Справа № 496/197/25
Провадження № 3/496/483/25
14 лютого 2025 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 04.01.2025 року о 06:50 годині в с. Маяки по вул. Котовського, 42, керував мопедом «Нonda Dio», без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобі та в медичному закладі відмовився під відеозапис боді-камери № 07888-001888.
У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України та він підтвердив обставини скоєного правопорушення, щиро розкаявся та просив застосувати до нього штраф.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 580958 від 04.01.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та дослідженим відеозаписом, згідно якого встановлено факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та продуття приладу на місці зупинки транспортного засобу.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з довідки старшого інспектора САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Д'ячук Д. про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 не видавалось.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тому суд відносить його до категорії інших осіб.
Санкція частини 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність інших осіб за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .
Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортними засобами.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 702/301/20 суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають з ознаками стану алкогольного сп'яніння та їх відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння прирівнюється до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст. ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено, а також те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-284, 287-288 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв