відповідачу надавала адвокат Сіріньок О. М., яка і приймала участь у судових засіданнях у справі. Сторони узгодили обсяг та вартість означених правових послуг, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заяви представника відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» про ухвалення додаткового рішення, а отже і можливість задоволення такої заяви в повному обсязі.
Приймаючи додаткову постанову суд апеляційної інстанції вказував, що інтереси відповідача під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Сіріньок О. М.
На підтвердження понесених сторона відповідача надала: договір про надання правової допомоги від 14 лютого 2023 року № 23Д095317; додаткову угоду
від 29 лютого 2024 року № 7 до договору про надання правової допомоги
№ 23Д095317; ордер на надання правничої (правової) допомоги; акт прийому-передачі наданих послуг від 24 вересня 2024 року; платіжну інструкцію від 26 вересня 2024 року № 876.
З огляду на умови договору про надання правової допомоги апеляційний суд дійшов висновку, що у цій справі витрати на правову допомогу є реальними та підтверджені матеріалами справи.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2024 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук В. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року в якій просила оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, здійснити новий розподіл судових витрат.
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки зібраним у справі доказам, а саме: наданому ГУ Держгеокадастру
у Донецькій області наказу від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ щодо надання
у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ; інформації ГУ Держгеокадастру
у Донецькій області про те, що воно не приймало наказ від 02 жовтня 2019 року
№ 4949-СГ щодо надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ; наданого
ГУ Держгеокадастру у Донецькій області наказу від 21 жовтня 2019 року № 5374-СГ, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність.
Зауважує, що висновки, які суди поклали в основу ухвалених ними рішень ґрунтуються на припущеннях, оскільки очевидно, що не можуть існувати два накази
ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ з різними текстами про надання у власність землі різним особам.
При цьому, суд не врахував, що накази Держгеокадастру з одним номером, датою та посекундною відміткою на штрих-коді фізично не можуть існувати. Суди припустили, що відмова у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 не впливає на можливість отримати земельну ділянку у власність.
Висновок про правомірність володіння землею ОСОБА_1 зроблений не на дослідженні документів, які могли підтвердити таку правомірність, а на припущенні про те, що ніщо не вказує на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1412786600:03:000:1173 виділялась ще комусь, окрім ОСОБА_1 .
Вказує, що суди безпідставно обмежили поняття «оригінал доказу» лише паперовим документом, оскільки безпідставно вважали, що оригіналом наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області може бути лише паперовий документ.
Прокурор зауважив, що всі накази ГУ Держгеокадастру у Донецькій області обов'язково реєструються в системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ» та існують як електронні документи.
У системі «ДОК ПРОФ» є тільки один наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ, яким ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Роздольненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.
Інших наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року
№ 4949-СГ у системі «ДОК ПРОФ» немає.
Вважає, що прокурор надав оригінал наказу (паперова копія вказаного електронного документу із системи «ДОК ПРОФ») від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ, а суди не надали йому належну правову оцінку.
Суди необґрунтовано презюмували право власності ОСОБА_1 за відсутності доказів для цього та фактично звільнили відповідача від обов'язку доказування.
Зазначає, що відсутність вироку щодо підробки документів не може бути підставою для відмови в позові.
Аргументом касаційної скарги також є те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду 05 квітня 2023 року у справі № 139/997/21, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц, від 17 січня 2024 року у справі № 522/3999/23, від 05 січня 2024 року у справі № 736/1435/21, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від ДП «Ілліч-Агро Донбас» на касаційну скаргу, в якому представник відповідача зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, посилання на висновки Верховного Суду помилкові, адже стосуються неподібних до цієї справи обставин.
Твердження про те, що земельна ділянка вибула з володіння ГУ Держгеокадастру у Донецькій області поза його волею є припущенням.
Представник відповідача зазначає, що суди не порушили приписів статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», сканкопії письмових ГУ Держгеокадастру в Донецькій області не є оригіналами електронного документа.
Матеріали справи та встановлені судами обставини не містять доказів того, що ОСОБА_1 , отримуючи земельну ділянку в порядку передбаченому законодавством, діяла недобросовісно.
Доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку доказів у справі.
Представник відповідача також у поданому відзиві зазначає, що у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції ДП «Ілліч-Агро Донбас» очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн, зауважує, що відповідні докази будуть надані у строки, передбачені ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 29 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська.
23 грудня 2024 року цивільна справа № 199/9897/22 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2024 року призначив справу до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Фактичні обставини справи, з'ясовані судами
16 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га ріллі у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 19 липня 2019 року № 3379-СГ відповідачу ОСОБА_1 був наданий запитуваний нею дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
11 вересня 2019 року відділ у Нікольському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області здійснив державну реєстрацію спірної земельної ділянки, яку бажала отримати у власність відповідач ОСОБА_1 , в Державному земельному кадастрі, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22 липня 2019 року, який був виготовлений ТОВ «Центр експертно-геодезичного забезпечення».
Спірній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 1421786600:03:000:1173, визначена площа у 2,0 га та цільове призначення - ведення особистого селянського господарства.
Місцезнаходження вказаної земельної ділянки - Донецька область, Нікольський район, на території Темрюцької сільської ради.
Складений кадастровий план земельної ділянки.
02 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області, за межами населених пунктів» та передати їй у власність земельну ділянку, кадастровий номер 1421786600:03:000:1173, площею 2,0 га (рілля) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів. Копія наказу наявна в матеріал справи.
10 грудня 2019 року приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чекіда О. А. здійснила державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_1 .
Підставою зазначено наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ. Викладені обставини підтверджуються копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Матеріали справи містять копію вищевказаного наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ на підставі якого відбулась державна реєстрація права власності відповідача ОСОБА_1 .
Згідно копії означеного наказу, вирішено надати відповідачу ОСОБА_1 безоплатно у власність спірну земельну ділянку, вказано, що право власності виникає з моменту його державної реєстрації.
22 листопада 2019 року між відповідачами був укладений договір оренди землі № 614, за умовами якого ОСОБА_1 передала ДП «Ілліч-Агро Донбас» в оренду на 10 років спірну земельну ділянку. 13 грудня 2019 року відбулась державна реєстрація за ДП «Ілліч-Агро Донбас» права оренди спірної земельної ділянки на підставі вказаного договору. Викладені обставини підтверджуються копією договору оренди з додатком, копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суди встановили, що в той же час, прокурор надав суду іншу копію наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ, зміст якої (окрім реквізитів - дати, номеру, назви, підписанта) суттєво відрізняється від змісту копії наказу, а саме зазначеним наказом вирішено надати громадянці ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0 га, в тому числі сіножатей площею 2,0 га, (кадастровий номер 1421284600:01:001:0650) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Роздольненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Також прокурор надав суду копію наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області
від 21 жовтня 2019 року № 5374-СГ, зі змісту якої вбачається прийняття рішення про відмову відповідачу ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки з підстав невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.
Обидві копії вищевказаних наказів отримані прокурором за наслідками запиту до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, яке своїм листом від 23 грудня 2022 року
№ 10-5-0.3-2300/2-22 надіслало електронні копії означених наказів, вказавши на відсутність інших наказів, що стосуються спірної земельної ділянки, тобто заперечивши видачу та існування наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області
від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ, на підставі якого відбулась державна реєстрація права власності відповідача ОСОБА_1 .
Суди з наявних матеріалів цивільної справи встановили відсутність у сторін та ГУ Держгеокадастру у Донецькій області оригіналу у паперовій формі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ, а також відсутність результату у діях прокурора щодо встановлення місця його перебування.
При цьому сторона відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас», користуючись своїм правом, передбаченим частиною шостою статті 95 ЦПК України вимагала у прокурора надати суду для ознайомлення оригінал наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області
від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ на ім'я ОСОБА_2 , яким прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги.
Суди також встановили, що в період з 31 жовтня 2019 року по 08 листопада 2019 року Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру провела перевірку деяких питань діяльності ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, за наслідками чого був складений відповідний акт.
В ході перевірки виявлено, що 04 листопада 2019 року у Головному управлінні відсутні оригінали наказів із розпорядженнями землями сільськогосподарського призначення, які видані Головним управлінням до 04 жовтня 2019 року включно. Відповідно до письмових пояснень начальника відділу державного геодезичного нагляду Головного управління Павлюка Д. М. оригінали наказів, які знаходились за адресою АДРЕСА_1 (попередня адреса Головного управління) 06 серпня 2019 року були вивезені до нового приміщення - Головного управління за адресою Донецька область, м. Маріуполь,
пл. Машинобудівників, 1 до кабінету, в якому розміщені працівники управління землеустрою та охорони земель та відділу ринку та оцінки земель Головного управління.
Працівники, які відповідали за зберігання наказів, начальник відділу розпорядження сільськогосподарськими землями звільнені.
Станом на 03 жовтня 2019 року оригінали наказів щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення з 2015 року по 2019 року та відповідні клопотання фізичних та юридичних осіб перебували у приміщенні Головного управління. Вранці 04 жовтня 2019 року оригінали наказів та відповідні клопотання вже були відсутні з невідомих причин, жодні заходи Головним управлінням
до 04 листопада 2019 року не вживались.
Оригінали клопотань з відповідними матеріалами щодо розпорядження сільськогосподарськими землями з 2015 року по 2018 рік також відсутні в приміщенні Головного управління, відповідальні особи за збереження наказів у Головному управлінні не визначені.
Тільки 06 листопада 2019 року працівниками Головного управління був складений акт про крадіжку документів та викликані співробітники поліції для документування факту вилучення документів (розпочато кримінальне провадження).
Суди встановили, що до системи «ДОК ПРОФ» сканувались підписані та зареєстровані накази без листа погодження.
08 листопада 2019 року до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Національного агентства України з питань державної служби, Прем'єр-міністра України, офісу Президента, Донецької обласної державної адміністрації була подана колективна скарга трудового колективу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області на дії в.о. начальника вказаного управління. У скарзі зазначено, серед іншого, про вивезення в невідомому напрямку документації Головного управління його керівництвом.
Наказами ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 28 січня 2021 року № 26-ОТГ та від 26 лютого 2021 року № 48-ОТГ за результатами проведеної інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення по Донецькій області, які прийняті на виконання змін у законодавстві, зокрема п. 24 Перехідних положень ЗК України, Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформи у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», вирішено передати Нікольській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані в адмінмежах Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області за межами населеного пункту. При цьому додатки до таких наказів, які містять вичерпний перелік земельних ділянок державної власності, що передаються у комунальну власність, не містять спірної земельної ділянки.
Наведені обставини підтверджуються копіями означених наказів з додатками, а також копією листа ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 05 липня 2023 року № 29-5-0.3-1436/2-23.
13 квітня 2022 року ДП «Ілліч-Агро Донбас» звернулось до ГУ Національної поліції України та Центрального управління Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якому повідомило серед іншого про втрату підприємством з 24 лютого 2022 року доступу до свого офісу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 116-А і можливості вивезти з нього оригінали документів, серед яких були договори оренди землі, міни, емфітевзису, документи, що підтверджують нарахування та оплату орендної плати, технічна документація на землю. В подальшому відповідачу ДП «Ілліч-Агро Донбас» з відкритих джерел стало відомо, що його офіс внаслідок бойових дій зруйнований (будівля згоріла у березні).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 199/3237/23 (провадження № 61-5546св24) з таких підстав.
Фактичні обставини справи, яка є предметом касаційного перегляду тотожні із справою № 199/3237/23 (провадження № 61-5546св24).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаній постанові, викликана тим, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від № 199/3237/23 (провадження № 61-5546св24) погодилась з висновками судів про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами незаконність та безпідставність вибуття з державної власності в особі територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на яку зареєстроване за відповідачем.
Відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із статтею 189 ЦПК України до завдань підготовчого провадження належить, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Відповідно до статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Процедура державної реєстрації земельної ділянки визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).
Згідно із пунктом 3 Порядку № 1051 Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.
Документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Під час створення ідентичних за документарною інформацією та реквізитами документів в електронній та паперовій формі кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.
Документи в електронній формі, які створюються на виконання вимог цього Порядку, повинні відповідати вимогам законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком (пункт 5 Порядку).
Відповідно до пункту 107 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (пункт 109 Порядку № 1051).
Пункт 110 Порядку № 1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.
Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
До поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї (пунктом 112 Порядку № 1051).
Пунктом 113 Порядку № 1051 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
Так, зокрема, пунктами 116-121 вказаного Порядку визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
Внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором шляхом:
1) внесення до відповідного розділу Поземельної книги в електронній (цифровій) формі записів про внесення змін до відповідних відомостей за власним кваліфікованим електронним підписом;
2) проставлення на аркуші Поземельної книги в паперовій формі, до відомостей якої вносяться зміни, позначки про внесення змін до відомостей за формою згідно з додатком 24;
3) виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею (пункт 120 Порядку).
Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (частини перша - третя статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до пунктів 1, 27 частини першої статті 1 Закону України від 05 жовтня
2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
З обставин справ відомо та суди встановили, що накази ГУ Держгеокадастру у Донецькій області обов'язково реєструються в системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ» та існують як електронні документи.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та презумпцію відповідності кваліфікованого електронного підпису власноручному, суперечить частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
З матеріалів справ відомо, що обидва накази № 4949-СГ, видані Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області за підписом в. о. начальника Денисом Тазієвим та внесені до електронної системи, що підтверджується штрихкодами на зазначених документах (а. с. 9 та 10, том 1).
З огляду на наведене колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що долучений прокурором до матеріалів справи наказ від 02 жовтня 2019 року № 4949-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області за підписом в. о. начальника Денисом Тазієвим та внесений до електронної системи про надання земельної ділянки ОСОБА_2 в силу приписів пункту 3 Порядку № 1051 має силу оригіналу, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився і касаційний суд про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами підробку документів, на підставі яких відповідачу була надана спірна земельна ділянка передчасні.
Колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає також слушними доводи прокурора та акцентує увагу на тому, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується вибуття з державної власності спірної земельної ділянки поза волею держави.
Крім того ця справа має виняткове значення, оскільки стосується питання можливого неправомірного вибуття за підробленими документами не лише, земельної ділянки, яка є предметом спору у цій справі, а і інших ділянок, які складають загальний масив площею понад 300 га при тій умові, що орган, який начебто видав спірні накази, стверджує, що не приймав їх.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Передати на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за касаційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачІ. В. Литвиненко Судді:А. І. Грушицький Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік