Справа № 947/6044/25
Провадження № 1-кс/947/2556/25
17.02.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000000155 відомості про яке 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202516000000155 від 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до СУ ГУНП в Одеській області надійшла письмова заява від гр. ОСОБА_5 , про те, що посадова особа органів місцевого самоврядування вимагає неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_5 для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за позитивне прийняття рішення щодо відведення у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, селищний голова Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області ОСОБА_6 , вимагає від ОСОБА_7 , неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме, за винесення питання про проведення аукціону по 3-м земельним ділянкам, за кадастровими номерами 5124781400:01:001:0984 площею 20 га, 5124781400:01:001:0983 площею 10. 4627 га та 5124781400:01:001:0985 площею 20 га, з подальшою зміною їх цільового призначення (виду користування) під багаторічні насадження, замість товарного сільськогосподарського виробництва та безперешкодної передачею їх в довгострокову оренду.
12.02.2025 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та його злочинну діяльність правоохоронними органами було припинено.
12.02.2025 у відповідності до положень ст. 233 КПК України, у період часу з 13 год 08 хв. по 13 год. 54 хв., проведено невідкладний обшук у транспортному засобі, автомобілі марки Toyota моделі Hilux, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , в ході якого вилучено грошові кошти у сумі 3000 доларів США, з них 1 банкнота номіналом 100 доларів США серії № НВ43286117J, 1 банкнота номіналом 100 доларів США серії № KE23080077B та 28 банкнот номіналом 100 доларів США серії №КВ 14859854М, які поміщені до сейф - пакету PSP 1357661.
Постановою слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні 12.02.2025 вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.
Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій клопотання підтримав, просив, у зв'язку із завантаженістю, розглянути у його відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вилучені стороною обвинувачення під час обшуку у транспортному засобі, автомобілі марки Toyota моделі Hilux, з державним номерним знаком НОМЕР_1 грошові кошти визнані речовими доказами, тому є всі підстави вважати, що могли, бути предметом неправомірної вигоди, а тому є важливими доказами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.3692 КК України.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 12.02.2025 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.3692 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000000155 відомості про яке 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені під час проведення обшуку 12.02.2025 у транспортному засобі, автомобілі марки Toyota моделі Hilux, з державним номерним знаком НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, з них 1 банкнота номіналом 100 доларів США серії № НВ43286117J, 1 банкнота номіналом 100 доларів США серії № KE23080077B та 28 банкнот номіналом 100 доларів США серії №КВ 14859854М.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1