Справа № 523/1652/25
Провадження №1-кп/523/1011/25
24 лютого 2025 року м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт від 30.01.2025 року та додані до нього документи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024164490000544 від 21.11.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, військовозобов'язаного, одруженого і офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не має судимості в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а також угоду про визнання винуватості від 30.01.2025 року, укладену між прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 та вказаним обвинуваченим, за участю його захисника ОСОБА_4 , -
Згідно з обвинувальним актом, під час досудового розслідування встановлено, що 21.11.2024 року обвинувачений ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за допомогою месенджеру «Telegram» в особистому мобільному телефоні, зв'язався з невстановленою особою (матеріали провадження відносно якої виділені в окреме провадження за №12025162490000137 від 29.01.2025 року), та замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, за яку сплатив грошові кошти шляхом переказу на банківську картку.
Після чого, 21.11.2024 року близько 15:30 години, обвинувачений ОСОБА_5 за вказівкою невстановленої особи, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», не маючи спеціального дозволу, шляхом отримання посилки в поштоматі №25997 ТОВ «Нова пошта», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. 28-ої Бригади (Паустовського), 31Б, незаконно придбав 1 пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), у невстановленій кількості, але не менше ніж 5,64г, яку став незаконно зберігати його при собі з метою особистого вживання без мети збуту до 21.11.2024 року, включно.
В подальшому, 21.11.2024 року, в період часу з 16:03 до 16:08 годин, працівниками поліції в присутності понятих біля будинку №31Б по вул. 28-ої Бригади (Паустовського) в м. Одесі було виявлено та вилучено у обвинуваченого ОСОБА_5 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 5,64 г, що перевищує її невеликий розмір, встановлений Таблицею 2 наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 року (у редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 №634), та яку вказаний обвинувачений незаконно придбав і зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Отже, за обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великому розмірі без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
На розгляд Суворовського районного суду м. Одеси з Суворовської окружної прокуратури м. Одеси, одночасно з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, також надійшла угода про визнання винуватості від 30.01.2025 року, укладена між зазначеним обвинуваченим в присутності його захисника ОСОБА_4 з одного боку, та прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_3 , - з іншого.
Відповідно до означеної угоди про визнання винуватості, обвинуваченому ОСОБА_5 було роз'яснено наслідки укладення цієї угоди та її невиконання, підстави та обмеження права оскарження обвинувального вироку, ухваленого за результатами затвердження угоди, а також узгоджене питання призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, зі звільненням від його відбування з випробуванням в порядку ст.75 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні повністю визнав свою провину в інкримінованому діянні, просив суд суворо не карати, та, будучи ознайомленими судом зі своїми правами та наслідками затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченими ст.ст.473-474 КПК України, підтвердив добровільність укладення угоди, не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при наведених вище обставинах, а також фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та докази, які містяться в матеріалах досудового розслідування.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 під час надання пояснень в суді показав, що дійсно за викладеними в обвинувальному акті обставинах він здійснив замовлення з використанням мережі Інтернет і проплату шляхом переказу грошових коштів в розмірі приблизно 2000 гривень на банківську картку за придбання для особистого вживання психотропної речовини - «солі», яку він отримав на «Новій пошті» і яку у нього невдовзі було виявлено і вилучено працівниками поліції. Зазначену психотропну речовину він вживає періодично, приблизно рік і раз - на тиждень, два. У скоєному кається, обіцяє більше такого не повторяти. Просить затвердити угоду при визнання винуватості, зауважує на ініціювання ним і добровільності укладення цієї угоди з прокурором.
Разом із тим, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні ним кримінального правопорушення, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об'єктивно та повністю підтверджується наявними в матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких, окрім його показів в суді, не здійснювалось в силу положень п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.474 КПК України.
При цьому, вияснивши правильність розуміння обвинуваченим ОСОБА_5 та іншими учасниками судового розгляду змісту вказаних обставин, а також роз'яснивши їм про наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення за результатами цього обвинувального вироку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.
Приймаючи до уваги наведені обставини, дослідженням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , судом встановлено, що зазначені процесуальні документи в цілому відповідають вимогам ст.ст.291, 472 КПК України, а відтак суд погоджується з кваліфікацією органом досудового розслідування умисних дій вказаного обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.
Так, з огляду на ч.2 ст.309 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, що карається штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч.2 ст.50, ч.ч.1, 2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Наряду із означеним, ч.5 ст.65 КК України встановлює, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує вимоги ст.373, ч.1 ст.475 КПК України, ч.5 ст.65 КК України та умови розглядуваної угоди про визнання винуватості в частині узгодженого між сторонами виду й розміру покарання зазначеному обвинуваченому, яке відповідає санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, що за приписами ст.12 цього ж Кодексу відноситься до категорії нетяжких злочинів та мало місце під час дії воєнного стану в Державі, а також суд приймає до уваги характеризуючи особу обвинуваченого дані.
З аналізу матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 свою провину під час досудового розслідування та в суді в обсязі висунутого обвинувачення визнав повністю; не має судимості в силу ст.89 КК України, але раніше притягався до кримінальної відповідальності; одружений і має дитину 1995 року народження; офіційно не працевлаштований і на обліку Державного центру зайнятості з приводу працевлаштування не звертався (зі слів - працює неофіційно охоронцем будівництва на вул.Сахарова); на обліку КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР не перебуває; забезпечений місцем реєстрації в м.Одесі, але фактично проживає на території с.Хоминка Одеського району, де характеризується негативно як особа, яка неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.
В порядку ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , як зазначено в обвинувальному акті та з чим погоджується суд, слід віднести щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання вказаного обвинуваченого, не встановлено.
Частинами 2, 3 ст.75 КК України регламентовано, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження чи позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено питання звільнення від відбування покарання з випробуванням та суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, у разі не вчинення останнім протягом визначеного судом іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, при визначенні виду та розміру покарання у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 має відповідати узгодженим в угоді вимогам, а виправлення вказаної особи та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.309 КК України та зі звільненням від його відбування з випробуванням і з покладенням відповідних обов'язків в порядку ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу.
Вирішуючи питання щодо застосування за клопотанням прокурора спеціальної конфіскації до речового доказу у цьому кримінальному провадженні, зокрема мобільного телефону марки «Redmi 9С», в корпусі чорного кольору, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само в інших передбачених цією нормою закону випадках, а спеціальна конфіскація застосовується на підставі, зокрема обвинувального вироку суду.
Згідно зі ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема у випадку якщо вони були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання, а спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Таким чином, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, використання при цьому мобільного телефону для зв'язку з продавцем психотропної речовини, суд вважає, що означений предмет, який на стадії досудового розслідування визнаний речовим доказом, підлягає спеціальній конфіскації в дохід держави в порядку ст.ст.96-1, 96-2 КК України.
Питання щодо арешту майна у кримінальному провадженні, суд вирішує за правилами ст.174 КПК України, а щодо долі інших речових доказів, - в порядку ст.100 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.100, 174, 314, 369-371, 373-374, 475-476 КПК України, ст.ст.96-1, 96-2 КК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 30.01.2025 року, укладену в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024164490000544 від 21.11.2024 року, між прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , обвинуваченим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, в присутності захисника останнього - адвоката ОСОБА_4 , - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України, призначивши узгоджене між сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.ч.2, 3 ст.75, п.п.1-2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо протягом визначеного строку випробування зазначена особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В порядку ч.3 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку та нагляд за засудженим ОСОБА_5 , - покласти на Одеський районний відділ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.
Згідно зі ст.174 КПК України, арешт на майно, накладений за ухвалою слідчого судді від 10.12.2024 року на полімерний пакет «Нова пошта» із написом «…0951882405», мобільний телефон марки «Redmi 9С», в корпусі чорного кольору, в якому міститься сім-карта мобільного оператора «Водафон» з номером телефону НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили, - скасувати.
Відповідно до ст.96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію до речового доказу у кримінальному провадженні - мобільного телефону марки «Redmi 9С», в корпусі чорного кольору, який зберігається у ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція камери схову №963 від 06.12.2024), шляхом його звернення на користь держави.
В силу ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні: поліетиленовий пакет «Нова пошта», сім-карту мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_1 , які зберігаються у ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція камери схову №963 від 06.12.2024), а також особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, кількісний вміст якої становить 5,64г, яка зберігається у камері схову ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція №0002 від 02.01.2025), -знищити.
З огляду на ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 4775,40 гривень, за проведення експертного дослідження, - стягнути з ОСОБА_5 , на користь держави.
Копії вироку вручити під розписку прокурору та ОСОБА_5 , направити до Одеського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - для виконання в частині, що стосується їх відповідних повноважень, а також надати для відома іншим заінтересованим особам.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області, протягом 30 днів з дня проголошення.
Головуючий: суддя ОСОБА_1