Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9731/24
Провадження №2/711/421/25
12.02.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі судового засідання - Буйновській А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1525.
Як зазначено, від цього шлюбу у них народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що вона разом з дитиною зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання дитини, витрачає кошти лише на свої потреби та не цікавиться інтересами сина. Вона не має можливості самостійно повноцінно та достатньо утримувати дитину та забезпечувати її усім необхідним. Дитина зростає та їй потрібні кошти для придбання одягу, ліків, продуктів харчування, належного відпочинку та оздоровлення.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до виповнення сином повноліття.
Ухвалою суду від 20.12.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надходило. Крім того, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.
У судове засідання позивач не з'явилася. 10.02.2025 позивач подала клопотання від 10.02.2025 про розгляд справи без участі позивача. Позов підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився. 12.02.2025 відповідач подав заяву від 12.02.2025 про розгляд справи без його участі. Зазначив, що відзив подавати не буде та проти задоволення позову не заперечує. Також, вказав, що при визначені розміру аліментів просить врахувати норми Закону України «Про виконавче провадження» щодо видів доходів, з яких аліменти не утримуються, враховуючи, що він діючий військовослужбовець Збройних сил України. Крім того, зазначив, що спору щодо батьківства немає.
Враховуючи думку позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.08.2021, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1525.
За час спільного проживання у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.03.2022, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 304. Батьком дитини записаний відповідач. Спору щодо батьківства між сторонами немає. Щодо місця проживання дитини між сторонами спору також не існує.
До того ж, судом достовірно встановлено, що сторони разом не проживають і їх спільна малолітня дитина проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні. На даний час позивач ОСОБА_1 не має можливості самостійно утримувати неповнолітню дитину. Крім того, такі обставини не спростовані відповідачем.
При прийнятті рішення по справі, суд враховує той факт, що відповідачем не надано жодних підтверджень щодо неможливості ним утримувати дитину у розмірі, який заявлено позивачкою.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені Сімейним Кодексом України.
За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Частиною першою статті 12 вказаного Закону визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аліменти - це обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього.
За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
За положеннями ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Отже, встановлені під час розгляду справи обставини, наявні та досліджені докази дають суду підстави для повного задоволення позовних вимог. Враховуючи позицію позивача та відповідача, який визнав позовні вимоги і визнання позову приймається судом, відповідно до ст. 206 ЦПК України, а також принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у заявленому позивачем розмірі, що є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. До того ж, судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Доказів на спростування доводів позивача відповідачем надано не було.
Крім того, суд враховує те, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків, зокрема, щодо утримання дитини, мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалася позивачка, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, визнання відповідачем позовних вимог, про що зазначено у заяві від 12.02.2025, оцінивши докази та їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.
При цьому, аліменти на дитину необхідно стягувати з 13.12.2024, враховуючи ту обставину, що позивач саме 13.12.2024 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовною заявою.
Як на думку суду, таке рішення є справедливим і таким, що постановлене виключно в інтересах неповнолітньої дитини.
Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Крім того, з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави у сумі 1211 грн. 20 коп., як передбачено ст. 141 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 141, 150, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 353, 430 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.12.2024 та продовжувати до повнолітня дитини.
Рішення про стягнення аліментів у частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у дохід держави у сумі 1211 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 18.02.2024.
Головуючий суддя С. М. Позарецька