Справа № 496/5061/24
Провадження № 1-кп/496/60/25
19 лютого 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області угоду про визнання винуватості від 24.07.2024 року за обвинувальним актом у кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 436-1 КК України, -
До Біляївського районного суду Одеської області надійшли для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України, з угодою про визнання винуватості від 24.07.2024 року, яка укладена між прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , які ухвалою призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів при наступних обставинах. 09 квітня 2015 року Верховна Рада України від імені Українського народу, керуючись положеннями Загальної декларації прав людини, дбаючи про забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прагнучи розвивати та зміцнювати незалежну демократичну, правову державу прийняла Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного нацистського) тоталітарного режимів в Україні на заборону пропаганди їхньої символіки» (далі Закон), яким засудила комуністичний та націонал- соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначила правові основи заборони пропаганди їх символіки.
У відповідності до ст. 2 Закону комуністичний та націонал- соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні визнано злочинними і такими, що здійснювали політику державного терору, яка характеризувалась численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, та у зв'язку з цим засуджено як несумісний з основними правами і свободами людини і громадянина.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму на всій території України заборонено.
27.07.2019 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в с. Набережне Одеського району Одеської області, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 та обліковий запис з ідентифікатором користувача « ОСОБА_7 » соціальної мережі «Одноклассники», усвідомлюючи, що соціальна мережа відвідується необмеженим колом осіб, у тому числі громадянами України, діючи умисно, з метою доведення до широкого кола осіб, популяризації ідеології комуністичного тоталітарного режиму, здійснив поширення, шляхом позначення функцією «класс» (розміщення публікації на особистій сторінці у відкритий для перегляду іншими користувачами доступ), на вказаній сторінці користувача соціальної мережі «Одноклассники» публікації (зображення) з текстом «За веру! За флот! За отечество!», яка, відповідно до ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні на заборону пропаганди їхньої символіки», містить зображення символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме зображення, яке нагадує військово-морський прапор СРСР на якому розміщено поєднання серпа та молота. Зміст даної публікації, був доведений до відома та доступний до вільного перегляду невизначеному колу осіб - користувачів соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «Одноклассники», які відвідували сторінку користувача з ідентифікатором « ОСОБА_7 », а також шляхом автоматичного сповіщення усіх користувачів вказаної соціальної мережі, котрі додані до розділу «Друзі» вищеназваного акаунту.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 12.09.2019 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в с. Набережне Одеського району Одеської області, використовуючи власний мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 та обліковий запис з ідентифікатором користувача « ОСОБА_7 » соціальної мережі «Одноклассники», усвідомлюючи, що соціальна мережа відвідується необмеженим колом осіб, у тому числі громадянами України, діючи умисно, повторно, з метою доведення до широкого кола осіб, популяризації ідеології комуністичного тоталітарного режиму, здійснив поширення, шляхом позначення функцією «класс» (розміщення публікації на особистій сторінці у відкритий для перегляду іншими користувачами доступ), на вказаній сторінці користувача соціальної мережі «Одноклассники» публікації (зображення) з текстом «Воєнная присяга», яка містить текст військової присяги СРСР зразка 1975 року та, відповідно до ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні на заборону пропаганди їхньої символіки», зображення символіки комуністичного тоталітарного режиму, а саме: поєднання серпа, молота і червоної зірки. Зміст даної публікації, був доведений до відома та доступний до вільного перегляду невизначеному колу осіб - користувачів соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «Одноклассники», які відвідували сторінку користувача з ідентифікатором « ОСОБА_7 », а також шляхом автоматичного сповіщення усіх користувачів вказаної соціальної мережі, котрі додані до розділу «Друзі» вищеназваного акаунту.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 04.10.2019 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в с. Набережне Одеського району Одеської області, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 та обліковий запис з ідентифікатором користувача « ОСОБА_7 » соціальної мережі «Одноклассники», усвідомлюючи, що соціальна мережа відвідується необмеженим колом осіб, у тому числі громадянами України, діючи умисно, повторно, з метою доведення до широкого кола осіб, популяризації ідеології комуністичного тоталітарного режиму, здійснив поширення, шляхом позначення функцією «класс» (розміщення публікації на особистій сторінці у відкритий для перегляду іншими користувачами доступ), на вказаній сторінці користувача соціальної мережі «Одноклассники» публікації (зображення) мали світу, у верхній частині якого міститься зображення яке, відповідно до ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні на заборону пропаганди їхньої символіки», містить символіку комуністичного тоталітарного режиму, а саме: поєднання серпа і молота. Зміст даної публікації, був доведений до відома та доступний до вільного перегляду невизначеному колу осіб - користувачів соціально-орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «Одноклассники», які відвідували сторінку користувача з ідентифікатором « ОСОБА_7 », а також шляхом автоматичного сповіщення усіх користувачів вказаної соціальної мережі, котрі додані до розділу «Друзі» вищеназваного акаунту.
24.07.2024 року було укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю захисника ОСОБА_4 , яку ними підписано, і в якій вони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1, 2 ст.436-1 КК України, а також в якій ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язується у повному обсязі, сформульованої підозри, беззастережно визнати свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення у судовому провадженні. Також, з угоди вбачається, що сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжкого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.
Відповідно до умов вказаної угоди від 24.07.2024 року обвинувачений та прокурор у присутності захисника, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12024163250000148 від 03.06.2024 року, за спільною ініціативою та обопільною згодою, у відповідності до ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1, 2 ст.436-1 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, а також узгодили призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Також у даній угоді зазначені та роз'яснені обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.07.2024 року між прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю захисника ОСОБА_4 ..
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, документи, що до них долучені, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та за ч.2 ст. 436-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені йому п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також, в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Приписами ст.470 КПК України закріплено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Частиною 1 ст.472 КПК України визначено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Частина 7 ст. 474 КПК України визначає, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку. У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується в загальному порядку.
Як вбачається зі змісту угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, така вимогам ст.472 КПК України не відповідає, оскільки не містить відомостей про істотні для відповідного кримінального провадження обставини.
В угоді про визнання винуватості мають бути викладені обов'язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), тобто обґрунтування забезпечення співвідношення суспільного та приватного інтересу підозрюваного/обвинуваченого. У цьому випадку інтерес держави (суспільства) щодо призначення належного покарання винному може підпорядковуватися зацікавленості у підвищенні ефективності досудового розслідування і судового провадження, та, як наслідок, прискорення судового розгляду. Тобто, в обмін на узгоджену міру покарання підозрюваний (обвинувачений) мав би сприяти державі у викритті інших злочинів або інших осіб, повідомляти схему злочинної діяльності тощо.
Що стосується інтересів суспільства, слід вказати, що суспільний інтерес - це інтерес суспільства або усередненого (репрезентативного) представника цієї спільноти, пов'язаного із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку. Термін має широке поширення в контексті протиставлення громадських і особистих інтересів. При цьому передбачається, що громадські інтереси не можуть бути зведені до інтересів окремих громадян. Держава є тим органом, який функціонує в суспільстві для формулювання і захисту громадських інтересів.
У цьому випадку інтерес держави (суспільства), щодо призначення належного покарання винним, може підпорядковуватися зацікавленості у підвищенні ефективності досудового розслідування. Тобто в обмін на узгоджену міру покарання обвинувачений мав би сприяти викриттю співучасників злочинів, повідомляти схему злочинної діяльності, тощо, чого не відображено в представленій суду угоді.
Разом з тим, аналізуючи зміст угоди про визнання винуватості, суд доходить висновку, що вказана угода не відповідає вищезазначеним критеріям, оскільки умови угоди не відповідають інтересам суспільства, враховуючи кваліфікацію діяння в якому обвинувачується ОСОБА_5 , а саме у поширенні символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчиненому повторно. ОСОБА_5 будучи обізнаним та усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, в період дії воєнного стану, який продовжено до теперішнього часу, що у свою чергу може викликати сумніви у стороннього спостерігача в об'єктивності і законності затвердження такої угоди та здійснення правосуддя загалом і може привести до утворення суспільного резонансу.
Отже крім зобов'язання ОСОБА_5 беззастережно визнати обвинувачення, угода не містить жодних інших зобов'язань, а спрямована лише винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченого в частині призначення пом'якшеного покарання.
Так, стороною обвинувачення не враховано тяжкість вчинення кримінального правопорушення та суспільну небезпечність скоєного діяння, яке вчинене у складний для країни час повномасштабного вторгнення рф на її територію, в період дії військового стану та загальної військової мобілізації, а обвинувачений, будучи громадянином України, на якого, відповідно до ст.68 Конституції України покладено обов'язок неухильно дотримуватися Конституції України та законів України.
На думку суду, угода не може бути укладена, якщо сприяння обвинуваченого досудовому розслідуванню полягає лише у повідомленні відомостей про його власну участь в злочинах, оскільки про це вже і так відомо працівникам правоохоронних органів, незалежно від такого сприяння.
Таким чином, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, зважаючи на вказані обставини та враховуючи, що ухвалення вироку на підставі вказаної угоди за викладеними обставинами вчинення кримінального правопорушення, призведе до невідповідності інтересам суспільства, вважає необхідним відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості.
Роз'яснити сторонам, що повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди.
Керуючись ст.ст. 370-372, 470, 472, 474 КПК України, суд -
У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 24.07.2024 року між прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024163250000148 від 03.06.2024 року за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 436-1 КК України - відмовити.
Розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 436-1 КК України, продовжити, повернувшись до проведення підготовчого судового засідання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1