Справа № 501/3808/24
Провадження № 2/947/1328/25
24.02.2025 року
Київський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Луняченка В.О.,
при секретарі Макаренка Г.В.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 ) законним представником якого є ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) про надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька за участю третьої особи: Центр адміністративних послуг Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ( код ЄДРПОУ 25932851) ,-
До Іллічівського міського суду Одеської області з позовом про надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька, звернувся неповнолітній ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , в якому просить надати дозвіл на реєстрацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 без згоди батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 25.09.2024 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька за участю третьої особи: Центр адміністративних послуг Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надіслано до Київського районного суду м.Одеси за підсудністю.
10.01.2025 через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 14.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач, інтереси якого представляє ОСОБА_2 , у позові зазначив про можливість розгляду справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи, відзив на позовну заяву не надано.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.
Щодо сповіщення відповідача, суд зазначає наступне.
Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Судом надсилались судові повістки та ухвала про відкриття провадження у справі як за зареєстрованим місцем проживання відповідачів так і за фактичним місце їх проживання
Приймаючи вказане, оскільки відповідач особисто не повідомив суд про адресу місця проживання та адресу для листування, останній не має зареєстрованих Електронних кабінетів в ЄСІТС, судом здійснювалось повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, на вказані адреси зареєстрованого місця проживання.
Судова кореспонденція скерована на ім'я ОСОБА_3 у тому числі судова повістка з повідомленням про судові засідання, повернуті до суду без вручення з підстав відсутності адресатів за вказаною адресою.
Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Отже, відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи та дату, час і місце проведення судового засідання, однак не з'явився до суду без поважних причин, не скориставшись процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.4 ст.152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.2 ст.29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст.242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю СОН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства». За змістом статей 11,18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст.ст. 150,155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з 19.06.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18.10.2012 р. №1511/4325/2012.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про що свідчить свідоцтво про його народження серії НОМЕР_4 видане 30.09.2009 Відділом РАЦС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області.
Позивач до розірвання шлюбу між батьками мав зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , однак його було знято з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Так, після розірвання шлюбу між батьками, з 2012 року позивач проживає без реєстрації разом з матір'ю за її місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Наразі він бажає здійснити реєстрацію місця проживання разом з матір'ю, але на то потрібна й згода батька, місце проживання якого наразі позивачу невідомо.
З метою належного оформлення свого місця проживання ОСОБА_1 разом з матір'ю звернувся де Центру адміністративних послуг Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, однак отримав відмову через відсутність згоди батька дитини на проведення вказаної дії.
Зважаючи на існування невирішеного питання між батьками щодо реєстрації місця проживання їх сина, а саме небажання батька в добровільному порядку надати згоду на здійснення реєстрації сина за місцем реєстрації матері, що відповідатиме якнайкращим інтересами дитини, яка тривалий час проживає разом із матір'ю, перебуває на її повному утриманні, однак не має зареєстрованого місця проживання, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У частинах 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно положень ч.3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Наразі позивач є таким, що досяг 14 років, він визначився самостійно з місцем проживання з матір'ю.
Згідно положення статті 29, а саме її частини 1 ЦК України - місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
А частина 2 цієї ж статті наголошує на те, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Вимогами статей 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено обов'язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків ( крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до п.2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця ? перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів. Затвердженого наказом МВС України 22.11.2012 № 1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно - довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те що дитина не зареєстрована разом з ним. У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно - територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно - довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.
Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батька за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/ дітей з реєстрації місця проживання.
Відповідно до П.26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 № 207 у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 № 1077 (із змінами та доповненнями), реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації з попереднього місця проживання, але якщо батьки дитини, яка не досягла 14 років. Проживають за різними адресами, для реєстрації її місця проживання разом з одним із батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно - довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.
Так з викладеного вбачається, що відповідач не надає письмової згоди на реєстрацію місця проживання 14 річного сина за його вибором за адресою матері.
Суд вважає, що відсутність реєстрації місця проживання малолітньої дитини за місцем зареєстрованого проживання матері суперечить інтересам дитини та обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема, права на охорону здоров'я та соціальний захист.
Отже, з урахуванням фактичних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 17, 18, 76-83, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, статей 160,161 Сімейного кодексу України, статті 29 Цивільного кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 ) законним представником якого є ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) про надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька за участю третьої особи: Центр адміністративних послуг Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ( код ЄДРПОУ 25932851)- задовольнити.
Надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 ), законним представником якого є ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), дозвіл на здійснення реєстрації місця його проживання за місцем реєстрації матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) без згоди батька ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 ).
Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В. О. Луняченко