Справа № 496/212/25
Провадження № 3/496/490/25
18 лютого 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 ОРУП №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
02.01.2025 року о 23:49 год. Одеська область Одеський район, с. Усатове, вул. Вернидуба, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hynday», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням алкотестеру «Драгер», результат 0,68%0. Тест № 144, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
30.01.2025 року на адресу суду від адвоката Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 18.02.2025 року о 10:00 год.
17.02.2025 року на адресу суду від адвоката Конюшко Д.Б., надійшло клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.
17.02.2025 року постановою Біляївського районного суду у задоволенні клопотання адвоката Конюшко Д.Б., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено.
18.02.2025 року у судове засідання ОСОБА_2 та його захисник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення були повідомлені належним чином, клопотання про відкладення судового розгляду не надходили.
З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 за наявними у справі письмовими доказами.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 576646 від 03.01.2025 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, із зазначенням у ньому усіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, в «Графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено «ознайомлений, згодний, протягом 8 годин керувати авто не буду»; роздруківкою приладу «Drager», в якому зазначений результат огляду на стан сп'яніння, а саме показник 0,68 %о (проміле), підтверджує перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого результат огляду позитивний 0,68%0 та ОСОБА_1 з результатом погодився, про що свідчить його власний підпис; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення виданої інспектором САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко, згідно обліків НПУ бази ІПНП ОСОБА_1 в період з 03.01.2024 року по 03.01.2025 року за ознаками ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався; відеозаписом з місця події відповідно до якого зафіксовано керування та зупинка транспортного засобу «Hynday», номерний знак НОМЕР_1 , та спілкування працівника поліції з водієм. Працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на приладі «Драгер» на місці зупинки, на що він надав свою згоду, з результатом тесту був згоден та від подальшого проходження огляду в медичному закладі відмовився. Після чого відносно нього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Вимогами ж п.2.9 «а» ПДР України унормовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Згідно з довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія складеної інспектором САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко, встановлено, що згідно бази даних ІПНП «Цунамі» «Посвідчення водія», ОСОБА_1 посвідчення водія видавалось.
В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначається, що в графі «тимчасово вилучені документи» зазначено додаток «Дія».
ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, зауважень щодо змісту протоколу, не надходило, а також не відмовився від його підписання погоджуючись з його змістом.
Матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції складені з дотриманням вимог закону.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Аналізуючи наведені докази суд встановив, що фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 при розгляді справи в суді знайшли підтвердження достатніми допустимими та належними доказами, жоден з яких не спростований.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Іншого покарання для особи, яка має посвідчення водія та порушила диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкція зазначеної статті не передбачає.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд вважає за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою запобігання вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.П. Портна